« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1610—1615

УДК 738.3(477.44-24Бар)”186/192″:069.8](477)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/

ПРОЄКТ «ВІДРОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ БАРСЬКОЇ КЕРАМІКИ»: ГОЛОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

ЩЕРБАНЬ Анатолій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453
  • доктор культурології, кандидат історичних наук,професор,
  • завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз 4, 61057, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozaks_1978@ukr.net

ГРИГОР’ЄВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-5039-452X
  • аспірант кафедри історії України, Кам’янець-Подільський
  • національний університет імені Івана Огієнка; директор
  • ГО «Барський міський художній аматорський театр»,
  • ГО «Народний музей Барської кераміки»,
  • вул. Врублевського, 39/33, 23000, м. Бар,
  • Контакти: e-mail: barcult_otg@ukr.net

Анотація. Подано короткий огляд результатів, отриманих внаслідок реалізації проєкту «Відродження традицій Барської кераміки» за підтримки Українського культурного фонду (2018—2024 рр). Мета статті: узагальнююча характеристика основних наукових здобутків щодо вивчення кераміки м. Бар (Вінницька область) ХІХ — першої третини ХХ ст. та відродження виготовлення виробів у межах барської стилістики.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: гончарство, кераміка, м. Бар, відродження, колекції.

Надійшла 3.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сецинский Е. Приходы и церкви Подольской епархии. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Вып. 9. Каменец-Подольский: Типография С.П. Киржанского, 1901.
  • 2. Місце барської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю в м. Бар 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: Рута, 2021. 264 с.
  • 3. Пошивайло О. Титаренко Володимир. Миски Поділля: Альбом. Київ: Народні джерела, 2007. 152 с.: іл.; Бібліографія українського гончарства. 2007: На-ціональний науковий щорічник. Опішне: Українське народознавство, 2011. Вип. 9. С. 233—242.
  • 4. Косаківський В.А. Гончарне горно кінця ХІХ — початку ХХ століття з м. Бара (за результатами дослідження 1989 року). Місце барської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю в м. Бар 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: Рута, 2021. С. 95—104.
  • 5. Прусевич А. Кустарные промыслы Подольской губернии: гончарный промысел. Каменец-Подольский: Тип. Подол. губерн. правления, 1916. С. 10—116.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »