« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 532—538

УДК 930.2:[572-057.4(477)”28/19″:39:061.2НТШ]

DOI https://doi.org/10.15407/

ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА РАКОВСЬКОГО В ЕТНОГРАФІЧНІЙ КОМІСІЇ НТШ

ПАЦАЙ Тамара

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4469-250X
  • кандидатка історичних наук,
  • в. о. заступника директора з наукової роботи,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: patsay@nas.gov.ua;

Анотація. Наукове середовище, яке сформувалося в Етнографічній комісії НТШ на початку ХХ ст. і складалося з І. Франка, Хв. Вовка, В. Гнатюка, М. Грушевського та ін., приваблювало багатьох дослідників, одним з них був І. Раковський. Він почав свої антропологічні дослідження під керівництвом Хв. Вовка, згодом за його ж сприяння отримав європейський вишкіл і сформувався як зрілий учений. У статті досліджуються різні напрямки співдії Івана Раковського в Етнографічній комісії, як-от участь у етнографічно-антропологічних експедиціях, публікаційна та редакційна діяльність, робота на міжнародних конференціях, участь у засіданнях ЕК тощо.

Мета статті — висвітлення участі Івана Раковського в роботі Етнографічної комісії НТШ.

Об’єктом дослідження є внесок Івана Раковського в українську етнологію, предметом — діяльність вченого в Етнографічній комісії НТШ.

Джерельною базою статті стали протоколи засідань Етнографічної комісії, Хроніки НТШ та епістолярій, тогочасна періодика.

Хронологічні межі дослідження охоплюють роки життя вченого — 1874—1949.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: Етнографічна комісія, Наукове товариство імені Шевченка, Іван Раковський, антропологія, етнологія, міжвоєнний період.

Надійшла 5.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Головацький І. Іван Раковський (1874—1949): жит­тєписно-бібліографічний нарис. Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 2004. 234 с.
  • 2. Франко О. Федір Вовк — вчений і громадський діяч. Київ: Вид-во Європ. ун-ту, 2000. 378 c.
  • 3. Глушко М. Іван Раковський — дослідник антропологічних рис Тараса Шевченка. Народознавчі зошити. 2015.№ 5 (125). С. 999—1003.
  • 4. Чебан М. Українські вчені на міжнародних наукових форумах (1919—1939): організація, участь, тематика. Україна — Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2017. Вип. 10. С. 72—89.
  • 5. Сапеляк О. Етнографічні студіп в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2000. 208 с.
  • 6. Хроніка українсько-руського Наукового Товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 14. Вип. IІ. 1903. 32 с.
  • 7. Глушко М. Антропологічні студії в Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — 30-ті роки XX ст.). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45. С. 413—436.
  • 8. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 28. Вип. IV. 1906. 22 с.
  • 9. Вибрані листи І. Раковського до О. Барвінського, В. Гнатюка, К. Студинського та ін. Головацький І. Іван Раковський (1874—1949): життєписно-бі­бліо­гра­фічний нарис. Львів: Наукове Товариство ім. Шев­ченка, 2004. С. 176—194.
  • 10. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 41. Вип. І. 1910. 64 с.
  • 11. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 40. Вип. IV. 1909. 45 с.
  • 12. Коцюмбас О. Державна гімназія з українською мовою навчання у Львові (1920—1920-ті роки). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019—2021. Спецвипуск. С. 436—446
  • 13. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 45. Вип. І. 1911. 71 с.
  • 14. Раковський І. Кости черемісів з давніх гробів у Тоншаєві Костромської губернії. Ч. I. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1918. Т. XVII. 331 с.
  • 15. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 58—59. Вип. ІІ—ІІІ. 1914. 55 с.
  • 16. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 60—62. Львів. 1918. 164 с.
  • 17. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 746.
  • 18. Раковський І. Доісторичні мотиви в українському народньому мистецтві. Матеріали до етнології й антропології. Т. XX—XXI. Львів, 1929. С. 163—186.
  • 19. Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 69—70. Львів, 1930. 136 с.
  • 20. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 38.
  • 21. Всеславянський географічно-етнографічний конгрес. Діло. 1924. 13 червня. С. 1.
  • 22. Rakowsky I. Sborniksjezdu slovanských geografů a etnógrafů v Praze, 1924. Praha, 1926. S. 267—276.
  • 23. Pamiętnik 2 Zjazdu słowiańskich geografów i etnografów odbytego w Polsce w r. 1927. T. 1 1929. S. 3.
  • 24. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 147.
  • 25. Славянське наукове об’єднання. Діло. 1927. 17 червня. С. 1—2.
  • 26. Czolowski A. Lwow. Przeszlosc. Przewodnik Kongresowy II zjazdu słowiańskich geografów i etnografów w Polsce 1927 roku. Kraków, 1927. S. 189—192.
  • 27. Rakovski Jean. Les relations des types de races europeens chez les Ukrainiens. Pamiętnik 2 Zjazdu słowiańskich geografów i etnografów odbytego w Polsce w r. 1927. T. ІІ. 1930. S. 155—157.
  • 28. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 56.
  • 29. Сборникъ на конгресъ на славянскитѣ географи и етнографи въ София 1936. 1938. 405 с.
  • 30. ВР ЛННБ ім. В. Стефаника. Ф. 252. Оп. 1. Спр. 611.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »