« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 945—954

УДК 391(=161.2):746.3]:930.85](477)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.945

«ВИШИТЕ ВІДРОДЖЕННЯ» ЯК ФЕНОМЕН НАЦІОНАЛЬНОГО ЗГУРТУВАННЯ УКРАЇНЦІВ У ХХІ СТ. 

ПОНОМАР Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1725-9230
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ponomarl@ukr.net

СКЛЯР Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0020-5973
  • доктор історичних наук, професор,
  • провідний науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: sklyar_vm@ukr.net

Анотація. Важливим складником усвідомлення українцями власної національної ідентичності та внутрішньої єдності є відродження української традиційної культури, у тому числі зацікавленість народним одягом. Це і визначає актуальність дослідження. Метою статті є встановлення значущості української вишиванки як важливого чинника формування української ідентичності на початку ХХІ ст. Об’єкт дослідження — традиційне українське вбрання, а предмет дослідження — вишиванка як яскравий феномен національного згуртування українців на початку ХХІ ст. Методологія дослідження — комплексне використання загальнонаукових (аналізу та синтезу) та спеціальних історичних (історико-порівняльного, історико-структурного, історико-типологічного) методів. Результати дослідження доводять, що після Революції Гідності і дотепер все більше зростає інтерес до народного вбрання як маркера національної ідентичності українців.

Ключові слова: Україна, українська вишита сорочка, українська національна ідентичність та національне згуртування, українська традиційна культура, українське традиційне вбрання, символ українства, початок ХХІ ст.

Надійшла 29.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. 579 с.
  • 2. Олійник М.В. Український одяг у системі міської культури Києва (друга половина ХІХ — початок ХХІ століття). Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. 312 с.
  • 3. Сиваш І. Національний одяг як чинник етнокультури в контексті українського етнодизайну. Мистецтвознавчі записки. 2017. Вип. 31. С. 228—236.
  • 4. Матюхіна О.А. Національний стиль в одязі як вираз національної самосвідомості. Рідна мода. Традиційний і сучасний український одяг для молоді та панства. 18.01.2009. URL: http://www.ridnamoda.com.ua/?p=598 (дата звернення 26.05.2014).
  • 5. Обереги українського народу. Вип. 8. Українська вишиванка. URL: https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/556/ (дата звернення 18.05.2022).
  • 6. Гуцало А. Євген Гуцало. Куди біжить дорога. Відеофільм. Київ: Студія ВІАТЕЛ. Youtube. 12.12.2018. URL: https://www.youtube.com/watch?v=7JYPHzfu1zs (дата звернення 08.04.2024).
  • 7. Скляр В. Етнічний склад населення України 1959—1989 рр.: етномовні наслідки російщення. Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2008. 392 с.
  • 8. Орел Л. За народними мотивами. Краса і мода. 1987. № 87/88. С. 40—41.
  • 9. Про нас. Рідна мода. Традиційний і сучасний український одяг для молоді та панства. URL: http://www.ridnamoda.com.ua/?page_id=11 (дата звернення 26.05.2014).
  • 10. Пономар Л. «Евакуйована колекція» в Кіровоградському обласному художньому музеї. Народна творчість та етнологія. 2016. № 1. С. 96—99.
  • 11. «Це громадянська позиція», — мешканці Донеччини розповіли про своє розуміння Дня вишиванки. Вчасно. 21.05.2020. URL: https://vchasnoua.com/news/tse-hromadianska-pozytsiia-meshkantsi-donechchyny-rozpovily-pro-svoie-rozuminnia-dnia-vyshyvanky (дата звернення 21.05.2020).
  • 12. Вівчарик Н. Від традиційних орнаментів до бойової вишиванки: луганчанка в Черкасах зайнялася вишивкою. Прочерк. Про це говорять Черкаси. 27.05.2022. URL: https://procherk.info/tabloid/99-cherkassy-news/ 102606-vid-traditsijnih-ornamentiv-do-bojovoyi-vishivanki-luganchanka-v-cherkasah-zajnjalasja-vishivkoju (дата звернення 28.05.2022).
  • 13. Щирі. The Ukrainians. 07.11.2018. URL: https://theukrainians.org/shhyri/ (дата звернення 12.11.2018).
  • 14. Неповторність та вишуканість національного вбрання в проекті «Спадок». Український центр культурних досліджень. 12.11.2018. URL: https://uccs.org.ua/arkhiv-novyn/nepovtornist-ta-vyshukanist-natsional­noho-vbrannia-v-proekti-spadok/ (дата звернення 14.11.2018).
  • 15. Чириця І. У Радомишлі показали першу колекцію етнічного дитячого одягу від майстерні «Адечик-Баденчик». Житомир-online. 03.10.2016. URL: https://zhitomir-online.com/top_news/54564-u-radomyshli-pokazaly-pershu-kolekciyu-etnichnogo-dytyachogo-odyagu-vid-maysterni-adechyk-badenchyk.html (дата звернення 07. 10.2016).
  • 16. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. URL: https://uccs.org.ua/natsionalnyj-re­iestr-obiektiv/ (дата звернення 22.05.2020).
  • 17. Вишивку «білим по білому» готують до включення до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації. 23.10.2020. URL: https://polinfo.gov.ua/6027-vishivku-bilim-po-bilomu-gotuyut-do-vklyuchennya-do-nematerial-noji-kul-turnoji-spadshchini-yunesko (дата звернення 25.10. 2020).
  • 18. Гурська М. День вишиванки 2022. Як українські айтівці відзначали цю дату в умовах війни. DOU. 20.05.2022. URL: https://dou.ua/lenta/articles/vyshy­vanka-2022/ (дата звернення 20.05.2022).
  • 19. Чорна С. Вишивки з Донецька у столиці. Голос України. 02.07.2016. URL: http://www.golos.com.ua/article/271714 (дата звернення 05.07.2016).
  • 20. Вишиванка — духовна броня українців. Бібліотека Коледжу Радіоелектроніки. 18.05.2022. URL: https://librarycre.wordpress.com/2022/05/18/vyshyvanka-dukhovna-bronia-ukraintsiv/ (дата звернення 19.05.2022).
  • 21. Мегамарш вишиванок у Відні. Storinka.at. 26.05.2014. URL: https://storinka.at (дата звернення 26.05.2014 р.).
  • 22. Про нас. Український бренд дизайнерського Етно одягу Птаха. URL: http://ptaha.in.ua/page3013902.html (дата звернення 21.05.2020).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »