« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 485—500

УДК [94(477):572:39(=161.2)]:001.891-057.4С.Сегеда

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.485

НАУКОВІ ОБРІЇ СЕРГІЯ СЕГЕДИ: АНТРОПОЛОГІЯ, ЕТНОЛОГІЯ, ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Статтю присвячено науковій діяльності головного співробітника Інституту народознавства НАН України Сегеди Сергія, доктора історичних наук, професора з багатолітнім викладацьким досвідом в університетах України та Польщі, якому виповнилось 75 років. Мета статті  — відтворити процес формування дослідницьких інтересів ювіляра і визначити основні результати його наукових пошуків. Об’єкт дослідження — основні віхи наукової діяльності Сергія Сегеди, починаючи з аспірантських років до сьогодні, предмет дослідження — наукова спадщина вченого в царині антропології, етнології та історії України. У висновках наголошується, що наукова діяльність професора Сергія Сегеди сприяла відродженню і розвитку етнічної антропології в Україні. Вчений запропонував власну концепцію антропологічного складу українського народу і окреслив основні етапи антропологічної історії України. Важливе значення мають результати його наукових пошуків, пов’язаних з перспективами створенням Пантеону України. Антропологічні, етнологічні та історичні дослідження Сергія Сегеди знайшли відображення в його монографіях, підручниках і численних статтях, опублікованих як в нашій країні, так і в зарубіжжі.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування, зокрема методологічною основою дослідження є науково-біографічний та історико-культурологічний методи аналізу.

Ключові слова: Сергій Сегеда, антропологія, одонтологія, дерматогліфіка, антропологічний склад, етногенез та етнічна історія українського народу, могили визначних діячів історії та культури України.

Надійшла 20.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. Столбова І. За все життя я мав лише короткочасну зустріч з малою батьківщиною. Вісті Барвінківщини. № 33. 14.08.2020. С. 3.
  • 2. Сегеда С. Дитячі спомини про дорослу газету. Рідний край. 2003. 7 червня. С. 3.
  • 3. Сергій Сегеда. Науковий доробок Яна Марека Гіжицького як автора першого монографічного дослідження історії Гощі. Гоща і округа. Історико-куль­туро­знавчі студії. Рівне; Львів: Бук-Друк, 2023. С. 97—110.
  • 4. Дяченко В.Д. Антропологічний склад українського народу. Порівняльне дослідження народів СРСР і суміжних територій. Київ: Наукова думка, 1965. 125 с.
  • 5. Данилова Е.И. Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа. Киев: Наукова думка, 1971. 128 с.
  • 6. Сегеда С.П. Украинцы. Этническая одонтология СССР. Москва: Наука, 1979. C. 32—77.
  • 7. Сегеда С.П. Одонтологическая и дерматоглифическая характеристика украинцев Среднего Поднепровья в связи с вопросами этногенеза. Автореф. дисс… канд. ист. наук. Москва, 1980. 22 с.
  • 8. Данилова Є.І., Дяченко В.Д., Сегеда С.П., Шиденко В.А. Нестор-літописець — антропологічна характеристика. Археологія. 1982. № 38. С. 3—16.
  • 9. Данилова Є.І., Сегеда С.П. Людина та її розвиток. Київ: Радянська школа, 1985. 152 с.
  • 10. Piontek J., Iwanek B., Segeda S. Antropologia o pochodzeniu słowian. Poznań: Umiwersytet im. A. Mickiewicza w Poznaniu; Instytut antropologii, 2008. 155 s.
  • 11. Сегеда С. Антропологічні особливості людності Українського Полісся. Древляни. Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. Вип. 1. Львів: Інститут народознавства НАН України. 1996. С. 83—96.
  • 12. Сегеда С. Антропологічні дослідження в Північно-Східній частині Житомирщини. Полісся України. Матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип. 2. Овруччина, 1995. Львів, 1999. С. 7—18.
  • 13. Сегеда С. Антропологічні особливості населення Лемківщини. Лемківщина: у 2-х томах. Т. 1. Матеріальна культура. Львів: Інститут народознавства НАН України. 1999. С. 36—41.
  • 14. Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект. Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 2001. 255 с.
  • 15. Попович М. Антропологія України з погляду етнолога. Рец. на: С. Сегеда. Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. 256 с.; Слово і час. 2002. № 7. С. 88—90.
  • 16. Павлюк С. Ґрунтовне дослідження про антропологічну особливість українців (рецензія). Народознавчі зошити. 2002. № 1—2. С. 184—186.
  • 17. Павлюк С. Сегеда Сергій (28.04.1949). Мала енциклопедія українського народознавства. За ред. чл. кор. НАНУ, докт. іст наук, проф. С. Павлюка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 800— 801.
  • 18. Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Київ, 2002. 35 c.
  • 19. Сегеда С. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України. Київ: Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2012. 432 с.
  • 20. Сегеда С. Антропологія: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ: Либідь, 2009. 424 c.
  • 21. Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих наукових за­кладів освіти. Київ: Либідь, 1999. 239 с.
  • 22. Сегеда С. Гетьманські могили. Київ: Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2010. 444 с.
  • 23. Сегеда С. Український пантеон. Київ: Балтія-Друк, 2013. 184 с.
  • 24. Сегеда С. Пантеон України. Кн. 1 (Місця поховань визначних діячів української історії та культури X — поч. ХІХ ст). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 482 с.
  • 25. Segeda S. Hetmańskie mogiły na Ukrainie. Szczecin: Minierwa, 2015. 447 s.
  • 26. Furier A. Serhij Seheda. Het’mański mohyły. Kijów: Nasz Czas. 439 s.; (Rec.). Bezpieczeństwo. Teoria i praktyka. 2010. No 3—4. URL: https://repozytorium.ka.edu.pl/items/472cc16a-550c-43dd-ba09-b6e5b1be19f5
  • 27. Wątróbski L. Hetmańskie mogily na Ukrainie. Rec.: S. Segeda. Hetmańskie mogily na Ukrainie. Wydawnictwo Naukowe Wydziłu Humanistycznego «Minerwa». Obserwator Szczecinski. 2016. 15 pażdzienik. S. 447.
  • 28. Segeda S. Wspólne korzenie cywilizacyjne Polski i Ukrainy (historia, etnologia, arheologia). Lublin, 2007. 183 s.
  • 29. Сегеда С. Історична антропологія. Львів: Інститут народознавства НАН України. 422 с.
  • 30. Сегеда С. Шляхетні жінки Русі-України. Біографічні нариси на тлі української історії. Кн. І. Х—XVIII ст. Київ: Балтія-Друк, 2017. 264 с.
  • 31. Сегеда С. Видатні жінки української історії. Біографічні нариси на тлі української історії. Кн. І. Х—XVIII ст. Київ: Балтія-Друк, 2017. 264 с.
  • 32. Гоща і округа. Історико-культурознавчі студії. Рівне; Львів: Бук-Друк, 2023. 448 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »