« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1610—1615

УДК 738.3(477.44-24Бар)”186/192″:069.8](477)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1610

ПРОЄКТ «ВІДРОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ БАРСЬКОЇ КЕРАМІКИ»: ГОЛОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

ЩЕРБАНЬ Анатолій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453
  • доктор культурології, кандидат історичних наук,професор,
  • завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз 4, 61057, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozaks_1978@ukr.net

ГРИГОР’ЄВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-5039-452X
  • аспірант кафедри історії України, Кам’янець-Подільський
  • національний університет імені Івана Огієнка; директор
  • ГО «Барський міський художній аматорський театр»,
  • ГО «Народний музей Барської кераміки»,
  • вул. Врублевського, 39/33, 23000, м. Бар,
  • Контакти: e-mail: barcult_otg@ukr.net

Анотація. Подано короткий огляд результатів, отриманих внаслідок реалізації проєкту «Відродження традицій Барської кераміки» за підтримки Українського культурного фонду (2018—2024 рр). Мета статті: узагальнююча характеристика основних наукових здобутків щодо вивчення кераміки м. Бар (Вінницька область) ХІХ — першої третини ХХ ст. та відродження виготовлення виробів у межах барської стилістики.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: гончарство, кераміка, м. Бар, відродження, колекції.

Надійшла 3.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сецинский Е. Приходы и церкви Подольской епархии. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Вып. 9. Каменец-Подольский: Типография С.П. Киржанского, 1901.
  • 2. Місце барської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю в м. Бар 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: Рута, 2021. 264 с.
  • 3. Пошивайло О. Титаренко Володимир. Миски Поділля: Альбом. Київ: Народні джерела, 2007. 152 с.: іл.; Бібліографія українського гончарства. 2007: На-ціональний науковий щорічник. Опішне: Українське народознавство, 2011. Вип. 9. С. 233—242.
  • 4. Косаківський В.А. Гончарне горно кінця ХІХ — початку ХХ століття з м. Бара (за результатами дослідження 1989 року). Місце барської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю в м. Бар 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: Рута, 2021. С. 95—104.
  • 5. Прусевич А. Кустарные промыслы Подольской губернии: гончарный промысел. Каменец-Подольский: Тип. Подол. губерн. правления, 1916. С. 10—116.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »