« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1541—1546

УДК [75.046.3:[27-526.62-312.47].03″13″](477.81-22)Дорогобуж

DOI https://doi.org/10.15407/

НОВА АТРИБУЦІЯ ІКОНИ ДОРОГОБУЗЬКОЇ БОГОРОДИЦІ ОДИГІТРІЇ XIV СТОЛІТТЯ

БЕНДЮК Микола

• ORCID ID: https://orcid.org/0009-0005-8849-2592
• магістр інформаційної, бібліотечної та архівної справи,
• керівник Арт-кластеру,
• фахівець центру вивчення спадщини князів Острозьких,
• Національний університет «Острозька академія»,
• вул. Семінарська, 2, 35800, м. Острог, Україна,
• Контакти: e-mail: mmduk123@gmail.com

Анотація. Розглядається питання атрибуції однієї з найстарших ікон, що залишилися в Україні. Завдання статті полягає в тому, щоб опрацювати нові опубліковані дослідження археологів з результатами розкопок у Дорогобужі та порівняти нові дані археологів з попередніми відомостями мистецтвознавців.

Об’єктом дослідження є уточнення датування ікони Дорогобузької Богородиці Одигітрії, а предметом — сама ікона. У дослідженнях сучасних науковців можна почерпнути інформацію про датування ікони другою половиною XIII—XV cтоліттям.

Актуальність дослідження полягає в тому, що за останні роки з’явилися нові дані, які дають змогу точніше атрибутувати ікону Дорогобузької Богородиці.

Методологічну основу статті складає історико-системний підхід, історико-порівняльний та іконографічний метод, методи художнього та формально-стилістичного аналізу.

Ключові слова: Дорогобуж, ікона, Одигітрія, Дорогобузька Богородиця, храм Успіння Богородиці.

Надійшла 29.11.2024

Список використаних джерел

• 1. Рівненський обласний краєзнавчий музей. КН Д17543. Пєскова А. Отчет о работе отряда архитек-турно-археологической експедиции 1988 года в с. Дорогобуж Гощанского района Ровенской обл. УРСР. Ленинград, 1989. 25 с.
• 2. Фотинский О. Дорогобуж Волынский: историко-ар-хеологический очерк. Труды Об-ва исследователей Волыни. Житомир, 1902. Т. 1. С. 33—91.
• 3. Раппопорт П. Зодчество Древней Руси. Лениград, 1986. 160 с.
• 4. Прищепа Б., Войтюк О. Дослідження середньовічного поселення поблизу Успенської церкви в Дорогобужі на р. Горині. В камне и бронзе. Сборник статей в честь Анны Песковой; Труды ИИМК РАН. Т. XLVIII. СПб.: ИИМК РАН; Невская Книжная типография, 2017. С. 475—483.
• 5. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України XII—XV ст. Львів: Друкарські куншти, 2005. 520 с.
• 6. Міляєва Л. Чудотворні ікони Богородиці в Києві XVII століття та образ Любецької Богоматері пензля Івана Щирського. Записки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Праці Секції мистецтвознавства. Львів: НТШ, 1994. Т. ССХХVII. С. 124—140.
• 7. Міляєва Л. Українська ікона XI—XVIII століть: альбом. Київ, 2007. 528 с.
• 8. Крвавич Д. Богородиця Одигітрія з Дорогобужа. Образотворче мистецтво. 1991. № 3. С. 20—22.
• 9. Откович З. Ікона «Богородиця Одигітрія» кін. ХІІІ  — поч. XІV ст. з Успенської церкви села Дорогобуж на Рівненщині зі збірки Рівненського краєзнавчого музею (спроба атрибуції). Волинська ікона: питання, історії вивчення, дослідження та реставрації. Тези та матеріали наукової конференції, присвяченої 90-річчю Жолтовського П.М. Луцьк, 1994. С. 28—30.
• 10. Лильо-Откович З. Богородиця-Одигітрія середини ХІІІ століття з церкви Успіння Пресвятої Богородиці з Дорогобужа. Видання друге, доповнене та виправлене. Львів, 2019. 94 с.
• 11. Александрович В. Ікона «Богородиця-Одигітрія» з Успенської церкви в Дорогобужі. Міжнародна наукова конференція «Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції» (Галич, 19—21 серпня, 1993). Тези доповідей та повідомлень. Львів, 1993. С. 113—115.
• 12. Луц В. Збірка волинських ікон рівненського краєзнавчого музею. Родовід. Наукові записки. № 8. 1994. С. 38—51.
• 13. Александрович В. Дорогобузька ікона Богородиці Одигітрії і малярська культура княжої України другої половини XIII — початку XIV століття. Львів, 1995. 196 с.
• 14. Откович Т. Історія, дослідження та реставрація ікони «Богородиця Одигітрія» з церкви села До-рогобуж. Богородиця Одигітрія середини ХІІІ ст. з церкви Успіння Пресвятої Богородиці з Дорогобужа. З. Лильо-Откович. Видання друге, доповнене та виправлене. Львів: Колір ПРО, 2019. С. 56—76.
• 15. Лильо-Откович З., Откович Т. Питання дослідження, атрибуції, датування та реконструкції ікони «Богородиця-Дороговказиця» з Дорогобужа. Матеріали міжнародної наукової конференції «Доба Короля Данила в науці, мистецтві, літературі» (м. Львів, 29—30 листопада 2007 р.) Львів, 2008. С. 376—409.
• 16. Мицько І. Первісна Ченстоховська Богородиця — українська ікона Петра Ратенського. Старий Самбір, 2013. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Mytsko_Ihor/Pervisna_Chenstokhovska_Bohorodytsia_-_ukrainska_ikona_Petra_Ratenskoho.pdf?
• 17. Овсійчук В. Малярство Київської Русі. Українське мистецтво. Львів: Світ, 2005. С. 161—162.