« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1427—1440

УДК 75.046.3.017.4(477.83-21Судова Вишня)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1427

ОСОБЛИВОСТІ КОЛОРИТУ ІКОН ВИШЕНСЬКИХ МАЛЯРІВ

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • відділ давнього мистецтва,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: helytovychm@yahoo.com

Анотація. У проблематиці досліджень українського іконопису по-рівняно мало місця займають питання кольору. Вперше ця тема, поставлена у працях Володимира Овсійчука, вимагає свого логічного продовження. У такому аспекті у пропонованій статті аналізується ряд ікон малярів одного малярського середовища, які, виходячи з підписів на творах, походили з м. Судова Вишня. Дотепер ікони вишенських малярів з погляду колористики не розглядалися, що й обумовлює актуальність дослідження.

Мета і завдання дослідження — простежити зміни колористичного ладу творів цих майстрів у часовому вимірі; на підставі колористичних характеристик виокремити групи творів, які можна приписати анонімному чи підписному автору.

Об’єкт дослідження — ікони ХVІІ ст., виконані у середовищі малярів, окреслених в літературі як «вишенські майстри». Дослідження в основному базується на пам’ятках збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, а також на іконах інших музеїв, приватних колекцій і творах, що перебувають у діючих церквах.

Хронологічні межі аналізованих пам’яток охоплюють приблизно 1620—1670-ті роки.

Ключові слова: дослідження, майстер, ікона, колір, традиція, стилістика, ХVІІІ ст.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Жолтовський П.М. Станковий живопис. Історія українського мистецтва. Т. ІІІ. Київ, 1968. С. 193—240.
  • 2. Жолтовський П.М Український живопис XVIІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978.
  • 3. Українське народне малярство ХІІІ—ХХ століть: світ очима народних митців: альбом. Авт.-упоряд. В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 4. Откович В. Народна течія в українському живопису XVIІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1990. 96 с.
  • 5. Овсійчук В. Українське малярство Х—ХVІІІ століть. Проблеми кольору. Львів, 1996. 480 с.
  • 6. Гелитович М. Ікони початку ХVIІ ст. з празникового ряду іконостаса церкви св. Параскеви у Малнові. Народознавчі зошити. 2022. № 4. С. 910—917.
  • 7. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—ХVІІІ століть. Київ, 2007. 528 с.
  • 8. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків. Українське малярство ХІV—ХVІІІ століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр. 1990. 72 с.
  • 9. Гелитович М. Вишенські майстри в історії українського іконопису XVІІ століття. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 2011. Т. CCLХI. С. 209—222.
  • 10. Зілінко Р. Іконостас церкви св. Івана Богослова в Суховолі. Львів, 2009. 168 с.
  • 11. Сидор О. Портрет і портретність в українській іконі. Народознавчі зошити. № 3—4 (57—58). 2004. С. 264—282.
  • 12. Федак М. Особливості іконографії образа «Богородиці Нев’янучий цвіт» в українському іконопису ХVІ—ХVІІІ століть. Студії мистецтвознавчі: Архі-тектура. Образотворче та декоративно-вжит-кове мистецтво. Чис. 4. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2017. С. 44—53.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »