« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 901—925

УДК [[745.51+730]:[726:271-526.2]](477.8)”165/185″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.901

РЕЛЬЄФНЕ РІЗЬБЛЕННЯ ТА КРУГЛА СКУЛЬПТУРА У ПРИВІВТАРНИХ ВІДГОРОДАХ ЦЕРКОВ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII —  СЕРЕДИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ          

ЖИШКОВИЧ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2699-4907
  • кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ мистецтвознавства,
  •  проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: zhyshko@i.ua

Анотація. Розглядаються архітектонічні, конструктивні, художньо-пластичні та образно-тематичні особливості формування привівтарних відгород у церквах Західної України періоду другої половини XVII — середини ХІХ ст. Метою статті є детальніше розглянути питання симбіозу наповнення традиційного для східного християнства іконостаса круглою скульптурою та горельєфним різьбленням. Окреслити основні теми, стилістичні особливості, образно-іконографічне наповнення привівтарних відгород скульптурою. Визначити роль тогочасних відомих скульпторів, сформованих на засадах західноєвропейської католицько-латинської храмової вівтарної скульптури, у привнесенні нових тенденцій в облаштування привівтарних відгород у західноукраїнських храмах східного обряду.

Об’єктом дослідження є рельєфне різьблення та скульптура у привівтарних відгородах західноукраїнських храмів східного обряду другої половини ХVII — середини ХІХ ст.; предметом дослідження є особливості архітектоніки, стильового, художньо-пластичного та образно-тематичного наповнення привівтарних відгород західноукраїнських церков рельєфним різьбленням і скульптурою, створених у контексті тенденцій розвитку тогочасного європейського релігійного мистецтва.

Використані мистецтвознавчі методи іконографічного, іконологічного та формального аналізу, а також методи семіотичного аналізу та метод історико-культурологічного дослідження.

Ключові слова: церква, іконостас, привівтарна відгорода, стиль, скульптура, рельєфне різьблення.

Надійшла 17.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Б.Г. Микола Потоцький староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. Львів, 2005.
  • 2. Стецько В. Відображення творчості Іоанна-Георгія Пінзеля у збірці Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Збірник праць ТО Наукового товариства імені Шевченка. Тернопіль, 2013. Т. 8: Музеї Тернопільщини. С. 476—495.
  • 3. Царські врата українських іконостасів. Альбом. Серія «Українське народне мистецтво». Упорядник Юрій Юркевич. Львів, 2012.
  • 4. Вуйцик В. Скульптор Іван Щуровський. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. Т. CCXXXVI. С. 305—319.
  • 5. Сидор О.Ф. Еволюція українського барокового іконостасу. Мистецькі студії. Львів, 1991. Ч. 1. С. 28—34.
  • 6. Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича. Записки Наукового товариства імені Шев­ченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. Т. CCXXXVI. С. 408—416.
  • 7. Вуйцик В. Монастир Св. Миколи ЧСВВ у Крехові. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Ч. 14. Львів, 2004. С. 194—227.
  • 8. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII століть. Київ, 1970.
  • 9. Александрович В.С., Ричков П.А. Собор Святого Юра у Львові. Київ, 2008.
  • 10. Вуйцик В.С. Львівський державний історико-архітектурний заповідник. Львів, 1979.
  • 11. Вуйцик В. Архітектурний ансамбль Успенського братства. Реставрація та обнови. Володимир Вуйцик. Вибрані праці. До 70-річчя від дня народження. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Львів, 2004. Ч. 14. С. 36—42.
  • 12. Woźnicki B. Ikonostas cerkvi bazylianóv w Podhorcach. Sztuka kresów wschodnich: Materiały sesji naukowej, Kraków, maj 1995. Kraków, 1996. T. 2. S. 366—367.
  • 13. Сидор О. Визначна віха українського граверства. Галицька брама. № 1—2 (49—50). 1999. С. 18.
  • 14. Слободян В. Церква Успення Пресвятої Богородиці. Пам’ятки України. № 2—3 (172—173). 2012. С. 16—23.
  • 15. Національний художній музей України: альбом. Наук. керівник та упоряд. О. Лагутенко. Київ, 2003.
  • 16. Жишкович В. Іконостас церкви Св. Миколая в Золочеві. Українська Греко-Католицька церква і релігійне мистецтво (історичний досвід та проблеми сучасності). Наук. збірник. Вип. 4. Львів, 2006. С. 120—126.
  • 17. Логвин Г.Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ, 1968.
  • 18. Єлісєєва Т. Декоративне оздоблення та іконографія царських врат у збірці Волинського краєзнавчого музею. Бюлетень. Інформаційне видання Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. № 11. 2010. С. 57—61.
  • 19.  Одрехівський Р.B. Сюжет Єссеєвого дерева у декора­тивній різьбі інтер’єрів церкви Галичини. Науковий вісник НЛТУ України: Символ дерева у світовій куль­турі та художній творчості. Вип. 16.4. Львів, 2006. С. 114—119.
  • 20. Косів Р. Ікони на полотні «Дерево Єсеєве» другої по­ловини XVIІ ст. зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького в контексті роз­вит­ку сюжету. Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1379—1392.
  • 21. Откович Т. Мистецтвознавчі дослідження іконостаса із церкви Собору Архангела Михаїла в с. Гумнисько (XVIІ—ХІХ ст.) та спроби його атрибуції. Бюлетень. Інформаційне видання Львівського філіалу Націо­наль­ного науково-дослідного реставраційного цент­ру України. № 11. 2010. С. 129—138.
  • 22. Свєнціцька В. Словник жовківських майстрів живо­пису та різьби. Українське мистецтвознавство. Ки­їв, 1967. Вип. 1. С. 135—149.
  • 23. Откович Т. Іконостас церкви Святої Трійці в Жовкві (дослідження та реставрація). Бюлетень. Інформацій­не видання Львівського філіалу Національного нау­ково-дослідного реставраційного центру Украї­ни. № 2 (8). 2006. С. 128—135.
  • 24. Тихий Б. Церква св. Миколая на Адамівці. Бережани. Місто Раю. Пам’ятки України. Київ, 2013. Спецвипуск № 2 (191). С. 40—43.
  • 25. Сидор О. Іконостас. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Т. ІІІ. Декоративне мистецтво. Відп. ред. С.П. Павлюк; наук. ред. тому Л.М. Герус. Харків, 2019. С. 11—138.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »