« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 434—441

УДК 39:[355.318(477)”19″]:001.891 Г.Дем’ян

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.434

ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

СОКІЛ Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор,
  • член-кореспондент НАН України,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. Мета статті — з’ясувати аспекти громадсько-політичної діяльності Г. Дем’яна в період незалежності України. Увагу сконцентровано у різних її форматах, зокрема вшануванні пам’яті полеглих воїнів стрілецької слави, боротьби ОУН і УПА, публічних виступах, наукових конференціях. Методологія дослідження полягає в залученні багатьох методів — історичного, біографічного, теоретико-аналітичного. Г. Дем’янові належить ідея створення меморіального комплексу загиблих за волю України у Славську в урочищі Млака, де поховано сотні учасників повстанського руху 1940—1950-х років. Він активізував свою наукову роботу в період відзначення 50-річчя УПА, ініціювавши ідею створення Центру документації національно-визвольної боротьби, в якому повинна нагромаджуватися джерельна база. Дослідник публічно інформував про курінь «Бойки» імені Богдана Хмельницького, бій на горі Лопаті. Вчений взяв участь у багатьох конференціях, присвячених УПА, виступивши на них з аналітичними доповідями у Скольому, Самборі, Золочеві. Як педагога його цікавили способи передачі інформації дітям. За взірець він поставив Козівську середню школу (директор М. Клепуц), в якій на стендах містилася інформація про національно-визвольні змагання ХХ ст. Г. Дем’ян — автор документа про офіційне визнання боротьби УПА в 1940—1950-х рр. національно-визвольною. У полі його постійної уваги була гора Маківка — місце стрілецької слави. Повстанську тематику представляв Г. Дем’ян на подальших конференціях, які проводились на Бойківщині (м. Турка), поширюючи ідею справедливої боротьби за незалежність України.

Ключові слова: національно-визвольна боротьба, Українська Повстанська Армія, незалежність України, меморіал, конференція.

Надійшла 14.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г. «Вони померли, щоб Україна воскресла». За вільну Україну. 1991. 13 лютого.
  • 2. Дем’ян Г. Перезахоронення повстанців у Славському. Бойки. Дрогобич, 1992. Ч. 1. Вересень. С. 8.
  • 3. Дем’ян Г. Виступ на перезахороненні повстанців у Славському 28 червня 1992 року. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 137. 2 арк.
  • 4. Дем’ян Г. Карби нашої історії. За вільну Україну. 1992. 31 березня.
  • 5. Святкування 50-річчя УПА в Україні. Серпень, 1992 р. Вшанування пам’яті повстанців куреня УПА «Бойки» біля с. Сопіт на Львівщині. Світлина Г. Дем’яна. Державність. 1992. № 4. С. 26.
  • 6. Дем’ян Г. Курінь УПА «Бойки». 3 арк. (Зберігається в домашньому архіві Г. Дем’яна).
  • 7. Дем’ян Г. Сотня УПА проти дивізії фашистів (До 50-річчя перемоги на горі Лопаті). Шлях перемоги. 1994. 9 липня.
  • 8. Дем’ян Г.В. Бій на горі Лопата. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2003. Т. 2. С. 752.
  • 9. Дем’ян Г. Морально-політичний крах стратегічних цілей і практичних дій комуністичних провокаторів проти УПА. Науково-практична конференція «Не було б Української Повстанської Армії — не було б незалежної самостійної України». Бойківська думка. 1992. 14 жовтня.
  • 10. Дем’ян Г. Самбірщина вивчає історію УПА. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 135. 7 арк.
  • 11. Дем’ян Г. Молодь прагне знати героїв УПА. Львів — Золочів, 1992. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 136. 7 арк.
  • 12. Дем’ян Г. Ідеали нації — дітям. Державність. 1992. № 4. С. 18—19.
  • 13. Дем’ян Г. Науковий висновок про боротьбу УПА в 1940—1950-х роках. Шлях перемоги. 1993. 3 липня.
  • 14. Дем’ян Г. До історії битви на горі Маківці 1915 року. 3 арк. (Зберігається в домашньому архіві Г. Дем’я­на).
  • 15. Дем’ян Г. На Маківці знищені повстанські могили. Шлях перемоги. 1999. 8 вересня.
  • 16. Повстанська боротьба ОУН і УПА на Бойківщині в 1930—1960-х роках. Програма конференції. Уклав Г. Дем’ян. Турка, 1997. 12 вересня. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 270. 4 арк.
  • 17. Програма науково-краєзнавчої конференції «Бойківщина в зеніті слави (Визвольна боротьба ОУН і УПА)». Уклав Г. Дем’ян. Турка, 2003. 17 липня. 4 арк. (Зберігається в домашньому архіві Г. Дем’яна).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »