« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1610—1615

УДК 738.3(477.44-24Бар)”186/192″:069.8](477)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1610

ПРОЄКТ «ВІДРОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ БАРСЬКОЇ КЕРАМІКИ»: ГОЛОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

ЩЕРБАНЬ Анатолій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453
  • доктор культурології, кандидат історичних наук,професор,
  • завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз 4, 61057, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozaks_1978@ukr.net

ГРИГОР’ЄВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-5039-452X
  • аспірант кафедри історії України, Кам’янець-Подільський
  • національний університет імені Івана Огієнка; директор
  • ГО «Барський міський художній аматорський театр»,
  • ГО «Народний музей Барської кераміки»,
  • вул. Врублевського, 39/33, 23000, м. Бар,
  • Контакти: e-mail: barcult_otg@ukr.net

Анотація. Подано короткий огляд результатів, отриманих внаслідок реалізації проєкту «Відродження традицій Барської кераміки» за підтримки Українського культурного фонду (2018—2024 рр). Мета статті: узагальнююча характеристика основних наукових здобутків щодо вивчення кераміки м. Бар (Вінницька область) ХІХ — першої третини ХХ ст. та відродження виготовлення виробів у межах барської стилістики.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: гончарство, кераміка, м. Бар, відродження, колекції.

Надійшла 3.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сецинский Е. Приходы и церкви Подольской епархии. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Вып. 9. Каменец-Подольский: Типография С.П. Киржанского, 1901.
  • 2. Місце барської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю в м. Бар 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: Рута, 2021. 264 с.
  • 3. Пошивайло О. Титаренко Володимир. Миски Поділля: Альбом. Київ: Народні джерела, 2007. 152 с.: іл.; Бібліографія українського гончарства. 2007: На-ціональний науковий щорічник. Опішне: Українське народознавство, 2011. Вип. 9. С. 233—242.
  • 4. Косаківський В.А. Гончарне горно кінця ХІХ — початку ХХ століття з м. Бара (за результатами дослідження 1989 року). Місце барської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю в м. Бар 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: Рута, 2021. С. 95—104.
  • 5. Прусевич А. Кустарные промыслы Подольской губернии: гончарный промысел. Каменец-Подольский: Тип. Подол. губерн. правления, 1916. С. 10—116.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »