« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 823—834

УДК 821.161.2-97:801.81(477.85)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.823

ПРОБЛЕМА СУЧАСНОГО ПОБУТУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ МОЛИТВИ НА БУКОВИНІ          

КОСТИК Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3177-1919
  • Researcher ID: Е-22.69-2016
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Чернівецький національний університет
  • імені Ю. Федьковича,
  • вул. Коцюбинського, 2, 58012, Чернівці, Україна,
  • Контакти: e-mail: kostyk_vv@ukr.net

Анотація. Молитва — один із найдавніших жанрів гуманітарної науки, що виник на основі первісних магічних заклинань-замовлянь. З часом молитва християнізувалася і втратила свою давню форму, урізноманітнившись змістовно. Метою праціє дослідження історії збирання й побутування текстів українських молитов, а також їх комплексний аналіз. Об’єктом дослідження є українські народні молитви як жанр фольклору, а предметом дослідження — походження, побутування, функціонування та мовні особливості українських народних молитов, зафіксованих у Північній Буковині.

Територіально й хронологічно у статті, найперше, звертаємо увагу на охопленні адміністративної території Північної Буковини за період виявлення окремих фольклорних текстів у другій половині ХІХ, а також переважаючої кількості зразків у другій половині ХХ і першій чверті ХХІ століття.

Методи дослідження. Застосовано системний підхід до вивчення фольклорних матеріалів. У межах запропонованого аспекту використано такі методи дослідження: текстологічний аналіз, синтез, польове дослідження.

Джерельною базою є записи молитов, які зробили Г. Купчанко (який вмістив їх у «Сборнику песен буковинского народа»), К. Ластівка (у відповідній статтті), В. Костик, Н. Руснак (під час польових фольклорно-діалектологічних фіксацій), а також окремі записи студентів філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича у період фольклорної практики.

Ключові слова: проблема, народна молитва, жанр, збірник, побутування, функціонування, оказіональний фольклор, Північна Буковина.

Надійшла 4.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Молитва. Етимологічний словник української мови: Т. 7. За ред. С. Мельничука. Київ: Наукова думка, 1989. С. 501.
  • 2. «Святі почуття, закладені в молитву»: Антологія української літературної молитви. Бухарест: Мустанг, 2004.
  • 3. Антофійчук В. «Молитва, як сонце, вічна….» (Жанр молитви в українській літературі). Святі почуття, закладені в молитву: Антологія української літературної молитви. Бухарест: Мустанг, 2004. С. 3—8.
  • 4. Антофійчук В. Жанр молитви в українській літературі. Буковинський журнал. 2003. № 3—4. С. 277—286.
  • 5. Гунчик І. До визначення критеріїв жанрової типології українського оказіонально-обрядового фольклору. Міфологія і фольклор. 2010. № 1 (5). С. 11—19.
  • 6. Гунчик І.В. Український оказіонально-обрядовий фольклор: структурно-функціональний аспект. Автореферат дисертації… канд. філолог. наук. Львів, 2005.
  • 7. Гунчик І. Український магічно-сакральний фольклор: структура тексту та особливості функціонування: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 232 с.
  • 8. Соляр О.А. Українські народні замовляння: питання походження і поетики. Автореферат дисертації… канд. філолог. наук. Львів, 2005.
  • 9. Соляр О. Мова магії, магія мови. Символіка українських замовлянь. Przemysl, 2011. 302 с.
  • 10. Кузьменко О. Фольклорний концепт «молитва» в усній народній творчості про велику війну: український досвід. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 283—289.
  • 11. Труды этнографическо-статистической экспедиціи в Западно-Русский край, снаряженной Импера­тор­скимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. Юго-Западный отдѣлъ. Матеріалы и изслѣдованія, собранныя П.П. Чубинскимъ. Санктъ-Петербургъ, 1868. Т. 1. 468 с.
  • 12. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Кіевская старина. 1902. Т. 77. № 4. Квітень. В. 1. С. 110—135; № 6. Червень. В. 1. С. 392—434.
  • 13. Гунчик І. Галицькі народні молитовки у зібранні й коментарях Франка-фольклориста. Українське літературознавство. 2012. Випуск 76. С. 246—265.
  • 14. Костик В. Про жанр народної молитви у записах та дослідженнях Корнила Ластівки. Буковинський журнал. 2005. № 2—3. С. 189—195.
  • 15. Новикова М. Коментар. Українські замовляння. Упорядник М.Н. Москаленко; авт. передм. М.О. Но­викова. Київ: Дніпро, 1993. С. 199—306.
  • 16. Гунчик І. Маловідома збірка західноукраїнських «Простонародних молитов» про сон Пресвятої Богородиці в записах 30-х років ХХ століття. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2014. № 10. Т. 1. С. 27—29.
  • 17. Гунчик І. Публікації українських народних молитов останніх десятиліть: історіографічний аспект. Міфологія і фольклор. 2003. № 4. С. 44—51.
  • 18. Ігнатенко І. Народна медицина Середнього Полісся: традиція і сучасність. Кам’янець-Подільський: Медо­бори-2006, 2013. 336 с.
  • 19. Руснак Н. Креативність буковинських народних молитов. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Спільний українсько-румунський науковий журнал (АПСНІМ). 2020. № 3 (27). С. 19—23.
  • 20. Ставицька Я. «Сон Богородиці» в контексті фольклорної культури. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/ cgii rbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=mdue_2017_16_21 (дата перегляду : 07.06.2024).
  • 21. Ластівка К. Буковинські «старосвітські молитви». Бу­ковинський журнал. 2005. № 2—3. С. 196—286.
  • 22. Сборник песен буковинського народа. Сост. А. Лоначевский; дост. Г. Купчанко. Київ, 1875. 600 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »