« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1441—1449

УДК 76.071.1(477)«16/17»Зубрицький + [7.046.3:27-175.3](477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1441

ІКОНОГРАФІЯ СТРАШНОГО СУДУ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ НИКОДИМА ЗУБРИЦЬКОГО

ДЕРЕВСЬКА Олена

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7057-6051
  • аспірантка, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • кафедра теорії та історії мистецтва,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: olena.derevska@naoma.edu.ua

Анотація. Дослідження присвячене іконографії сюжету Страшного суду в інтерпретації Никодима Зубрицького, видатного українського гравера кін. XVII — поч. XVIII ст. Проаналізовано історіографічний підхід дослідників щодо проблеми розвитку зображень цієї тематики. Виділено авторів із найбільш ґрунтовними підходами, що дають цілісність картини історичного розвитку зображень Страшного суду. Зокрема метою статті є застосування і доповнення концепції розвитку іконографії сюжету Страшного суду В. Овсійчука (у співавторсті із Д. Крвавичем). Методикою дослідження стало встановлення історичної хронології та простеження незмінних елементів у зображеннях Страшного суду із застосуванням формально-стилістичного аналізу та інтердисциплінарного підходу. Розглянуті та виокремлені ключові елементи іконографії цього сюжету, що не зазнавали суттєвих змін упродовж багатьох століть. Запропонована точка зору на те, що вважати головним у визначенні приналежності зображення до тематики Страшного суду. В статті порушується проблема недостатньої уваги до зразків зображень Страшного суду, які відрізняються від традиційних, проаналізованих багатьма дослідниками західноукраїнських ікон цього сюжету. Вперше детально розглядаються образи і композиція зображень Страшного суду у виконанні Н. Зубрицького, демонструється, чому іконографія цього сюжету у творчості митця є важливою складовою історії українського мистецтва.

Ключові слова: іконографія, Страшний суд, елементи іконографії, образ, українське мистецтво, Никодим Зубрицький, гравюра.

Надійшла 20.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Лесів А. Іконографія Страшного Суду в українському малярстві: встановлення і розвиток у контексті візантійського малярства. Народознавчі зошити. 2016. № 9. С. 1044—1051.
  • 2. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 396 с.
  • 3. Покровский Н.В. Страшный Суд в памятниках византийского и русского искусства. Труды VI Археологического съезда в Одессе (1884 г.). Т. III. Одесса, 1887. С. 285—381.
  • 4. Міляєва Л., Рішняк О., Садова О. Церква св. Юра в Дрогобичі. Архітектура, малярство, реставрація. Київ: Майстер книг, 2019. 416 с.
  • 5. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України XII—XV ст. Львів: Друкарські куншти, 2005. 508 с.
  • 6. Федак М. Датовані ікони Страшного Суду з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство. 2013. Вип. 13. С. 182—198.
  • 7. Федак М. Зображення грішників на іконах «Страшний Суд» XV—XVIII століть (на прикладі пам’яток зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького). Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2014. № 10. С. 70—76.
  • 8. Маліновська К. Творча праця українського гравера Никодима Зубрицького в друкарні Унівського монастиря. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: зб. наук. праць. Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2013. С. 52—56.
  • 9. Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. Проф. Іван Огієнко (переклад). West Germany: Druckhaus Gummersbach, 1988. 1528 с.
  • 10. Dumbarton Oaks — A Judgment Scene. Dumbarton Oaks Museum. URL: https://museum.doaks.org/objects-1/info/27212 (дата звернення: 26.08.2024).
  • 11. Franzella R. Seeing the divine: the origin, iconography, and content of Santa Pudenziana’s apse mosaic. LSU Scholarly Repository. URL: https://repository.lsu.edu/gradschool_theses/456 (дата звернення: 31.08.2024).
  • 12. Schlatter F.W. Interpreting the Mosaic of Santa Pudenziana. Vigiliae Christianae. 1992. Vol. 46. No 3. P. 276—295. JSTOR. URL: https://doi.org/10.2307/ 1584230
  • 13. Mathews T.F. The Clash of the Gods: A Reinterpretation of Early Christian Art. Revised Edition. Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1999. XI + 237 p.
  • 14. Letters of St. Paulinus of Nola. Vol. 2. Translated and annotated by P.G. Walsh. Westminster: Newman Press, 1966—1967.
  • 15. Szymaszek M. The Textile Term gammadia. Textile Terminologies from the Orient to the Mediterranean and Europe, 1000 BC to 1000 AD. Ed. S. Gaspa, C. Michel, Nosch M.-L. Lincoln, NE: Zea Books, 2017. P. 483—491.
  • 16. Trout D. Pictures with Words: Reading the Apse Mosaic of S. Agnese f. l. m. (Rome). Studies in Iconography. 2019. Vol. 40. P. 1—26. JSTOR. URL: https://www.jstor.org/stable/27099502.
  • 17. Tribe S. A Closer look at the Apsidal Mosaic of the Basilica dei Santi Cosma e Damiano. Liturgical Arts Journal. URL: https://www.liturgicalartsjournal.com/2023/ 07/a-closer-look-at-apsidal-mosaic-of.html (дата звер-нен-ня: 26.08.2024).
  • 18. St. John Damascene on Holy Images, Followed by Three Sermons on the Assumption. Eng. transl. by M.H. Allies. London, 1899.
  • 19. Bisconti F. L’immagine di San Benedetto in un affresco recentemente restaurato nell’oratorio romano di S. Ermete. Hortus Artium Medievalium. 2017. Vol. 23. No 1. P. 178—184. URL: https://doi.org/10.1484/j.ham. 5.113713
  • 20. Коренюк Ю.А. Стiнопис XI столiття Михайлiвського собору Видубицького монастиря в Києвi. Студiї_мистецтвознавчі. 2006. № 1 (13). С. 21—37.
  • 21. Obraz strashnago suda Gospodnia — Rare Book Division, The New York Public Library. The New York Public Library Digital Collections. URL: https://digitalcollections.nypl.org/items/510d47de-0c8f-a3d9-e040-e00a18064a99 (дата звернення: 26.08.2024).
  • 22. Деревська О.В. Вплив іконографії Реформації на українське мистецтво та питання пошуку першозразків. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2024. № 72. Т. 1. С. 136—149. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/72-1-19.
  • 23. Derevska O. From Matthias Gerung to Nikodem Zubrzycki: Apocalypse illustrations in Chernihiv New Testament (1717) and further cross-border Lutheran imagery use. Études Bibliologiques. Library Research Studies. 2023. No 5. P. 113—128. URL: https://www.academia.edu/123083554/From_Matthias_Gerung_to_Nikodem_Zubrzycki_Apocalypse_illustrations_in_Chernihiv_New_Testament_1717_and_further_cross_border_Lutheran_imagery_use.
  • 24. Запаско Я.П., Исаевич Я.Д. Памятники книжного искусства. Каталог старопечатных книг, изданных на Украине. Кн. 2. Ч. 1 (1701—1764). Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1984.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »