« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 936—944

УДК 069.61 (477.83-25) “1939/1941”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.936

РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЛЬВІВСЬКИХ МУЗЕЇВ У 1939—1940 рр.: ПЕРЕДУМОВИ, ПРОЦЕС, НАСЛІДКИ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ)       

ХАВАЛКО Світлана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-5954-7467
  • головний зберігач,
  • комунальний заклад Львівської обласної ради
  • «Львівський історичний музей»,
  • площа Ринок, 6, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: svitlo74@gmail.com

Анотація. У статті охарактеризовано зміни у музейній сфері Львова, пов’язані з входженням Західної України до складу УРСР у вересні 1939 року.

Актуальність теми зумовлена потребою дослідження музейних предметів щодо їх походження та історії побутування, виявлення місця знаходження втрачених історичних пам’яток. Мета дослідження — проаналізувати передумови і процес ліквідації львівських музеїв у 1940-му році, дослідити передачу пам’яток з розформованих музейних збірок на постійне зберігання в інші музейні інституції, їх сучасне місцезнаходження, наслідки музейної реорганізації.

Об’єктом дослідження є музейні пам’ятки з фондів Львівського історичного музею, які походять з колекцій ліквідованих львівських музеїв у 1940 році, предметом дослідження — розформування музейних колекцій у 1940 році і процес передачі пам’яток у Львівський історичний музей.

У статті описано, як відбувалося одержавлення музейних збірок Львова з приходом радянської влади у вересні 1939 року. Відображено кількість і тематику переданих пам’яток з ліквідованих у 1940 році музеїв у фонди новосформованого Львівського історичного музею. У висновках зазначено наслідки музейної реорганізації та її вплив на подальший розвиток музейної справи в Україні.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів історизму та наукової об’єктивності щодо атрибутивного аналізу музейних предметів.

Ключові слова: музей, передача, колекція, пам’ятка, ліквідація.

Надійшла 10.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Рябчикова Ф. Музейництво на західноукраїнських етнічних землях у 1939—1941 рр. Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Вип. 4. Луцьк, 2012. С. 12—18. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/ 3886/1/vol_muz_visn2012.pdf
  • 2. Маньковська Р. Деформаційні процеси в музейництві: західноукраїнські області в 1939—1950‑х рр. Краєзнавство. 2018. № 2. С. 60—75. URL: http://resource.history.org.ua/publ/kraeznavstvo_2018_2_9
  • 3. Крутоус А. З минулого Львівського історичного музею. Наукові записки. Львів,1996. Вип. 5. Ч. 1. С. 3—19.
  • 4. Крутоус А. Сторінки з минулого (1939—1990) Львівського історичного музею. Наукові записки. Львів, 2000. Вип. 9. С. 3—23.
  • 5. Бойко В. Пам’ятки українського війська: втрати і спадок: до 80‑ї річниці Української Галицької Армії. Наукові записки. Львів,1998. Вип. 7. С. 117—128.
  • 6. Філевич Н. Хроніка 1907—1947. Львівська галерея мистецтв. Львів, 2007. 140 с.
  • 7. Культурне життя в Україні. Західні землі. Доку­мен­ти і матеріали. Т. 1. 1939—1953. Київ, 1995. С. 94—97.
  • 8. Радянський Львів. 1939—1955. Документи і матеріали. Львів, 1956. 707 с.
  • 9. Культурне будівництво в Українській РСР. Київ, 1959. Т. 1. 881 с.
  • 10. Книга Наказів Історичного музею за 1940—1941. Архів Львівського історичного музею. 77 арк.
  • 11. Свєшніков І. Спогади музейного працівника. Пам’ят­ки України. Київ, 2008. № 2. С. II—XXXVII.
  • 12. Загальна інвентарна книга. 1945. Архів Львівського історичного музею. 590 с.
  • 13. Романюк Т. Наукова діяльність Ярослава Пастернака у період Другої світової війни (1939—1944). Археологічні дослідження Львівського університету. 2005. Вип. 8. С. 169—178. URL: https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/01/9-25.pdf
  • 14. Львівський історичний музей: альбом. Львів: Афіша, 2018. 292 с.: іл. Парал. текс англ. мовою.
  • 15. Зарубій Е. Срібні прикраси шиї княжої доби в колекції ЛІМ. Наукові записки. Львів,2006. Вип. 11. С. 90—103.
  • 16. Зарубій Е. Золоті та срібні прикраси княжої доби в колекції Львівського історичного музею. Київ, 2009. 144 с.: іл.
  • 17. Зарубій Е. Браслети з кольорового металу фондової групи «Київська Русь» Львівського історичного музею. Наукові записки. Львів,2017. Вип. 17. С. 61—85.
  • 18. Терський С. Ливарні форми та матриці золотарів VIII—XIV ст. у фондах Львівського історичного музею. Нау­кові записки. Львів, 2021. Вип. 19. С. 21—36.
  • 19. Завітій Б. Скарб бронзових речей із Колчева у фондах Львівського історичного музею. Наукові записки. Львів, 2017. Вип. 17. С. 47—51.
  • 20. Круковський О. Нові матеріали для колекції україн­ської фалеристики у фондах ЛІМу (на підставі ін­вентарних книг Музею НТШ та приватної колекції С. Гайдучка). Наукові записки. Львів, 2017. Вип. 17. С. 166—189.
  • 21. Інвентарна книга «Зброя». Т. 3. 1980—1981. Архів Львівського історичного музею. Ф. Р‑2591. Оп. 3. Спр. 170. 199 арк.
  • 22. Інвентарна книга «Зброя». Т. 6. 1982—1983. Архів Львівського історичного музею. Ф. Р‑2591. Оп. 3. Спр. 259. 207 арк.
  • 23. Інвентарна книга «Зброя». Т. 1. 1979. Архів Львівського історичного музею. Ф. Р‑2591. Оп. 3. Спр. 137. 143 арк.
  • 24. Інвентарна книга «Зброя». Т. 8. 1983—1984. 190 арк. Архів Львівського історичного музею. Ф. Р‑2591. Оп. 3. Спр. 304.
  • 25. Богданов С. Каталог «Портрети». Львівський історичний музей. Львів, 2021. 487 с.: іл.
  • 26. Акт від 23 червня 1940 року про передачу зброї Львівському історичному музею з колишнього Музею Любомирських. Архів Львівського історичного музею. 80 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »