ІКОНИ XVII—XVIII СТ | Народознавчі Зошити

« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180. С. 1413—1426

УДК 27-523.47-526.62(477.86-21)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1413

ІКОНИ XVII—XVIII СТ. З ЦЕРКОВ ЄЗУПОЛЯ НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ У КОНТЕКСТІ АТРИБУЦІЇ ТА ДОКУМЕНТІВ ВІЗИТАЦІЙ XVIII СТ.

Роксолана КОСIВ

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488
докторка мистецтвознавства, професорка,
завідувачка кафедри сакрального мистецтва,
Львівська національна академія мистецтв,
вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;
провідна наукова співробітниця,
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Метою і завданнями дослідження є розглянути ікони з Єзуполя, що у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, в контексті інформації про історію містечка та його церков, зокрема, документів візитацій XVIII ст., встановлення первісного місця розташування пам’яток у храмі та атрибуції.

Встановлено, що комплекс ікон з Єзуполя документи церковних візитацій 1740 та 1756 років Львівської єпархії, де коротко описані чотири храми Єзуполя. Комплекс ікон з Єзуполя, виконаних орієнтовно у 1650—1670-х рр. у спільній манері на підставі іконографії двох пам’яток, що, очевидно, належали до намісного ярусу іконостасу, пов’язані із міською церквою Різдва Богородиці. Найдавнішою відомою іконою з Єзуполя є Тайна вечеря, також з іконостасу, яка є ймовірного авторства провідного українського іконописця Федора Сеньковича. Ікони XVII ст. з Єзуполя виконані з урахуванням новацій львівської школи іконопису щодо іконографії, а також мають спільні прийоми стилістики малярства із творами XVII ст., що походять з церкви в Судовій Вишні, ймовірного авторства місцевих майстрів.

Методологічною основою дослідження є методи реконструкції, формального та іконографічного аналізу, а також дослідження культурного контексту.

Ключові слова: ікона, іконостас, церковне мистецтво, церква, с. Єзупіль, документи церковних візитацій XVIII ст., іконографія, стилістика.

1. Косів Р. Ікони XVII — першої половини XVIII ст. з церков Войнилова на Івано-Франківщині в контексті візитаційних описів, реконструкції місця розташування та атрибуції. Народознавчі зошити. № 5. 2020. С. 1081—1096.
2. Косів Р. Ікони XVII — початку XVIII ст. з церков міста Долини у контексті візитаційних описів XVIII ст. та атрибуції. Народознавчі зошити. № 5. 2021. С. 1218—1233.
3. Косів Р. Іконопис на тканині в українських храмах XVII — першої половини XVIII століть: призначення, іконографія, художні особливості. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2012. Вип. 9 (14). С. 68—79.
4. «Велике і величне». Каталог виставки. Київ, 2013.
5. Косів Р. Процесійні двобічно мальовані хрести у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали ХIІ Міжнародної наукової конференції. Львів: Львівська православна богословська академія, 2019. С. 215—224.
6. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Т. XV. Cz. 1. Warszawa, 1900.
7. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. T. 12. Najdawniejsze zapiski sądów halickich 1435—1475. Lwów, 1887. No 32.
8. Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. Lwów, 1890.
9. Громик В., Слободян В. Дерев’яні церкви Івано-Франківської області. Львів, 2016.
10. Вуйцик В. Зодчий Павло Римлянин. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Ч. 14. Львів: Інститут «Укрзахідпроектреставрація», 2004. С. 43—47.
11. Мельник В. Церква Святого Духа в Рогатині. Альбом. Київ: Мистецтво, 1991.
12. Александрович В. Майстри «малих» осередків українського малярства історичного перемишльсько-львівського регіону першої половини XVII cт. Соціум. Альманах соціальної історії. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2013. Вип. 10. С. 9—30.
13. Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. Lwów, 1876.
14. Генеральна візитація Галицького крилосу Львівської єпархії 1740—1743 рр. Рукопис. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-16.
15. Генеральна візитація Галицького крилосу Львівської єпархії 1753—1757 рр. Рукопис. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-18.
16. Шематизмъ всего клира греко-католическои епархіи Станиславфвскои на рфкъ Божій 1890. Станиславфвъ, 1890.
17. Шематизмъ всего клира греко-католицкои епархіи Станиславфвскои на рфкъ Божій 1910. Станиславфвъ, 1910.
18. Na styku kultur i narodów. Galicyjskie miasta i miasteczka w józefińskim katastrze gruntowym. Tom XI: Jagielnica i Jezupol. Opracował Volodymyr Dolinovskyi. Kraków, 2019.
19. Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae Graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini 1855. Leopoli, 1855.
20. Шематизмъ всего клира греко-католическои епархіи Станиславовскои на рôкъ Божій 1888. Станиславôвъ, 1888.
21. Нановський Я. Юліан Панькевич. Нариси про життя і творчість. Київ: Мистецтво, 1986.
22. Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1925. Станиславів, 1925.
23. Свєнціцка В. Різьблені ручні хрести XVII—ХХ вв. Ч. ІІ. Ілюстрації. Львів, 1939.
24. Дерев’яні різьблені хрести XVI — поч. ХХ ст. Упор. О. Валько. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2018.
25. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990.
26. Гелитович М. «Вишенські майстри» в історії українського іконопису XVII століття. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів: НТШ, 2011. Т. CCLXI. С. 209—222.
27. Косів Р. Риботицький осередок церковного мистецтва 1670—1760-х років. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2019.

читати публікацію»