« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 926—935

УДК [75.071.1.04:27-526.62](477.83/.86)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.926

СВЯТІСТЬ І ВЕЛИЧ У КОЛЬОРІ: КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ТА КНЯГИНЯ ОЛЬГА У ТВОРЧОСТІ КОРНИЛА УСТИЯНОВИЧА    

КОВАЛЬ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8009-1744
  • викладач, Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра графічного дизайну,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: koval.andr18@gmail.com

Анотація. Мета статті — репрезентуватитворчий доробок художника Корнила Устияновича, пов’язаний з постатями Володимира Великого та княгині Ольги.

Об’єктом дослідження стали збережені твори художника, які нам вдалося виявити. Художник К. Устиянович зробив значний внесок у розвиток церковного мистецтва цього періоду. Його роботи, що базувалися на історичних джерелах та народних переказах, часто відзначалися детальним опрацюванням та інтеграцією релігійних і національних мотивів. Митець створив численні монументальні твори в церквах Галичини, де представляв князя Володимира та княгиню Ольгу в різних композиційних рішеннях і ракурсах.

У статті проведено порівняльний аналіз художніх іконографічних інтерпретацій святого князя Володимира Великого та княгині Ольги. Розглянуто два основних підходи до зображення цих постатей: символічний та реалістичний. У першому випадку фокус зосереджується на символах, що відображають історичне та релігійне значення (трьохременний хрест, макет храму та ін.). У другому випадку, зображення більш конкретне та реалістичне. Аналізуються такі аспекти — композиційні, технологічні та контекстуальні. Стаття висвітлює різноманітність трактування іконічного образу святих у візуальному сприйнятті.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні зі структурно-типологічним методом та методом мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: іконопис, церковне мистецтво, інтерпретація, князь Володимир, княгиня Ольга.

Надійшла 2.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Станкевич М. Володимир Святий. Словник сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 60.
  • 2. Станкевич М. Ольга Свята. Словник сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 168.
  • 3. Львівська національна наукова бібліотека. Відділ рукописів. Ф. 93. Од. зб. 110.
  • 4. Шпак О. Требник. Словник українського сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 240.
  • 5. Марголіна І. Оповиті серпанком забуття. Живопис українських художників у кирилівській церкві. Київ: Либідь, 2016. 144 с.
  • 6. Луцик І.Я. Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає. Львів: Свічадо, 2011. 800 с.
  • 7. Овсійчук В. Українське малярство X—XVIII століття. Проблеми кольору. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1996. 478 с.
  • 8. Семчишин-Гузнер О. Іконографія св. свмч. Йосафата Кунцевича в українському мистецтві першої половини ХХ ст. Джерела інспірації. Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1464 —1481.
  • 9. Марчак  В. Про малярство. Львів, 2018. 264  с.
  • 10. Бохенська  Є. Спогади про Корнила Устияновича. Тво­ри. Львів: Каменяр, 2002. С. 80—89.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »