« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 786—792

УДК 811.161.2’373.21(23:477.83/.86)”17/18″:[930.2:349.414]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.786

МІКРОТОПОНІМИ САМБІРСЬКОГО ЦИРКУЛУ КІНЦЯ XVIII — ПОЧАТКУ ХІХ ст., МОТИВОВАНІ НАЗВАМИ ПІДВИЩЕНЬ РЕЛЬЄФУ  

МОСУР Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1912-3580
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mosuroksana2015@gmail.com

Анотація. Об’єктом аналізу є власні назви малих географічних об’єктів Самбірського циркулу, мотивовані орографічними термінами (назвами підвищень рельєфу). Орографічна термінологія об’єднує апелятиви на позначення рельєфу земної поверхні. Лексико-семантичний аналіз цієї групи відапелятивних мікротопонімів дає змогу описати характер, особливості рельєфу історичного регіону. Самбірський циркул — адміністративно-територіальна одиниця Галичини на зламі XVIII—ХІХ ст. До складу краю входило 412 населених пунктів. За сучасним поділом, територія циркулу збігається зі значною частиною Львівської області, а 5 поселень розташовані на теренах Польщі. Джерельною базою дослідження є Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Це перші поземельні кадастри Галичини, у яких писарі фіксували простонародні розмовні назви полів, нив, пасовищ, сіножатей, доріг, лісів, заростей, гір, боліт — мікротопоніми. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім опрацюванням історичної мікротопонімії. З’ясовано, що твірними базами історичних мікротопоназв, мотивованих орографічними термінами, були назви підвищень, низин і рівнинних територій. Кількісно найбільшу групу мікротопонімів становлять власні назви, утворені від апелятивів на позначення підвищень (23 лексеми та похідні від них спільнокореневі слова). Уважаємо, що це зумовлено фізико-географічною характеристикою історичного регіону.

Ключові слова: мікротопонім, апелятив, орографія, Самбірський циркул, Йосифінська (1785—1788) метрика, Францисканська (1819—1820) метрика, твірна (мотивувальна) база.

Надійшла 19.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів. Відп. ред. Я. Захарчишина; уклад.: Я. Пироженко, В. Сіверська. Київ: Наукова думка, 1965. 356 с.
  • 2. Бицко Н.І. Мікрогідроніми (назви ярів) Тернопільщини (лексико-семантичний аспект). Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 2007. Вип. 354—355. Слов’янська філологія. С. 95—98.
  • 3. Сокіл Н. Мікротопоніми Сколівщини, що походять від термінів на означення рельєфу місцевості. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2006. Вип. 38. Ч. І. С. 192—202.
  • 4. Сокіл-Клепар Н. Концепт «Гора» в мікротопонімах Українських Карпат. Народознавчі зошити. 2011. № 3. С. 482—488.
  • 5. Сокіл-Клепар Н. Номінація вершин Бойківщини: семантико-мотиваційний аспект. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2016. Вип. 63. С. 186—195.
  • 6. Лужецька О.Б. Мікротопоніми Бережанщини та Підгаєччини з географічними термінами в основах. Актуальні проблеми слов’янської філології. 2011. Вип. XXIV. Ч. 1. С. 467—475.
  • 7. Чеховський І.Г. Мікротопонімія Чернівецької області в історичному аспекті (утворення на базі народної географічної термінології): автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 1996. 24 с.
  • 8. Словник української мови: в 11 т. За ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970—1980.
  • 9. Rudnicki Jarosław. Nazwy geograficzne Bojkowszzczyzny. Lwów, 1939. 248 s
  • 10. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 90.
  • 11. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 30.
  • 12. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 233.
  • 13. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 158.
  • 14. Етимологічний словник української мови: в 7 т. Го­ловн. ред. О.С. Мельничук. Київ: Наукова думка, 1982—2012.
  • 15. Данилюк О.К. Словник народних географічних термінів Волині. Вид. друге, доп. і виправл. Луцьк: ФОП Захарчук В.М., 2013. 148 с. (Бібліотека української ономастики).
  • 16. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 138.
  • 17. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 104.
  • 18. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 225.
  • 19. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 103.
  • 20. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб.  № 24.
  • 21. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 310.
  • 22. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 199.
  • 23. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 339.
  • 24. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 48.
  • 25. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 256.
  • 26. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 170.
  • 27. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 219.
  • 28. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 74.
  • 29. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 197.
  • 30. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб.  № 61.
  • 31. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 56.
  • 32. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 62.
  • 33. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 94.
  • 34. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 18.
  • 35. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 58.
  • 36. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 239.
  • 37. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 35.
  • 38. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 238.
  • 39. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 222.
  • 40. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 23.
  • 41. Hrabec Stefan. Nazwy geograficzne Huculszczyzny. Kraków, 1950. 264 s.
  • 42. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 221.
  • 43. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 100.
  • 44. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 15.
  • 45. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 64.
  • 46. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 57.
  • 47. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 266.
  • 48. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 165.
  • 49. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 3.
  • 50. Словарь української мови. Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4‑х т. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
  • 51. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 214.
  • 52. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 55.
  • 53. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 93.
  • 54. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 26.
  • 55. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 228.
  • 56. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 81.
  • 57. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 76.
  • 58. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 85.
  • 59. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 106.
  • 60. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 11.
  • 61. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 195.
  • 62. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 157.
  • 63. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 98.
  • 64. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 196.
  • 65. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 17.
  • 66. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 179.
  • 67. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 65.
  • 68. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 264.
  • 69. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 63.
  • 70. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 54.
  • 71. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 6.
  • 72. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 109.
  • 73. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 48.
  • 74. Личук С.В. Словник народних географічних назв Івано-Франківщини. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2018. 312 с.
  • 75. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 147.
  • 76. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 83.
  • 77. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 236.
  • 78. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 163.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »