« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 894—900

УДК 7.04:726:27-523.4(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.894

ДЕКОР У ХУДОЖНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЕВ’ЯНОЇ ЦЕРКВИ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ   

ПАЩАК Ярослав

  • ORCID: https://orcid.org/0009-0007-6423-5449
  • аспірант,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: yaroslav.v.pashchak@lpnu.ua

Анотація. Метою дослідження є висвітлення стану вивчення декоративно-художніх засобів у традиційному будівництві дерев’яних церков українських Карпат та питання консервації та реставрації оздоблення архітектурно-конструктивних складових інтер’єру та екстер’єру церков. Актуальність архітектурного декору в оздобленні української дерев’яної церкви обумовлено необхідністю його збереження як елемента національної самобутності, стилістики та для відтворення на його основі нових за смисловим навантаженням і візуальним сприйняттям сільського та міського просторів.

Об’єктом дослідження є декор української дерев’яної церкви українських Карпат, а

предметом — аналіз історіографії стосовно використання декоративної пластики в архітектурно-конструктивних рішеннях дерев’яних церков.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму, використаної хронологічної та типологічної методики поділу історіографії.

У статті історіографія розглянута за часовою ознакою та тематичним поділом. Вона розділена на шість груп. Історіографія засвідчила, що наукових праць, які стосуються консервації та реставрації оздоблення інтер’єру та екстер’єру немає, поза увагою залишились архітектурно-конструктивні рішення дерев’яних церков, на основі яких шляхом повторення, інверсії створюється багатомірне художньо-смислове середовище, яке має релігійну та народну символіку.

Ключові слова: сакральна архітектура, церкви українських Карпат, архітектурний декор, декоративно-художні засоби, реставрація, консервація.

Надійшла 4.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Wolfskron A.L.R. Uber Einige Holzkirchen in Manchen, Schlesien und Galizien. Wien: Aus der Kaiserlich-Koniglichen Hof — Und Staatsdruckerei, 1858. 8 s.
  • 2. Даль Л. Древние деревянные церкви в России. Зодчий. № 6. 1875.
  • 3. Уваровь А Обь архитектуре первыхь деревянныхь церквей на Руси. Труды 2 Археологическаго сьезда. Т. 1. Санкт-Петербург, 1876. С. 54—55.
  • 4. Myskowski W. Holzkirchen i der Karpaten. Mitteihungen KK Zentral-Komission zur Erforschung und Erhaltung der Kunst — und Historischen Denkmale. Bd. 6. H. 2. Wien, 1880. S. 26—29.
  • 5. Dzieduszycki W. Budowle drewniane na Rusi. Prezglad Archeologiczny. Lwów, 1882. S. 11—18.
  • 6. Moklowski K. Sztuka ludowa w Polsce. Lwów: Drukania H. Altenberga we Lwowie, 1903. 552 s.
  • 7. Gloger Z. Budownictwo drzewne i wyroby z drzewa w dawnej Polsce: w 2 t. Warszawa: Druk W. Lazarskiego, 1907. 192 s.
  • 8. Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. Ки-їв: Видавництво ВУАН, 1927.
  • 9. Spiss T. (1912). Wykaz drewnianych kosciolkow i cerkwi w Galicyi. Lwów.
  • 10. Janusz B. Cerkwie drewniane w okolicach Lwowa. 1912. Warszawa: Nakladem Polskiego Towarzystwa Krajeznawczego. 43 s.
  • 11. Obminski T. O cerkwiach drewnianych w Galicyi. Sprawozdania Komisji do badania historii sztuki w Polsce. T. V. Kraków: Nakladem Akademii Vmiejetnosci, 1915. S. 399—438.
  • 12. Sokolowski M. Sztuka cerkiewna na Rusi i Bukowienie: Wystawa stauropogialna we Lwowie r. 1888—1889. Kwartalnik Historyczny. 1889.№ 3. S. 619—657.
  • 13. Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. Прага: Укр. громад. вид. фонд.; Легіографія, 1928. 354 с.
  • 14. Щербаківський В. Українське мистецтво. Дерев’яне будівництво і різьба по дереві. Львів; Київ, 1913. 61 с.
  • 15. Січинський В. Дерев’яні дзвіниці і церкви Галицької України ХVІ—ХVII ст. Львів, 1925. 49 с.
  • 16. Січинський В. Українське дерев’яне будівництво і різьба. Львів: Накладом Українського робітничого Союзу в З’єднаних Державах Північної Америки, 1936. 52 с.
  • 17. Щербаківський В. Церкви на Бойківщині. Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. 1913. Т. 114. Кн. ІІ. S. І5—24.
  • 18. Щербаківський Д. Українське мистецтво: в 2 т. Т. 1. Буковинські і Галицькі дерев’яні церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури, каплиці. Київ; Прага, 1926. 62 с.
  • 19. Залозецький В. Найважніші типи деревляних церков на Подкарпатской Руси. Подкарпатська Русь. 1923. Ч. 1. С. 4—7.
  • 20. Безсонов С. Архитектура Западной Украины. Москва: Издат. Академии архитектуры СРСР, 1946. 96 с.
  • 21. Юрченко  П. Дерев’яне зодчество України: (XVІІІ—ХІХ ст.). Київ, 1949. 133 с.
  • 22.  Юрченко П. Дерев’яна архітектура. Історія українського мистецтва: в 6-ти томах. Т. 3. К3 Юрченко П. Дерев’яна архітектура України. Київ: Будівельник, 1970. 192 с.
  • 24. Макушенко П. Народная деревяная архитектура Закарпатья (XVIІІ — начала XХ века). Москва: Стройиздат, 1976. 160 с.
  • 25. Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архi­тек­тура Лiвобережної України. Київ: Будівельник, 1976. 334 с.
  • 26. Таранущенко С. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918—1932 рр.: монографічні видання, статті, рецензії, додатки, таранушекознавчі студії, ілюстрації, додаткові матеріали. 2011. 692 с.
  • 27. Жолковський П. Древние мотивы в гуцульской орнаментике. Москва: Наука, 1964. 9 с.
  • 28. Жолковський П. Деякі особливості народного будівництва Українських Карпат. Народна творчість та етнографія. 1978. № 4. С. 61—68
  • 29. Жолковський П. Український живопис XVIІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978. 327 с.
  • 30. Логвин Г.Н. По Україні: стародавні мистецькі пам’ятки. Київ: Мистецтво, 1968. 463 с.
  • 31. Логвин Г. Украинские Карпаты: Книга-спутник по памятникам деревяной архитектуры ХІІІ—XVIІІ вв. горных и подгорных р-нов Львовской, Закарпатской, Ивано-Франковской и Черновицкой обл. Украины. Москва: Искусство, 1973. 192 с.
  • 32. Овсійчук В. Українське малярство Х—ХVIІ ст.: Проблеми кольору. Львів: Інститут народознавства, НАН України, 1996. 479 с.
  • 33. Овсійчук В.А., Крвавич Д.П. Оповідь про ікону. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 392 с.
  • 34. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—ХІХ ст. Предм. В. Свінціцької. Київ: Наукова думка, 1970. 203 с.
  • 35. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів ІН НАН України, 2007. 640 с.
  • 36. Тарас Я. (2018). Суспільно-громадські допомоги на Покутті: толоки, клаки, помочі, супряги. Народознавчі зошити. № 1. 2018. С. 189—199.
  • 37. Герус Л., Болюк О., Боньковська С., Никорак О. та ін. Церковне мистецтво України: в 3-х т. Т. 1. Архітектура. Монументальне мистецтво. 2020. Харків: ІН НАН України; Фоліо. 356 с.
  • 38. Болюк О. Художнє дерево у церквах (за матеріалами західних областей України). Львів: ІН НАН України, 2020. 520 с.
  • 39. Brykowski R. Drewniane koscioly w Malopolsce Poludniowei. Wrocіaw; Warszawa; Krakуw; Gdansk; Lуdz: Wy­dawnictwo Ossolineum, 1984. 176 s.
  • 40. Brykowski R. Lemkowska drewniana architectura cerkiewna w Polsce, na Slowacij i Kusi, Zakarpatckiej. Wrocław; Kraków; Gdańsk; Lódz: Zaklad Narodowyimenia Ossolinskich, 1986. 195 s.
  • 41. Michniewskiy M., Duda M. (2006). Cerkwie Karpat. Polska: Slowakia. Przewodnik. Pruszkow. 336 s.
  • 42. Michniewski M. Kajetan Michniewski, obywatel m. Krakowa, podmajstrzy murarski […]. 1899.
  • 43. Krasny P. (2004). Architectura cerkiewna nazienmiach Ruskich Rzeczypospolite 1596—1914. Kraków: Prof-us, 2004. 429 s.
  • 44. Kowalczyk J. Swiatynie poznobarokowe na kresach. Koscioly i klasztory w diecezjach na Rusi Koronnej. Warszawa: Instytut sztuki PAN; Przemyskie Centrum Kultury i Nauki, 2006. 510 s.
  • 45. Czerwinski T. Budownictwo Ludowe w Polsce. Warszawa: Sport i Turustyka; MUZA SA, 2008. 322 s.
  • 46. Budzinski T. [Б. р]. Pogranicze Kultur. Drewniane budownictwo sakralne na Podkarpaciu: Album. Rzeszow. 208 s.
  • 47. Клімашевський А. Облаштування інтер’єру дере­в’я­них церков Західного Поділля та Покуття XVIІІ — поч. ХХ ст. Проблеми ансамблевості: автореф. дис. канд. мистецтвознавства. 17.00.06. Львів: Ін-т мист., 2000.
  • 48. Типчук В. Різьблені екстер’єрні хрестографеми Василя Турчиняка 1921—1923 років. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2007. Випуск Х—ХІ. С. 36—40.
  • 49. Смолінська О. Архітектурна морфологія дерев’яних церков Волині ХІХ — поч. ХХ ст.: автореф. дис. канд. арх. 18.00.01. Київ: Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2015. 20 с.
  • 50. Павлуцький Г. Деревяные и каменные храмы. Древности Украины. Вип. 1. Київ: Издание Императ. архолог. об-ва, 1905. 124 с.
  • 51. Будзан А. Різьба по дереву в західних областях України. Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. 105 с.
  • 52. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. Київ: Задруга, 2005. 406 с.
  • 53. Щербаківський Д. Символіка в українському мистецтві. Збірник секції мистецтв українського наукового товариства. Київ, 1921. C. 4—74.
  • 54. Свєнціцькій І. Галицько-руське церковне малярство XV—XVІ ст.: матеріали і замітки (8 рисунків і 15 ілюстрацій). Львів: З Друкарні Наукового товариства ім. Т. Шевченка, 1914. 54 с.
  • 55. Станкевич М. Художнє деревообробництво. Лемківщина: історико-етнографічне дослідження: у 2 т. Т. 2. Духовна культура. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 339 с.
  • 56. Одрехівський Р. Художньо-стильові особливості іконо­стасної різьби в Галичині у ХІХ — першій половині ХХ століть. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. 2005. № 8. С. 45—50.
  • 57. Болюк О. Дерев’яне обладнання літургійно-бого­службо­вих просторів західноукраїнських церков (питання типології). Народознавчі зошити. 2012. № 3. C. 386—399.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »