« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1194—1202

УДК 070(477.8):[82-4:910.4]:94(477.87)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/

ПОДОРОЖНІ НАРИСИ ПРО КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІЙ МІЖВОЄННІЙ ПРЕСІ: ЖАНРОВИЙ СИНТЕЗ І ПОШУКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

ҐАБОР Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5482-4529
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Науково-дослідний інститут пресознавства; Львівська національна
  • наукова бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vsgabor@gmail.com

КОМАРИЦЯ Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2951-1237
  • доктор філологічних наук,
  • старший науковий співробітник, завідувач відділу,
  • Науково-дослідний інститут пресознавства; Львівська національна
  • наукова бібліотека України імені В. Стефаника
  • вул. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: komar_mar@ukr.net

Анотація. Проаналізовані подорожні нариси про Карпатську Україну в західноукраїнській пресі міжвоєнної доби, у яких простежується синтез жанрів: перетікання подорожнього нарису в аналітичну статтю; поєднання його з етнографічним дослідженням; широке вкраплення у його канву історичних подій, що надавало публікаціям ознак історичної розвідки; додавання до структури нарису інтерв’ю. Мета дослідження — осмислити форми відображення національної ідентичності закарпатських українців крізь призму подорожніх нарисів про Карпатську Україну в західноукраїнській пресі, окреслити етнографічні особливості й тогочасний політичний контекст, з’ясувати особливості синтезу жанрів — сплав подорожнього нарису з аналітичною чи публіцистичною статтею та з інтерв’ю, вплив жанрової специфіки на проблемно-тематичний горизонт. Об’єкт дослідження — подорожні нариси, опубліковані на сторінках певних західноукраїнських часописів міжвоєнної доби.

Використано описовий, системний, аналітичний, типологічний методи дослідження.

Ключові слова: західноукраїнська преса, подорожній нарис, синтез жанрів, національна ідентичність, Закарпаття, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна.

Надійшла 29.08.2024

Список використаних джерел

  • 1. Белькова С.В. Модифікації подорожнього нарису в українських газетних ЗМІ. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2014. Т. 54. С147—150.
  • 2. Голик Р. Згадати час і простір: мемуаристика й література подорожей у галицькій культурній традиції. Стратегії мемуарної та мандрівної літератур західноукраїнських письменників другої половини ХІХ — першої половини ХХ століття: колективна монографія. Львів, 2020. С. 472—561.
  • 3. Ковальова Т.В. Розвиток жанру подорожнього нарису в українській журнальній періодиці 20—30-х рр. XX ст.: автореф. дис. … канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.04. Дніпропетровськ, 2014. 19 с.
  • 4. Полєжаєв Ю.Г. Тревел-журналістика як об’єкт наукової рефлексії: здобутки, проблеми та перспективи. Психолінгвістика, 2014. Вип. 16. С. 322—331.
  • 5. Стецюк К. Жанр подорожнього нарису на сторінках галицької щоденної преси (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2015. Вип. 5. С394—415.
  • 6. Бовсунівська Т. Теорія літературних жанрів. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. 519 с.
  • 7. Здоровега В. Теорія і методика журналістської твор­­чості: підручник. 2-ге вид., перероб. і допов. Львів, 2004. С. 142—157.
  • 8. Михайлин І.Л. Основи журналістики: підручник. 5-те вид., перероб. та доп. Київ, 2011. С. 368—385.
  • 9. Розінкевич Н.В. Жанрова специфіка творів мандрівної літератури. Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2019. Вип. 2 (7). С. 144—149.
  • 10. Головацький Я. Карпатська Україна перед 100 р. Неділя. 1938. Ч. 49. С6—7.
  • 11. Головацький Я. Карпатська Україна перед століттям. Неділя. 1938. Ч. 50. С6—7; 1939. Ч. 3. С. 6—7.
  • 12. Чирський М. [М. Ч.]. Закарпаття в очах мандрівника. Самостійна Думка. 1935. Ч. 5/6. С. 365—377; 1935. Ч. 7/8. С. 494—506.
  • 13. Голіян Р. Знову в Карпатській Україні. Перші вражіння нашого спеціяльного кореспондента. Неділя. 1939.Ч6.С. 3—4.
  • 14. Кисілевська О. Вражіння з Підкарпаття. Жіноча До­ля. 1938. Ч. 19. С. 3—4.
  • 15. Голіян Р. Там, де прокидається український нарід (Вра­жіння з подорожі по Закарпатській Україні). Діло. 1934. Ч. 334. С2; Ч. 335. С. 2—3; Ч. 337. С. 2—3.
  • 16. Голіян Р. По тому боці Карпат. Вражіння з побуту на Підкарпатській Русі. Неділя. 1937. Ч. 9. С. 3; Ч. 12. С. 8—9.
  • 17. Кононенко Х. За Карпатами. Нова Хата. 1938. Ч. 21. С. 2—3.
  • 18. Мірна З. Вражіння з подорожі на Підкарпаття. Жінка. 1935. Ч. 20. С6—7.
  • 19. Кисілевська О.З недавньої гостини на Підкарпатті. Жіноча Доля. 1938. Ч. 21. С. 5—6.
  • 20. Кисілевська О. [О. К.]. На цвинтарі в Рахові (На Підкарпатті). Жіноча Доля. 1938. Ч. 24.С. 6—7.
  • 21. (Е.). По той бік Карпат: Мандрівка по Закарпатській Україні (Від нашого кореспондента). Неділя. 1930. Ч. 8. С4—5; Ч. 9. С. 9; Ч. 10. С9.
  • 22. Боршош-Кум’ятський Ю. Туристику треба організувати! Нова Свобода. 1939. Ч. 10. С. 3.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »