Архів
2015 рік, випуск 6 переглянути»
Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1245–1496 DOI... переглянути»
2013 рік, випуск 5 переглянути»
2015 рік, випуск 2 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 786—792

УДК 811.161.2’373.21(23:477.83/.86)”17/18″:[930.2:349.414]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.786

МІКРОТОПОНІМИ САМБІРСЬКОГО ЦИРКУЛУ КІНЦЯ XVIII — ПОЧАТКУ ХІХ ст., МОТИВОВАНІ НАЗВАМИ ПІДВИЩЕНЬ РЕЛЬЄФУ  

МОСУР Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1912-3580
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mosuroksana2015@gmail.com

Анотація. Об’єктом аналізу є власні назви малих географічних об’єктів Самбірського циркулу, мотивовані орографічними термінами (назвами підвищень рельєфу). Орографічна термінологія об’єднує апелятиви на позначення рельєфу земної поверхні. Лексико-семантичний аналіз цієї групи відапелятивних мікротопонімів дає змогу описати характер, особливості рельєфу історичного регіону. Самбірський циркул — адміністративно-територіальна одиниця Галичини на зламі XVIII—ХІХ ст. До складу краю входило 412 населених пунктів. За сучасним поділом, територія циркулу збігається зі значною частиною Львівської області, а 5 поселень розташовані на теренах Польщі. Джерельною базою дослідження є Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Це перші поземельні кадастри Галичини, у яких писарі фіксували простонародні розмовні назви полів, нив, пасовищ, сіножатей, доріг, лісів, заростей, гір, боліт — мікротопоніми. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім опрацюванням історичної мікротопонімії. З’ясовано, що твірними базами історичних мікротопоназв, мотивованих орографічними термінами, були назви підвищень, низин і рівнинних територій. Кількісно найбільшу групу мікротопонімів становлять власні назви, утворені від апелятивів на позначення підвищень (23 лексеми та похідні від них спільнокореневі слова). Уважаємо, що це зумовлено фізико-географічною характеристикою історичного регіону.

Ключові слова: мікротопонім, апелятив, орографія, Самбірський циркул, Йосифінська (1785—1788) метрика, Францисканська (1819—1820) метрика, твірна (мотивувальна) база.

Надійшла 19.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів. Відп. ред. Я. Захарчишина; уклад.: Я. Пироженко, В. Сіверська. Київ: Наукова думка, 1965. 356 с.
  • 2. Бицко Н.І. Мікрогідроніми (назви ярів) Тернопільщини (лексико-семантичний аспект). Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 2007. Вип. 354—355. Слов’янська філологія. С. 95—98.
  • 3. Сокіл Н. Мікротопоніми Сколівщини, що походять від термінів на означення рельєфу місцевості. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2006. Вип. 38. Ч. І. С. 192—202.
  • 4. Сокіл-Клепар Н. Концепт «Гора» в мікротопонімах Українських Карпат. Народознавчі зошити. 2011. № 3. С. 482—488.
  • 5. Сокіл-Клепар Н. Номінація вершин Бойківщини: семантико-мотиваційний аспект. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2016. Вип. 63. С. 186—195.
  • 6. Лужецька О.Б. Мікротопоніми Бережанщини та Підгаєччини з географічними термінами в основах. Актуальні проблеми слов’янської філології. 2011. Вип. XXIV. Ч. 1. С. 467—475.
  • 7. Чеховський І.Г. Мікротопонімія Чернівецької області в історичному аспекті (утворення на базі народної географічної термінології): автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 1996. 24 с.
  • 8. Словник української мови: в 11 т. За ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970—1980.
  • 9. Rudnicki Jarosław. Nazwy geograficzne Bojkowszzczyzny. Lwów, 1939. 248 s
  • 10. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 90.
  • 11. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 30.
  • 12. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 233.
  • 13. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 158.
  • 14. Етимологічний словник української мови: в 7 т. Го­ловн. ред. О.С. Мельничук. Київ: Наукова думка, 1982—2012.
  • 15. Данилюк О.К. Словник народних географічних термінів Волині. Вид. друге, доп. і виправл. Луцьк: ФОП Захарчук В.М., 2013. 148 с. (Бібліотека української ономастики).
  • 16. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 138.
  • 17. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 104.
  • 18. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 225.
  • 19. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 103.
  • 20. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб.  № 24.
  • 21. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 310.
  • 22. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 199.
  • 23. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 339.
  • 24. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 48.
  • 25. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 256.
  • 26. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 170.
  • 27. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 219.
  • 28. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 74.
  • 29. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 197.
  • 30. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб.  № 61.
  • 31. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 56.
  • 32. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 62.
  • 33. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 94.
  • 34. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 18.
  • 35. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 58.
  • 36. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 239.
  • 37. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 35.
  • 38. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 238.
  • 39. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 222.
  • 40. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 23.
  • 41. Hrabec Stefan. Nazwy geograficzne Huculszczyzny. Kraków, 1950. 264 s.
  • 42. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 221.
  • 43. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 100.
  • 44. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 15.
  • 45. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 64.
  • 46. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 57.
  • 47. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 266.
  • 48. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 165.
  • 49. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 3.
  • 50. Словарь української мови. Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4‑х т. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
  • 51. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 214.
  • 52. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 55.
  • 53. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 93.
  • 54. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 26.
  • 55. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 228.
  • 56. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 81.
  • 57. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 76.
  • 58. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 85.
  • 59. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 106.
  • 60. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 11.
  • 61. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 195.
  • 62. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 157.
  • 63. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 98.
  • 64. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 196.
  • 65. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 17.
  • 66. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 179.
  • 67. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 65.
  • 68. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 264.
  • 69. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 63.
  • 70. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 54.
  • 71. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 6.
  • 72. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 109.
  • 73. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 48.
  • 74. Личук С.В. Словник народних географічних назв Івано-Франківщини. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2018. 312 с.
  • 75. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 147.
  • 76. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 83.
  • 77. ЦДІАЛ. Ф. 19. Оп. XIV. Од. зб. № 236.
  • 78. ЦДІАЛ. Ф. 20. Оп. XIV. Од. зб. № 163.

читати публікацію»

Наші автори
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »