« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 945—954

УДК 391(=161.2):746.3]:930.85](477)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.945

«ВИШИТЕ ВІДРОДЖЕННЯ» ЯК ФЕНОМЕН НАЦІОНАЛЬНОГО ЗГУРТУВАННЯ УКРАЇНЦІВ У ХХІ СТ. 

ПОНОМАР Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1725-9230
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ponomarl@ukr.net

СКЛЯР Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0020-5973
  • доктор історичних наук, професор,
  • провідний науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: sklyar_vm@ukr.net

Анотація. Важливим складником усвідомлення українцями власної національної ідентичності та внутрішньої єдності є відродження української традиційної культури, у тому числі зацікавленість народним одягом. Це і визначає актуальність дослідження. Метою статті є встановлення значущості української вишиванки як важливого чинника формування української ідентичності на початку ХХІ ст. Об’єкт дослідження — традиційне українське вбрання, а предмет дослідження — вишиванка як яскравий феномен національного згуртування українців на початку ХХІ ст. Методологія дослідження — комплексне використання загальнонаукових (аналізу та синтезу) та спеціальних історичних (історико-порівняльного, історико-структурного, історико-типологічного) методів. Результати дослідження доводять, що після Революції Гідності і дотепер все більше зростає інтерес до народного вбрання як маркера національної ідентичності українців.

Ключові слова: Україна, українська вишита сорочка, українська національна ідентичність та національне згуртування, українська традиційна культура, українське традиційне вбрання, символ українства, початок ХХІ ст.

Надійшла 29.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. 579 с.
  • 2. Олійник М.В. Український одяг у системі міської культури Києва (друга половина ХІХ — початок ХХІ століття). Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. 312 с.
  • 3. Сиваш І. Національний одяг як чинник етнокультури в контексті українського етнодизайну. Мистецтвознавчі записки. 2017. Вип. 31. С. 228—236.
  • 4. Матюхіна О.А. Національний стиль в одязі як вираз національної самосвідомості. Рідна мода. Традиційний і сучасний український одяг для молоді та панства. 18.01.2009. URL: http://www.ridnamoda.com.ua/?p=598 (дата звернення 26.05.2014).
  • 5. Обереги українського народу. Вип. 8. Українська вишиванка. URL: https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/556/ (дата звернення 18.05.2022).
  • 6. Гуцало А. Євген Гуцало. Куди біжить дорога. Відеофільм. Київ: Студія ВІАТЕЛ. Youtube. 12.12.2018. URL: https://www.youtube.com/watch?v=7JYPHzfu1zs (дата звернення 08.04.2024).
  • 7. Скляр В. Етнічний склад населення України 1959—1989 рр.: етномовні наслідки російщення. Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2008. 392 с.
  • 8. Орел Л. За народними мотивами. Краса і мода. 1987. № 87/88. С. 40—41.
  • 9. Про нас. Рідна мода. Традиційний і сучасний український одяг для молоді та панства. URL: http://www.ridnamoda.com.ua/?page_id=11 (дата звернення 26.05.2014).
  • 10. Пономар Л. «Евакуйована колекція» в Кіровоградському обласному художньому музеї. Народна творчість та етнологія. 2016. № 1. С. 96—99.
  • 11. «Це громадянська позиція», — мешканці Донеччини розповіли про своє розуміння Дня вишиванки. Вчасно. 21.05.2020. URL: https://vchasnoua.com/news/tse-hromadianska-pozytsiia-meshkantsi-donechchyny-rozpovily-pro-svoie-rozuminnia-dnia-vyshyvanky (дата звернення 21.05.2020).
  • 12. Вівчарик Н. Від традиційних орнаментів до бойової вишиванки: луганчанка в Черкасах зайнялася вишивкою. Прочерк. Про це говорять Черкаси. 27.05.2022. URL: https://procherk.info/tabloid/99-cherkassy-news/ 102606-vid-traditsijnih-ornamentiv-do-bojovoyi-vishivanki-luganchanka-v-cherkasah-zajnjalasja-vishivkoju (дата звернення 28.05.2022).
  • 13. Щирі. The Ukrainians. 07.11.2018. URL: https://theukrainians.org/shhyri/ (дата звернення 12.11.2018).
  • 14. Неповторність та вишуканість національного вбрання в проекті «Спадок». Український центр культурних досліджень. 12.11.2018. URL: https://uccs.org.ua/arkhiv-novyn/nepovtornist-ta-vyshukanist-natsional­noho-vbrannia-v-proekti-spadok/ (дата звернення 14.11.2018).
  • 15. Чириця І. У Радомишлі показали першу колекцію етнічного дитячого одягу від майстерні «Адечик-Баденчик». Житомир-online. 03.10.2016. URL: https://zhitomir-online.com/top_news/54564-u-radomyshli-pokazaly-pershu-kolekciyu-etnichnogo-dytyachogo-odyagu-vid-maysterni-adechyk-badenchyk.html (дата звернення 07. 10.2016).
  • 16. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. URL: https://uccs.org.ua/natsionalnyj-re­iestr-obiektiv/ (дата звернення 22.05.2020).
  • 17. Вишивку «білим по білому» готують до включення до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації. 23.10.2020. URL: https://polinfo.gov.ua/6027-vishivku-bilim-po-bilomu-gotuyut-do-vklyuchennya-do-nematerial-noji-kul-turnoji-spadshchini-yunesko (дата звернення 25.10. 2020).
  • 18. Гурська М. День вишиванки 2022. Як українські айтівці відзначали цю дату в умовах війни. DOU. 20.05.2022. URL: https://dou.ua/lenta/articles/vyshy­vanka-2022/ (дата звернення 20.05.2022).
  • 19. Чорна С. Вишивки з Донецька у столиці. Голос України. 02.07.2016. URL: http://www.golos.com.ua/article/271714 (дата звернення 05.07.2016).
  • 20. Вишиванка — духовна броня українців. Бібліотека Коледжу Радіоелектроніки. 18.05.2022. URL: https://librarycre.wordpress.com/2022/05/18/vyshyvanka-dukhovna-bronia-ukraintsiv/ (дата звернення 19.05.2022).
  • 21. Мегамарш вишиванок у Відні. Storinka.at. 26.05.2014. URL: https://storinka.at (дата звернення 26.05.2014 р.).
  • 22. Про нас. Український бренд дизайнерського Етно одягу Птаха. URL: http://ptaha.in.ua/page3013902.html (дата звернення 21.05.2020).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »