« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 532—538

УДК 930.2:[572-057.4(477)”28/19″:39:061.2НТШ]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.532

ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА РАКОВСЬКОГО В ЕТНОГРАФІЧНІЙ КОМІСІЇ НТШ

ПАЦАЙ Тамара

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4469-250X
  • кандидатка історичних наук,
  • в. о. заступника директора з наукової роботи,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: patsay@nas.gov.ua;

Анотація. Наукове середовище, яке сформувалося в Етнографічній комісії НТШ на початку ХХ ст. і складалося з І. Франка, Хв. Вовка, В. Гнатюка, М. Грушевського та ін., приваблювало багатьох дослідників, одним з них був І. Раковський. Він почав свої антропологічні дослідження під керівництвом Хв. Вовка, згодом за його ж сприяння отримав європейський вишкіл і сформувався як зрілий учений. У статті досліджуються різні напрямки співдії Івана Раковського в Етнографічній комісії, як-от участь у етнографічно-антропологічних експедиціях, публікаційна та редакційна діяльність, робота на міжнародних конференціях, участь у засіданнях ЕК тощо.

Мета статті — висвітлення участі Івана Раковського в роботі Етнографічної комісії НТШ.

Об’єктом дослідження є внесок Івана Раковського в українську етнологію, предметом — діяльність вченого в Етнографічній комісії НТШ.

Джерельною базою статті стали протоколи засідань Етнографічної комісії, Хроніки НТШ та епістолярій, тогочасна періодика.

Хронологічні межі дослідження охоплюють роки життя вченого — 1874—1949.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: Етнографічна комісія, Наукове товариство імені Шевченка, Іван Раковський, антропологія, етнологія, міжвоєнний період.

Надійшла 5.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Головацький І. Іван Раковський (1874—1949): жит­тєписно-бібліографічний нарис. Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 2004. 234 с.
  • 2. Франко О. Федір Вовк — вчений і громадський діяч. Київ: Вид-во Європ. ун-ту, 2000. 378 c.
  • 3. Глушко М. Іван Раковський — дослідник антропологічних рис Тараса Шевченка. Народознавчі зошити. 2015.№ 5 (125). С. 999—1003.
  • 4. Чебан М. Українські вчені на міжнародних наукових форумах (1919—1939): організація, участь, тематика. Україна — Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2017. Вип. 10. С. 72—89.
  • 5. Сапеляк О. Етнографічні студіп в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2000. 208 с.
  • 6. Хроніка українсько-руського Наукового Товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 14. Вип. IІ. 1903. 32 с.
  • 7. Глушко М. Антропологічні студії в Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — 30-ті роки XX ст.). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45. С. 413—436.
  • 8. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 28. Вип. IV. 1906. 22 с.
  • 9. Вибрані листи І. Раковського до О. Барвінського, В. Гнатюка, К. Студинського та ін. Головацький І. Іван Раковський (1874—1949): життєписно-бі­бліо­гра­фічний нарис. Львів: Наукове Товариство ім. Шев­ченка, 2004. С. 176—194.
  • 10. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 41. Вип. І. 1910. 64 с.
  • 11. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 40. Вип. IV. 1909. 45 с.
  • 12. Коцюмбас О. Державна гімназія з українською мовою навчання у Львові (1920—1920-ті роки). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019—2021. Спецвипуск. С. 436—446
  • 13. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 45. Вип. І. 1911. 71 с.
  • 14. Раковський І. Кости черемісів з давніх гробів у Тоншаєві Костромської губернії. Ч. I. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1918. Т. XVII. 331 с.
  • 15. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 58—59. Вип. ІІ—ІІІ. 1914. 55 с.
  • 16. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 60—62. Львів. 1918. 164 с.
  • 17. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 746.
  • 18. Раковський І. Доісторичні мотиви в українському народньому мистецтві. Матеріали до етнології й антропології. Т. XX—XXI. Львів, 1929. С. 163—186.
  • 19. Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 69—70. Львів, 1930. 136 с.
  • 20. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 38.
  • 21. Всеславянський географічно-етнографічний конгрес. Діло. 1924. 13 червня. С. 1.
  • 22. Rakowsky I. Sborniksjezdu slovanských geografů a etnógrafů v Praze, 1924. Praha, 1926. S. 267—276.
  • 23. Pamiętnik 2 Zjazdu słowiańskich geografów i etnografów odbytego w Polsce w r. 1927. T. 1 1929. S. 3.
  • 24. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 147.
  • 25. Славянське наукове об’єднання. Діло. 1927. 17 червня. С. 1—2.
  • 26. Czolowski A. Lwow. Przeszlosc. Przewodnik Kongresowy II zjazdu słowiańskich geografów i etnografów w Polsce 1927 roku. Kraków, 1927. S. 189—192.
  • 27. Rakovski Jean. Les relations des types de races europeens chez les Ukrainiens. Pamiętnik 2 Zjazdu słowiańskich geografów i etnografów odbytego w Polsce w r. 1927. T. ІІ. 1930. S. 155—157.
  • 28. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 56.
  • 29. Сборникъ на конгресъ на славянскитѣ географи и етнографи въ София 1936. 1938. 405 с.
  • 30. ВР ЛННБ ім. В. Стефаника. Ф. 252. Оп. 1. Спр. 611.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »