« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1194—1202

УДК 070(477.8):[82-4:910.4]:94(477.87)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1194

ПОДОРОЖНІ НАРИСИ ПРО КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІЙ МІЖВОЄННІЙ ПРЕСІ: ЖАНРОВИЙ СИНТЕЗ І ПОШУКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

ҐАБОР Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5482-4529
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Науково-дослідний інститут пресознавства; Львівська національна
  • наукова бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vsgabor@gmail.com

КОМАРИЦЯ Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2951-1237
  • доктор філологічних наук,
  • старший науковий співробітник, завідувач відділу,
  • Науково-дослідний інститут пресознавства; Львівська національна
  • наукова бібліотека України імені В. Стефаника
  • вул. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: komar_mar@ukr.net

Анотація. Проаналізовані подорожні нариси про Карпатську Україну в західноукраїнській пресі міжвоєнної доби, у яких простежується синтез жанрів: перетікання подорожнього нарису в аналітичну статтю; поєднання його з етнографічним дослідженням; широке вкраплення у його канву історичних подій, що надавало публікаціям ознак історичної розвідки; додавання до структури нарису інтерв’ю. Мета дослідження — осмислити форми відображення національної ідентичності закарпатських українців крізь призму подорожніх нарисів про Карпатську Україну в західноукраїнській пресі, окреслити етнографічні особливості й тогочасний політичний контекст, з’ясувати особливості синтезу жанрів — сплав подорожнього нарису з аналітичною чи публіцистичною статтею та з інтерв’ю, вплив жанрової специфіки на проблемно-тематичний горизонт. Об’єкт дослідження — подорожні нариси, опубліковані на сторінках певних західноукраїнських часописів міжвоєнної доби.

Використано описовий, системний, аналітичний, типологічний методи дослідження.

Ключові слова: західноукраїнська преса, подорожній нарис, синтез жанрів, національна ідентичність, Закарпаття, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна.

Надійшла 29.08.2024

Список використаних джерел

  • 1. Белькова С.В. Модифікації подорожнього нарису в українських газетних ЗМІ. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2014. Т. 54. С147—150.
  • 2. Голик Р. Згадати час і простір: мемуаристика й література подорожей у галицькій культурній традиції. Стратегії мемуарної та мандрівної літератур західноукраїнських письменників другої половини ХІХ — першої половини ХХ століття: колективна монографія. Львів, 2020. С. 472—561.
  • 3. Ковальова Т.В. Розвиток жанру подорожнього нарису в українській журнальній періодиці 20—30-х рр. XX ст.: автореф. дис. … канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.04. Дніпропетровськ, 2014. 19 с.
  • 4. Полєжаєв Ю.Г. Тревел-журналістика як об’єкт наукової рефлексії: здобутки, проблеми та перспективи. Психолінгвістика, 2014. Вип. 16. С. 322—331.
  • 5. Стецюк К. Жанр подорожнього нарису на сторінках галицької щоденної преси (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2015. Вип. 5. С394—415.
  • 6. Бовсунівська Т. Теорія літературних жанрів. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. 519 с.
  • 7. Здоровега В. Теорія і методика журналістської твор­­чості: підручник. 2-ге вид., перероб. і допов. Львів, 2004. С. 142—157.
  • 8. Михайлин І.Л. Основи журналістики: підручник. 5-те вид., перероб. та доп. Київ, 2011. С. 368—385.
  • 9. Розінкевич Н.В. Жанрова специфіка творів мандрівної літератури. Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2019. Вип. 2 (7). С. 144—149.
  • 10. Головацький Я. Карпатська Україна перед 100 р. Неділя. 1938. Ч. 49. С6—7.
  • 11. Головацький Я. Карпатська Україна перед століттям. Неділя. 1938. Ч. 50. С6—7; 1939. Ч. 3. С. 6—7.
  • 12. Чирський М. [М. Ч.]. Закарпаття в очах мандрівника. Самостійна Думка. 1935. Ч. 5/6. С. 365—377; 1935. Ч. 7/8. С. 494—506.
  • 13. Голіян Р. Знову в Карпатській Україні. Перші вражіння нашого спеціяльного кореспондента. Неділя. 1939.Ч6.С. 3—4.
  • 14. Кисілевська О. Вражіння з Підкарпаття. Жіноча До­ля. 1938. Ч. 19. С. 3—4.
  • 15. Голіян Р. Там, де прокидається український нарід (Вра­жіння з подорожі по Закарпатській Україні). Діло. 1934. Ч. 334. С2; Ч. 335. С. 2—3; Ч. 337. С. 2—3.
  • 16. Голіян Р. По тому боці Карпат. Вражіння з побуту на Підкарпатській Русі. Неділя. 1937. Ч. 9. С. 3; Ч. 12. С. 8—9.
  • 17. Кононенко Х. За Карпатами. Нова Хата. 1938. Ч. 21. С. 2—3.
  • 18. Мірна З. Вражіння з подорожі на Підкарпаття. Жінка. 1935. Ч. 20. С6—7.
  • 19. Кисілевська О.З недавньої гостини на Підкарпатті. Жіноча Доля. 1938. Ч. 21. С. 5—6.
  • 20. Кисілевська О. [О. К.]. На цвинтарі в Рахові (На Підкарпатті). Жіноча Доля. 1938. Ч. 24.С. 6—7.
  • 21. (Е.). По той бік Карпат: Мандрівка по Закарпатській Україні (Від нашого кореспондента). Неділя. 1930. Ч. 8. С4—5; Ч. 9. С. 9; Ч. 10. С9.
  • 22. Боршош-Кум’ятський Ю. Туристику треба організувати! Нова Свобода. 1939. Ч. 10. С. 3.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »