« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 769—776

УДК 070.42+82-92-051](=161.2):070(=161.2)](430)‘‘1919/1920‘‘

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.769

БОГДАН ЛЕПКИЙ — РЕДАКТОР, ДНЕВНИКАР І ПУБЛІЦИСТ ЧАСОПИСУ «ШЛЯХ» (ЗАЛЬЦВЕДЕЛЬ, 1919—1920 рр.)

КУЛЕША Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9761-2713
  • кандидатка філологічних наук, старша
  • наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Науково-дослідний інститут пресознавства;
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України імені В. Стефаника,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nkleopolis@gmail.com

ДРОЗДОВСЬКА Олеся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6687-4518
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Науково-дослідний інститут пресознавства;
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України імені В. Стефаника,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olesyadroz@gmail.com

Анотація. Актуальність цього дослідження зумовлена необхідністю вивчити творчий доробок Б. Лепкого у пресознавчому контексті, зокрема його журналістсько-публіцистичну діяльність в українській періодиці у Німеччині. Новизна дослідження полягає у тому, що вперше комплексно проаналізовано журналістський і публіцистичний доробок Б. Лепкого у зальцведельському часописі «Шлях», який виходив у 1919—1920 рр., що є також метою дослідження. Об’єктом дослідження є матеріали газети «Шлях», предметом — журналістський і публіцистичний доробок Богдана Лепкого у цьому часописі. Проведене дослідження дозволяє висновкувати про багатогранну діяльність Б. Лепкого у газеті «Шлях» — редакторську, журналістську і публіцистичну, що засвідчено його численними різножанровими публікаціями.

Методологія дослідження базується на принципах системності, об’єктивності, історизму, методах текстуального аналізу, класифікації, компаративного та контент-аналізу.

Ключові слова: Богдан Лепкий, часопис «Шлях», Зальцведель, Німеччина, журналістська і редакторська діяльність, публіцистичний доробок.

Надійшла 26.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Срібняк І., Срібняк М. Українська військово-санітарна місія в Німеччині й таборові громади полонених українців у 1919 р. Емінак. 1919. № 2 (26). С. 66—75. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2019.2(26).292
  • 2. Срібняк І., Голоско С. Газета «Вільне слово» як джерело вивчення життєдіяльності полонених українців у таборі Зальцведель (Німеччина): 1916—1917 рр. Світ Кліо. 2020. № 1. С. 80—89; 2021. № 2 (1). С. 79—91.
  • 3. Срібняк М. Часопис «Шлях» як медіаплатформа для інформування полонених українців у Німеччині про діяльність Військово-Санітарної Місії УНР (1919 р.). Соціально-гуманітарні студії: інновації, виклики, перспективи: зб. матеріалів І Міжнар. наук. конф. (м. Житомир, 27—28 квіт. 2023 р.). Житомир, 2023. С. 67—71.
  • 4. Труба Р. Діяльність Омеляна Терлецького у таборах для військовополонених українців у Німеччині 1916—1919 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. Тернопіль: ТНПУ. 2013. Вип. 1: у 2 ч. Ч. 2. С. 96—102.
  • 5. З. К. Українські таборові часописи у Німеччині. Літопис політики, письменства і мистецтва. 1924. Ч. 5. С. 73.
  • 6. Сидоренко Н.М. Національно-духовне самоствердження: у 3 ч. Київ, 2000. Ч. 1. Українська таборова періодика часів першої світової війни. С. 55.
  • 7. Кулеша Н. Українська преса у Німеччині 1919—1945 рр.: формування і функціонування: монографія. Львів, 2009. 344 с.
  • 8. Кузеля З. Золота Липа. Берлін: Українське Слово, 1924. 9.         ЛННБ України імені В. Стефаника. Ф. 258. Спр. 370—390. Кузеля Зенон (редакційні матеріали газети «Шлях», відомості про передплатників та інших отримувачів видання, 1919, 1920 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »