« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 532—538

УДК 930.2:[572-057.4(477)”28/19″:39:061.2НТШ]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.532

ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА РАКОВСЬКОГО В ЕТНОГРАФІЧНІЙ КОМІСІЇ НТШ

ПАЦАЙ Тамара

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4469-250X
  • кандидатка історичних наук,
  • в. о. заступника директора з наукової роботи,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: patsay@nas.gov.ua;

Анотація. Наукове середовище, яке сформувалося в Етнографічній комісії НТШ на початку ХХ ст. і складалося з І. Франка, Хв. Вовка, В. Гнатюка, М. Грушевського та ін., приваблювало багатьох дослідників, одним з них був І. Раковський. Він почав свої антропологічні дослідження під керівництвом Хв. Вовка, згодом за його ж сприяння отримав європейський вишкіл і сформувався як зрілий учений. У статті досліджуються різні напрямки співдії Івана Раковського в Етнографічній комісії, як-от участь у етнографічно-антропологічних експедиціях, публікаційна та редакційна діяльність, робота на міжнародних конференціях, участь у засіданнях ЕК тощо.

Мета статті — висвітлення участі Івана Раковського в роботі Етнографічної комісії НТШ.

Об’єктом дослідження є внесок Івана Раковського в українську етнологію, предметом — діяльність вченого в Етнографічній комісії НТШ.

Джерельною базою статті стали протоколи засідань Етнографічної комісії, Хроніки НТШ та епістолярій, тогочасна періодика.

Хронологічні межі дослідження охоплюють роки життя вченого — 1874—1949.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: Етнографічна комісія, Наукове товариство імені Шевченка, Іван Раковський, антропологія, етнологія, міжвоєнний період.

Надійшла 5.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Головацький І. Іван Раковський (1874—1949): жит­тєписно-бібліографічний нарис. Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 2004. 234 с.
  • 2. Франко О. Федір Вовк — вчений і громадський діяч. Київ: Вид-во Європ. ун-ту, 2000. 378 c.
  • 3. Глушко М. Іван Раковський — дослідник антропологічних рис Тараса Шевченка. Народознавчі зошити. 2015.№ 5 (125). С. 999—1003.
  • 4. Чебан М. Українські вчені на міжнародних наукових форумах (1919—1939): організація, участь, тематика. Україна — Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2017. Вип. 10. С. 72—89.
  • 5. Сапеляк О. Етнографічні студіп в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2000. 208 с.
  • 6. Хроніка українсько-руського Наукового Товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 14. Вип. IІ. 1903. 32 с.
  • 7. Глушко М. Антропологічні студії в Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — 30-ті роки XX ст.). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45. С. 413—436.
  • 8. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 28. Вип. IV. 1906. 22 с.
  • 9. Вибрані листи І. Раковського до О. Барвінського, В. Гнатюка, К. Студинського та ін. Головацький І. Іван Раковський (1874—1949): життєписно-бі­бліо­гра­фічний нарис. Львів: Наукове Товариство ім. Шев­ченка, 2004. С. 176—194.
  • 10. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 41. Вип. І. 1910. 64 с.
  • 11. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 40. Вип. IV. 1909. 45 с.
  • 12. Коцюмбас О. Державна гімназія з українською мовою навчання у Львові (1920—1920-ті роки). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019—2021. Спецвипуск. С. 436—446
  • 13. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 45. Вип. І. 1911. 71 с.
  • 14. Раковський І. Кости черемісів з давніх гробів у Тоншаєві Костромської губернії. Ч. I. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1918. Т. XVII. 331 с.
  • 15. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 58—59. Вип. ІІ—ІІІ. 1914. 55 с.
  • 16. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 60—62. Львів. 1918. 164 с.
  • 17. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 746.
  • 18. Раковський І. Доісторичні мотиви в українському народньому мистецтві. Матеріали до етнології й антропології. Т. XX—XXI. Львів, 1929. С. 163—186.
  • 19. Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 69—70. Львів, 1930. 136 с.
  • 20. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 38.
  • 21. Всеславянський географічно-етнографічний конгрес. Діло. 1924. 13 червня. С. 1.
  • 22. Rakowsky I. Sborniksjezdu slovanských geografů a etnógrafů v Praze, 1924. Praha, 1926. S. 267—276.
  • 23. Pamiętnik 2 Zjazdu słowiańskich geografów i etnografów odbytego w Polsce w r. 1927. T. 1 1929. S. 3.
  • 24. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 147.
  • 25. Славянське наукове об’єднання. Діло. 1927. 17 червня. С. 1—2.
  • 26. Czolowski A. Lwow. Przeszlosc. Przewodnik Kongresowy II zjazdu słowiańskich geografów i etnografów w Polsce 1927 roku. Kraków, 1927. S. 189—192.
  • 27. Rakovski Jean. Les relations des types de races europeens chez les Ukrainiens. Pamiętnik 2 Zjazdu słowiańskich geografów i etnografów odbytego w Polsce w r. 1927. T. ІІ. 1930. S. 155—157.
  • 28. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 56.
  • 29. Сборникъ на конгресъ на славянскитѣ географи и етнографи въ София 1936. 1938. 405 с.
  • 30. ВР ЛННБ ім. В. Стефаника. Ф. 252. Оп. 1. Спр. 611.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »