« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1427—1440

УДК 75.046.3.017.4(477.83-21Судова Вишня)

DOI https://doi.org/10.15407/

ОСОБЛИВОСТІ КОЛОРИТУ ІКОН ВИШЕНСЬКИХ МАЛЯРІВ

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • відділ давнього мистецтва,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: helytovychm@yahoo.com

Анотація. У проблематиці досліджень українського іконопису по-рівняно мало місця займають питання кольору. Вперше ця тема, поставлена у працях Володимира Овсійчука, вимагає свого логічного продовження. У такому аспекті у пропонованій статті аналізується ряд ікон малярів одного малярського середовища, які, виходячи з підписів на творах, походили з м. Судова Вишня. Дотепер ікони вишенських малярів з погляду колористики не розглядалися, що й обумовлює актуальність дослідження.

Мета і завдання дослідження — простежити зміни колористичного ладу творів цих майстрів у часовому вимірі; на підставі колористичних характеристик виокремити групи творів, які можна приписати анонімному чи підписному автору.

Об’єкт дослідження — ікони ХVІІ ст., виконані у середовищі малярів, окреслених в літературі як «вишенські майстри». Дослідження в основному базується на пам’ятках збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, а також на іконах інших музеїв, приватних колекцій і творах, що перебувають у діючих церквах.

Хронологічні межі аналізованих пам’яток охоплюють приблизно 1620—1670-ті роки.

Ключові слова: дослідження, майстер, ікона, колір, традиція, стилістика, ХVІІІ ст.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Жолтовський П.М. Станковий живопис. Історія українського мистецтва. Т. ІІІ. Київ, 1968. С. 193—240.
  • 2. Жолтовський П.М Український живопис XVIІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978.
  • 3. Українське народне малярство ХІІІ—ХХ століть: світ очима народних митців: альбом. Авт.-упоряд. В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 4. Откович В. Народна течія в українському живопису XVIІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1990. 96 с.
  • 5. Овсійчук В. Українське малярство Х—ХVІІІ століть. Проблеми кольору. Львів, 1996. 480 с.
  • 6. Гелитович М. Ікони початку ХVIІ ст. з празникового ряду іконостаса церкви св. Параскеви у Малнові. Народознавчі зошити. 2022. № 4. С. 910—917.
  • 7. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—ХVІІІ століть. Київ, 2007. 528 с.
  • 8. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків. Українське малярство ХІV—ХVІІІ століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр. 1990. 72 с.
  • 9. Гелитович М. Вишенські майстри в історії українського іконопису XVІІ століття. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 2011. Т. CCLХI. С. 209—222.
  • 10. Зілінко Р. Іконостас церкви св. Івана Богослова в Суховолі. Львів, 2009. 168 с.
  • 11. Сидор О. Портрет і портретність в українській іконі. Народознавчі зошити. № 3—4 (57—58). 2004. С. 264—282.
  • 12. Федак М. Особливості іконографії образа «Богородиці Нев’янучий цвіт» в українському іконопису ХVІ—ХVІІІ століть. Студії мистецтвознавчі: Архі-тектура. Образотворче та декоративно-вжит-кове мистецтво. Чис. 4. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2017. С. 44—53.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »