« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 485—500

УДК [94(477):572:39(=161.2)]:001.891-057.4С.Сегеда

DOI https://doi.org/10.15407/

НАУКОВІ ОБРІЇ СЕРГІЯ СЕГЕДИ: АНТРОПОЛОГІЯ, ЕТНОЛОГІЯ, ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Статтю присвячено науковій діяльності головного співробітника Інституту народознавства НАН України Сегеди Сергія, доктора історичних наук, професора з багатолітнім викладацьким досвідом в університетах України та Польщі, якому виповнилось 75 років. Мета статті  — відтворити процес формування дослідницьких інтересів ювіляра і визначити основні результати його наукових пошуків. Об’єкт дослідження — основні віхи наукової діяльності Сергія Сегеди, починаючи з аспірантських років до сьогодні, предмет дослідження — наукова спадщина вченого в царині антропології, етнології та історії України. У висновках наголошується, що наукова діяльність професора Сергія Сегеди сприяла відродженню і розвитку етнічної антропології в Україні. Вчений запропонував власну концепцію антропологічного складу українського народу і окреслив основні етапи антропологічної історії України. Важливе значення мають результати його наукових пошуків, пов’язаних з перспективами створенням Пантеону України. Антропологічні, етнологічні та історичні дослідження Сергія Сегеди знайшли відображення в його монографіях, підручниках і численних статтях, опублікованих як в нашій країні, так і в зарубіжжі.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування, зокрема методологічною основою дослідження є науково-біографічний та історико-культурологічний методи аналізу.

Ключові слова: Сергій Сегеда, антропологія, одонтологія, дерматогліфіка, антропологічний склад, етногенез та етнічна історія українського народу, могили визначних діячів історії та культури України.

Надійшла 20.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. Столбова І. За все життя я мав лише короткочасну зустріч з малою батьківщиною. Вісті Барвінківщини. № 33. 14.08.2020. С. 3.
  • 2. Сегеда С. Дитячі спомини про дорослу газету. Рідний край. 2003. 7 червня. С. 3.
  • 3. Сергій Сегеда. Науковий доробок Яна Марека Гіжицького як автора першого монографічного дослідження історії Гощі. Гоща і округа. Історико-куль­туро­знавчі студії. Рівне; Львів: Бук-Друк, 2023. С. 97—110.
  • 4. Дяченко В.Д. Антропологічний склад українського народу. Порівняльне дослідження народів СРСР і суміжних територій. Київ: Наукова думка, 1965. 125 с.
  • 5. Данилова Е.И. Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа. Киев: Наукова думка, 1971. 128 с.
  • 6. Сегеда С.П. Украинцы. Этническая одонтология СССР. Москва: Наука, 1979. C. 32—77.
  • 7. Сегеда С.П. Одонтологическая и дерматоглифическая характеристика украинцев Среднего Поднепровья в связи с вопросами этногенеза. Автореф. дисс… канд. ист. наук. Москва, 1980. 22 с.
  • 8. Данилова Є.І., Дяченко В.Д., Сегеда С.П., Шиденко В.А. Нестор-літописець — антропологічна характеристика. Археологія. 1982. № 38. С. 3—16.
  • 9. Данилова Є.І., Сегеда С.П. Людина та її розвиток. Київ: Радянська школа, 1985. 152 с.
  • 10. Piontek J., Iwanek B., Segeda S. Antropologia o pochodzeniu słowian. Poznań: Umiwersytet im. A. Mickiewicza w Poznaniu; Instytut antropologii, 2008. 155 s.
  • 11. Сегеда С. Антропологічні особливості людності Українського Полісся. Древляни. Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. Вип. 1. Львів: Інститут народознавства НАН України. 1996. С. 83—96.
  • 12. Сегеда С. Антропологічні дослідження в Північно-Східній частині Житомирщини. Полісся України. Матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип. 2. Овруччина, 1995. Львів, 1999. С. 7—18.
  • 13. Сегеда С. Антропологічні особливості населення Лемківщини. Лемківщина: у 2-х томах. Т. 1. Матеріальна культура. Львів: Інститут народознавства НАН України. 1999. С. 36—41.
  • 14. Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект. Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 2001. 255 с.
  • 15. Попович М. Антропологія України з погляду етнолога. Рец. на: С. Сегеда. Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. 256 с.; Слово і час. 2002. № 7. С. 88—90.
  • 16. Павлюк С. Ґрунтовне дослідження про антропологічну особливість українців (рецензія). Народознавчі зошити. 2002. № 1—2. С. 184—186.
  • 17. Павлюк С. Сегеда Сергій (28.04.1949). Мала енциклопедія українського народознавства. За ред. чл. кор. НАНУ, докт. іст наук, проф. С. Павлюка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 800— 801.
  • 18. Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Київ, 2002. 35 c.
  • 19. Сегеда С. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України. Київ: Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2012. 432 с.
  • 20. Сегеда С. Антропологія: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ: Либідь, 2009. 424 c.
  • 21. Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих наукових за­кладів освіти. Київ: Либідь, 1999. 239 с.
  • 22. Сегеда С. Гетьманські могили. Київ: Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2010. 444 с.
  • 23. Сегеда С. Український пантеон. Київ: Балтія-Друк, 2013. 184 с.
  • 24. Сегеда С. Пантеон України. Кн. 1 (Місця поховань визначних діячів української історії та культури X — поч. ХІХ ст). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 482 с.
  • 25. Segeda S. Hetmańskie mogiły na Ukrainie. Szczecin: Minierwa, 2015. 447 s.
  • 26. Furier A. Serhij Seheda. Het’mański mohyły. Kijów: Nasz Czas. 439 s.; (Rec.). Bezpieczeństwo. Teoria i praktyka. 2010. No 3—4. URL: https://repozytorium.ka.edu.pl/items/472cc16a-550c-43dd-ba09-b6e5b1be19f5
  • 27. Wątróbski L. Hetmańskie mogily na Ukrainie. Rec.: S. Segeda. Hetmańskie mogily na Ukrainie. Wydawnictwo Naukowe Wydziłu Humanistycznego «Minerwa». Obserwator Szczecinski. 2016. 15 pażdzienik. S. 447.
  • 28. Segeda S. Wspólne korzenie cywilizacyjne Polski i Ukrainy (historia, etnologia, arheologia). Lublin, 2007. 183 s.
  • 29. Сегеда С. Історична антропологія. Львів: Інститут народознавства НАН України. 422 с.
  • 30. Сегеда С. Шляхетні жінки Русі-України. Біографічні нариси на тлі української історії. Кн. І. Х—XVIII ст. Київ: Балтія-Друк, 2017. 264 с.
  • 31. Сегеда С. Видатні жінки української історії. Біографічні нариси на тлі української історії. Кн. І. Х—XVIII ст. Київ: Балтія-Друк, 2017. 264 с.
  • 32. Гоща і округа. Історико-культурознавчі студії. Рівне; Львів: Бук-Друк, 2023. 448 с.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »