« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180.  С. 1413—1426

УДК 27-523.47-526.62(477.86-21)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1413

ІКОНИ XVII—XVIII СТ. З ЦЕРКОВ ЄЗУПОЛЯ НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ У КОНТЕКСТІ АТРИБУЦІЇ ТА ДОКУМЕНТІВ ВІЗИТАЦІЙ XVIII СТ. 

Роксолана КОСIВ

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488
  • докторка мистецтвознавства, професорка,
  • завідувачка кафедри сакрального мистецтва,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;
  • провідна наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Метою і завданнями дослідження є розглянути ікони з Єзуполя, що у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, в контексті інформації про історію містечка та його церков, зокрема, документів візитацій XVIII ст., встановлення первісного місця розташування пам’яток у храмі та атрибуції.

Встановлено, що комплекс ікон з Єзуполя документи церковних візи­тацій 1740 та 1756 років Львівської єпархії, де коротко описані чотири храми Єзуполя. Комплекс ікон з Єзуполя, виконаних орієнтовно у 16501670-х рр. у спільній манері на підставі іконографії двох пам’яток, що, очевидно, належали до намісного ярусу іконостасу, пов’язані із міською церквою Різдва Богородиці. Найдавнішою відомою іконою з Єзуполя є Тайна вечеря, також з іконостасу, яка є ймовірного авторства провідного українського іконописця Федора Сеньковича. Ікони XVII ст. з Єзуполя виконані з урахуванням новацій львівської школи іконопису щодо іконографії, а також мають спільні прийоми стилістики малярства із творами XVII ст., що походять з церкви в Судовій Вишні, ймовірного авторства місцевих майстрів.

Методологічною основою дослідження є методи реконструкції, формального та іконографічного аналізу, а також дослідження культурного контексту.

Ключові слова: ікона, іконостас, церковне мистецтво, церква, с. Єзупіль, документи церковних візитацій XVIII ст., іконографія, стилістика.

  • 1. Косів Р. Ікони XVII — першої половини XVIII ст. з церков Войнилова на Івано-Франківщині в контексті візитаційних описів, реконструкції місця розташування та атрибуції. Народознавчі зошити. № 5. 2020. С. 1081—1096.
  • 2. Косів Р. Ікони XVII  початку XVIII ст. з церков міста Долини у контексті візитаційних описів XVIII ст. та атрибуції. Народознавчі зошити. № 5. 2021. С. 1218—1233.
  • 3. Косів Р. Іконопис на тканині в українських храмах XVII — першої половини XVIII століть: призначення, іконографія, художні особливості. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2012. Вип. 9 (14). С. 68—79.
  • 4. «Велике і величне». Каталог виставки. Київ, 2013.
  • 5. Косів Р. Процесійні двобічно мальовані хрести у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали ХIІ Міжнародної наукової конференції. Львів: Львівська православна богословська академія, 2019. С. 215—224.
  • 6. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Т. XV. Cz. 1. Warszawa, 1900.
  • 7. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. T. 12. Najdawniejsze zapiski sądów halickich 1435—1475. Lwów, 1887. No 32.
  • 8. Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. Lwów, 1890.
  • 9. Громик В., Слободян В. Дерев’яні церкви Івано-Франківської області. Львів, 2016.
  • 10.    Вуйцик В. Зодчий Павло Римлянин. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Ч. 14. Львів: Інститут «Укрзахідпроектреставрація», 2004. С. 43—47.
  • 11.    Мельник В. Церква Святого Духа в Рогатині. Альбом. Київ: Мистецтво, 1991.
  • 12.    Александрович В. Майстри «малих» осередків українського малярства історичного перемишльсько-львів­сь­кого регіону першої половини XVII cт. Соціум. Аль­манах соціальної історії. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2013. Вип. 10. С. 9—30.
  • 13.    Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. Lwów, 1876.
  • 14.    Генеральна візитація Галицького крилосу Львівської єпархії 1740—1743 рр. Рукопис. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-16.
  • 15.    Генеральна візитація Галицького крилосу Львівської єпархії 1753—1757 рр. Рукопис. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-18.
  • 16.    Шематизмъ всего клира греко-католическои епархіи Станиславфвскои на рфкъ Божій 1890. Станис­лавфвъ, 1890.
  • 17.    Шематизмъ всего клира греко-католицкои епархіи Станиславфвскои на рфкъ Божій 1910. Станис­лавфвъ, 1910.
  • 18.    Na styku kultur i narodów. Galicyjskie miasta i miasteczka w józefińskim katastrze gruntowym. Tom XI: Jagielnica i Jezupol. Opracował Volodymyr Dolinovskyi. Kraków, 2019.
  • 19.    Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae Graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini 1855. Leopoli, 1855.
  • 20.    Шематизмъ всего клира греко-католическои епархіи Станиславовскои на рôкъ Божій 1888. Станисла­вôвъ, 1888.
  • 21.    Нановський Я. Юліан Панькевич. Нариси про життя і творчість. Київ: Мистецтво, 1986.
  • 22.    Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1925. Станиславів, 1925.
  • 23.    Свєнціцка В. Різьблені ручні хрести XVII—ХХ вв. Ч. ІІ. Ілюстрації. Львів, 1939.
  • 24.    Дерев’яні різьблені хрести XVI — поч. ХХ ст. Упор. О. Валько. Львів: Інститут колекціонерства ук­ра­їн­сь­ких мистецьких пам’яток при НТШ, 2018.
  • 25.    Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990.
  • 26.    Гелитович М. «Вишенські майстри» в історії українського іконопису XVII століття. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів: НТШ, 2011. Т. CCLXI. С. 209—222.
  • 27.    Косів Р. Риботицький осередок церковного мистецтва 1670—1760-х років. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2019.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »