« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1441—1449

УДК 76.071.1(477)«16/17»Зубрицький + [7.046.3:27-175.3](477)

DOI https://doi.org/10.15407/

ІКОНОГРАФІЯ СТРАШНОГО СУДУ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ НИКОДИМА ЗУБРИЦЬКОГО

ДЕРЕВСЬКА Олена

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7057-6051
  • аспірантка, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • кафедра теорії та історії мистецтва,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: olena.derevska@naoma.edu.ua

Анотація. Дослідження присвячене іконографії сюжету Страшного суду в інтерпретації Никодима Зубрицького, видатного українського гравера кін. XVII — поч. XVIII ст. Проаналізовано історіографічний підхід дослідників щодо проблеми розвитку зображень цієї тематики. Виділено авторів із найбільш ґрунтовними підходами, що дають цілісність картини історичного розвитку зображень Страшного суду. Зокрема метою статті є застосування і доповнення концепції розвитку іконографії сюжету Страшного суду В. Овсійчука (у співавторсті із Д. Крвавичем). Методикою дослідження стало встановлення історичної хронології та простеження незмінних елементів у зображеннях Страшного суду із застосуванням формально-стилістичного аналізу та інтердисциплінарного підходу. Розглянуті та виокремлені ключові елементи іконографії цього сюжету, що не зазнавали суттєвих змін упродовж багатьох століть. Запропонована точка зору на те, що вважати головним у визначенні приналежності зображення до тематики Страшного суду. В статті порушується проблема недостатньої уваги до зразків зображень Страшного суду, які відрізняються від традиційних, проаналізованих багатьма дослідниками західноукраїнських ікон цього сюжету. Вперше детально розглядаються образи і композиція зображень Страшного суду у виконанні Н. Зубрицького, демонструється, чому іконографія цього сюжету у творчості митця є важливою складовою історії українського мистецтва.

Ключові слова: іконографія, Страшний суд, елементи іконографії, образ, українське мистецтво, Никодим Зубрицький, гравюра.

Надійшла 20.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Лесів А. Іконографія Страшного Суду в українському малярстві: встановлення і розвиток у контексті візантійського малярства. Народознавчі зошити. 2016. № 9. С. 1044—1051.
  • 2. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 396 с.
  • 3. Покровский Н.В. Страшный Суд в памятниках византийского и русского искусства. Труды VI Археологического съезда в Одессе (1884 г.). Т. III. Одесса, 1887. С. 285—381.
  • 4. Міляєва Л., Рішняк О., Садова О. Церква св. Юра в Дрогобичі. Архітектура, малярство, реставрація. Київ: Майстер книг, 2019. 416 с.
  • 5. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України XII—XV ст. Львів: Друкарські куншти, 2005. 508 с.
  • 6. Федак М. Датовані ікони Страшного Суду з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство. 2013. Вип. 13. С. 182—198.
  • 7. Федак М. Зображення грішників на іконах «Страшний Суд» XV—XVIII століть (на прикладі пам’яток зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького). Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2014. № 10. С. 70—76.
  • 8. Маліновська К. Творча праця українського гравера Никодима Зубрицького в друкарні Унівського монастиря. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: зб. наук. праць. Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2013. С. 52—56.
  • 9. Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. Проф. Іван Огієнко (переклад). West Germany: Druckhaus Gummersbach, 1988. 1528 с.
  • 10. Dumbarton Oaks — A Judgment Scene. Dumbarton Oaks Museum. URL: https://museum.doaks.org/objects-1/info/27212 (дата звернення: 26.08.2024).
  • 11. Franzella R. Seeing the divine: the origin, iconography, and content of Santa Pudenziana’s apse mosaic. LSU Scholarly Repository. URL: https://repository.lsu.edu/gradschool_theses/456 (дата звернення: 31.08.2024).
  • 12. Schlatter F.W. Interpreting the Mosaic of Santa Pudenziana. Vigiliae Christianae. 1992. Vol. 46. No 3. P. 276—295. JSTOR. URL: https://doi.org/10.2307/ 1584230
  • 13. Mathews T.F. The Clash of the Gods: A Reinterpretation of Early Christian Art. Revised Edition. Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1999. XI + 237 p.
  • 14. Letters of St. Paulinus of Nola. Vol. 2. Translated and annotated by P.G. Walsh. Westminster: Newman Press, 1966—1967.
  • 15. Szymaszek M. The Textile Term gammadia. Textile Terminologies from the Orient to the Mediterranean and Europe, 1000 BC to 1000 AD. Ed. S. Gaspa, C. Michel, Nosch M.-L. Lincoln, NE: Zea Books, 2017. P. 483—491.
  • 16. Trout D. Pictures with Words: Reading the Apse Mosaic of S. Agnese f. l. m. (Rome). Studies in Iconography. 2019. Vol. 40. P. 1—26. JSTOR. URL: https://www.jstor.org/stable/27099502.
  • 17. Tribe S. A Closer look at the Apsidal Mosaic of the Basilica dei Santi Cosma e Damiano. Liturgical Arts Journal. URL: https://www.liturgicalartsjournal.com/2023/ 07/a-closer-look-at-apsidal-mosaic-of.html (дата звер-нен-ня: 26.08.2024).
  • 18. St. John Damascene on Holy Images, Followed by Three Sermons on the Assumption. Eng. transl. by M.H. Allies. London, 1899.
  • 19. Bisconti F. L’immagine di San Benedetto in un affresco recentemente restaurato nell’oratorio romano di S. Ermete. Hortus Artium Medievalium. 2017. Vol. 23. No 1. P. 178—184. URL: https://doi.org/10.1484/j.ham. 5.113713
  • 20. Коренюк Ю.А. Стiнопис XI столiття Михайлiвського собору Видубицького монастиря в Києвi. Студiї_мистецтвознавчі. 2006. № 1 (13). С. 21—37.
  • 21. Obraz strashnago suda Gospodnia — Rare Book Division, The New York Public Library. The New York Public Library Digital Collections. URL: https://digitalcollections.nypl.org/items/510d47de-0c8f-a3d9-e040-e00a18064a99 (дата звернення: 26.08.2024).
  • 22. Деревська О.В. Вплив іконографії Реформації на українське мистецтво та питання пошуку першозразків. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2024. № 72. Т. 1. С. 136—149. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/72-1-19.
  • 23. Derevska O. From Matthias Gerung to Nikodem Zubrzycki: Apocalypse illustrations in Chernihiv New Testament (1717) and further cross-border Lutheran imagery use. Études Bibliologiques. Library Research Studies. 2023. No 5. P. 113—128. URL: https://www.academia.edu/123083554/From_Matthias_Gerung_to_Nikodem_Zubrzycki_Apocalypse_illustrations_in_Chernihiv_New_Testament_1717_and_further_cross_border_Lutheran_imagery_use.
  • 24. Запаско Я.П., Исаевич Я.Д. Памятники книжного искусства. Каталог старопечатных книг, изданных на Украине. Кн. 2. Ч. 1 (1701—1764). Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1984.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »