« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1616—1629

УДК 75.041.7-048.76:[75.046.3: 271.4-732.3(438)]”17″

DOI https://doi.org/10.15407/

НЕПОРОЧНЕ ЗАЧАТТЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ЗІ С. ЧЕРЕПИН ЯК ЗРАЗОК НОВОЇ ІКОНОГРАФІЇ В РЕЛІГІЙНОМУ МАЛЯРСТВІ ПІСЛЯ ЗАМОЙСЬКОГО СОБОРУ

ПЕЛЕХ Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6704-0133
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: marjanna.peleh@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена одній із актуальних тем у дослідженні церковного мистецтва XVIII ст. — розвитку іконографії Непорочного Зачаття Богородиці. Цьому образу відведено особливе місце в розташованих іконах празникового ярусу іконостаса — центральна позиція над Царськими вратами храму Стрітення Господнього у с. Черепині на Львівщині (1765 р.). Таке розміщення підкреслює значущість цього сюжету в релігійному житті тогочасної громади та відображає актуальність іконографії в українському іконописі. Ікона Непорочного Зачаття, інтегрована в східнохристиянський іконостас, демонструє вплив унійних ідей та католицьких богословських концепцій, що надає українському церковному мистецтву цього періоду особливої виразності. Метою дослідження є відстежити розвиток досліджуваної тематики, визначити репрезентацію особливості іконографії Непорочного Зачаття Богородиці в іконостасі східнохристиянської традиції. Об’єктом дослідження є іконографія Непорочного Зачаття Пр. Богородиці, а предметом — особливість поширення сюжету Непорочного Зачаття Пр. Богородиці в тематичному репертуарі українського іконостасу нової іконографії в релігійному малярстві після Замойського Собору. Застосовано такі мистецтвознавчі методи аналізу, як іконографічний, іконологічний, а також методи семіотичного аналізу й історико-культурного дослідження.

Ключові слова: Богородиця Непорочного Зачаття, Коронування Богородиці, іконостас, Унійна іконографія, церква, графічні зразки.

Надійшла 11.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року. Кн. 1: Діяння та постанови. Упоряд. Р. Паранько, Іг. Скочиляс, Ір. Скочиляс (серія «Київське християнство», т. 23). Львів: Український католицький університет, 2021. 804 с.
  • 2. Юліан Катрій, о. ЧСВВ. Пізнай свій обряд. Львів: Свічадо, 2004. 472 с.
  • 3. Ісіченко, арх. Ігор. Василіанське бароко. Слово і час. 2011. № 1. С. 3—21.
  • 4. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVII століття. Київ: Друк, 2003. 336 с.
  • 5. Косів Р. Українська іконографія Богородиці: посібник для студентів закладів вищої освіти мистецького спрямування. Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2021. 112 с.
  • 6. Gronek A. Arbor Virginis w zachodnioruskim malarstwie ikonowym jako wyraz wiary w Niepokalane Poczęcie Najświętszej Marii Panny? Апологет, матеріали V міжн. наук. конф. (23—24 листопада 2009 р.). Львів, 2012. С. 61—68.
  • 7. Janocha M. Ukraińskie i Białoruskie ikony świąteczne w dawnej Rzeczypospolitej. Problem kanonu. Warszawa: Neriton, 2001. 560 s.: 281 іl.
  • 8. Бендюк М. Волинські ікони «Непорочне зачаття» та «Коронування Богородиці». Волинська ікона: дослід-ження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 22. Матеріали ХХІІ міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 21— 22 жовтня 2015 року. Упо-ряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2015. С. 46—51.
  • 9. Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини ХV—ХХ століть в експозиції Івано-Франківського ху-дож-нього музею: путівник-кат. Івано-Франківськ: Лі-лея-НВ, 2007. 223 с.: іл.
  • 10. Єлісєєва Т. Ікони «Богородиця з Антонієм і Феодосієм Печерськими і «Всі святі». Волинські єпархіальні відомості. 2017. № 5 (150). С. 4.
  • 11. Зілінко Р. Іконостас церкви Різдва Пресвятої Бого-родиці Загорівського монастиря авторства Йова Кондзелевича та майстрів його кола (1722 р.). Волин-ська ікона: дослідження та реставрація. Наук. зб. Випуск 25. Матеріали ХХV міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 25—26 жовтня 2018 року. Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2018. C. 90—96.
  • 12. Жишкович В. Релігійна тема у творчості видатного представника української малярської школи другої половини XVIII — початку XIX ст. Володимира Боровика. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 819—840.
  • 13. Москалюк І. Ікони «Покров Богородиці» XVII—XVIII ст. в експозиції Музею волинської ікони. Іконографія та стилістика. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Наук. зб. Випуск 25. Матеріали ХХV міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 25—26 жовтня 2018 року. Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2018. C. 97—107.
  • 14. Пелех М. Іконографічна програма іконостаса в Чере-пині. Незламність традиції. Дослідження унікаль-ного іконостаса з Черепина С. 50—79. URL: https:// files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2023/10/231024144511517-8052.pdf
  • 15. Царські врата українських іконостасів. Альбом. Серія «Українське народне мистецтво». Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’я-ток при НТШ, 2012. 386 с.
  • 16. Храми Української Православної Церкви Київського Патріархату. Тернопільщина. Тернопіль: Новий колір, 2012. 396 с.
  • 17. Зілінко Р. Іконостас Озерянський. Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. Редкол.: Г. Яворський та ін. Тернопіль, 2004. Т. 1: А—Й. С. 680—681.
  • 18. Пелех М. Іконографія Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у храмах західноукраїнського регіоні. Зб. матер. XIV міжн. конф.: «Християнська сакральна традиція: Віра. Духовність, Мистецтво»; Богосл. зб. Львівської Духовної Академії УПЦ КП. Львів, 2021. С. 173—180.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »