« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 936—944

УДК 069.61 (477.83-25) “1939/1941”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.936

РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЛЬВІВСЬКИХ МУЗЕЇВ У 1939—1940 рр.: ПЕРЕДУМОВИ, ПРОЦЕС, НАСЛІДКИ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ)       

ХАВАЛКО Світлана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-5954-7467
  • головний зберігач,
  • комунальний заклад Львівської обласної ради
  • «Львівський історичний музей»,
  • площа Ринок, 6, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: svitlo74@gmail.com

Анотація. У статті охарактеризовано зміни у музейній сфері Львова, пов’язані з входженням Західної України до складу УРСР у вересні 1939 року.

Актуальність теми зумовлена потребою дослідження музейних предметів щодо їх походження та історії побутування, виявлення місця знаходження втрачених історичних пам’яток. Мета дослідження — проаналізувати передумови і процес ліквідації львівських музеїв у 1940-му році, дослідити передачу пам’яток з розформованих музейних збірок на постійне зберігання в інші музейні інституції, їх сучасне місцезнаходження, наслідки музейної реорганізації.

Об’єктом дослідження є музейні пам’ятки з фондів Львівського історичного музею, які походять з колекцій ліквідованих львівських музеїв у 1940 році, предметом дослідження — розформування музейних колекцій у 1940 році і процес передачі пам’яток у Львівський історичний музей.

У статті описано, як відбувалося одержавлення музейних збірок Львова з приходом радянської влади у вересні 1939 року. Відображено кількість і тематику переданих пам’яток з ліквідованих у 1940 році музеїв у фонди новосформованого Львівського історичного музею. У висновках зазначено наслідки музейної реорганізації та її вплив на подальший розвиток музейної справи в Україні.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів історизму та наукової об’єктивності щодо атрибутивного аналізу музейних предметів.

Ключові слова: музей, передача, колекція, пам’ятка, ліквідація.

Надійшла 10.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Рябчикова Ф. Музейництво на західноукраїнських етнічних землях у 1939—1941 рр. Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Вип. 4. Луцьк, 2012. С. 12—18. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/ 3886/1/vol_muz_visn2012.pdf
  • 2. Маньковська Р. Деформаційні процеси в музейництві: західноукраїнські області в 1939—1950‑х рр. Краєзнавство. 2018. № 2. С. 60—75. URL: http://resource.history.org.ua/publ/kraeznavstvo_2018_2_9
  • 3. Крутоус А. З минулого Львівського історичного музею. Наукові записки. Львів,1996. Вип. 5. Ч. 1. С. 3—19.
  • 4. Крутоус А. Сторінки з минулого (1939—1990) Львівського історичного музею. Наукові записки. Львів, 2000. Вип. 9. С. 3—23.
  • 5. Бойко В. Пам’ятки українського війська: втрати і спадок: до 80‑ї річниці Української Галицької Армії. Наукові записки. Львів,1998. Вип. 7. С. 117—128.
  • 6. Філевич Н. Хроніка 1907—1947. Львівська галерея мистецтв. Львів, 2007. 140 с.
  • 7. Культурне життя в Україні. Західні землі. Доку­мен­ти і матеріали. Т. 1. 1939—1953. Київ, 1995. С. 94—97.
  • 8. Радянський Львів. 1939—1955. Документи і матеріали. Львів, 1956. 707 с.
  • 9. Культурне будівництво в Українській РСР. Київ, 1959. Т. 1. 881 с.
  • 10. Книга Наказів Історичного музею за 1940—1941. Архів Львівського історичного музею. 77 арк.
  • 11. Свєшніков І. Спогади музейного працівника. Пам’ят­ки України. Київ, 2008. № 2. С. II—XXXVII.
  • 12. Загальна інвентарна книга. 1945. Архів Львівського історичного музею. 590 с.
  • 13. Романюк Т. Наукова діяльність Ярослава Пастернака у період Другої світової війни (1939—1944). Археологічні дослідження Львівського університету. 2005. Вип. 8. С. 169—178. URL: https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/01/9-25.pdf
  • 14. Львівський історичний музей: альбом. Львів: Афіша, 2018. 292 с.: іл. Парал. текс англ. мовою.
  • 15. Зарубій Е. Срібні прикраси шиї княжої доби в колекції ЛІМ. Наукові записки. Львів,2006. Вип. 11. С. 90—103.
  • 16. Зарубій Е. Золоті та срібні прикраси княжої доби в колекції Львівського історичного музею. Київ, 2009. 144 с.: іл.
  • 17. Зарубій Е. Браслети з кольорового металу фондової групи «Київська Русь» Львівського історичного музею. Наукові записки. Львів,2017. Вип. 17. С. 61—85.
  • 18. Терський С. Ливарні форми та матриці золотарів VIII—XIV ст. у фондах Львівського історичного музею. Нау­кові записки. Львів, 2021. Вип. 19. С. 21—36.
  • 19. Завітій Б. Скарб бронзових речей із Колчева у фондах Львівського історичного музею. Наукові записки. Львів, 2017. Вип. 17. С. 47—51.
  • 20. Круковський О. Нові матеріали для колекції україн­ської фалеристики у фондах ЛІМу (на підставі ін­вентарних книг Музею НТШ та приватної колекції С. Гайдучка). Наукові записки. Львів, 2017. Вип. 17. С. 166—189.
  • 21. Інвентарна книга «Зброя». Т. 3. 1980—1981. Архів Львівського історичного музею. Ф. Р‑2591. Оп. 3. Спр. 170. 199 арк.
  • 22. Інвентарна книга «Зброя». Т. 6. 1982—1983. Архів Львівського історичного музею. Ф. Р‑2591. Оп. 3. Спр. 259. 207 арк.
  • 23. Інвентарна книга «Зброя». Т. 1. 1979. Архів Львівського історичного музею. Ф. Р‑2591. Оп. 3. Спр. 137. 143 арк.
  • 24. Інвентарна книга «Зброя». Т. 8. 1983—1984. 190 арк. Архів Львівського історичного музею. Ф. Р‑2591. Оп. 3. Спр. 304.
  • 25. Богданов С. Каталог «Портрети». Львівський історичний музей. Львів, 2021. 487 с.: іл.
  • 26. Акт від 23 червня 1940 року про передачу зброї Львівському історичному музею з колишнього Музею Любомирських. Архів Львівського історичного музею. 80 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »