« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1616—1629

УДК 75.041.7-048.76:[75.046.3: 271.4-732.3(438)]”17″

DOI https://doi.org/10.15407/

НЕПОРОЧНЕ ЗАЧАТТЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ЗІ С. ЧЕРЕПИН ЯК ЗРАЗОК НОВОЇ ІКОНОГРАФІЇ В РЕЛІГІЙНОМУ МАЛЯРСТВІ ПІСЛЯ ЗАМОЙСЬКОГО СОБОРУ

ПЕЛЕХ Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6704-0133
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: marjanna.peleh@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена одній із актуальних тем у дослідженні церковного мистецтва XVIII ст. — розвитку іконографії Непорочного Зачаття Богородиці. Цьому образу відведено особливе місце в розташованих іконах празникового ярусу іконостаса — центральна позиція над Царськими вратами храму Стрітення Господнього у с. Черепині на Львівщині (1765 р.). Таке розміщення підкреслює значущість цього сюжету в релігійному житті тогочасної громади та відображає актуальність іконографії в українському іконописі. Ікона Непорочного Зачаття, інтегрована в східнохристиянський іконостас, демонструє вплив унійних ідей та католицьких богословських концепцій, що надає українському церковному мистецтву цього періоду особливої виразності. Метою дослідження є відстежити розвиток досліджуваної тематики, визначити репрезентацію особливості іконографії Непорочного Зачаття Богородиці в іконостасі східнохристиянської традиції. Об’єктом дослідження є іконографія Непорочного Зачаття Пр. Богородиці, а предметом — особливість поширення сюжету Непорочного Зачаття Пр. Богородиці в тематичному репертуарі українського іконостасу нової іконографії в релігійному малярстві після Замойського Собору. Застосовано такі мистецтвознавчі методи аналізу, як іконографічний, іконологічний, а також методи семіотичного аналізу й історико-культурного дослідження.

Ключові слова: Богородиця Непорочного Зачаття, Коронування Богородиці, іконостас, Унійна іконографія, церква, графічні зразки.

Надійшла 11.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року. Кн. 1: Діяння та постанови. Упоряд. Р. Паранько, Іг. Скочиляс, Ір. Скочиляс (серія «Київське християнство», т. 23). Львів: Український католицький університет, 2021. 804 с.
  • 2. Юліан Катрій, о. ЧСВВ. Пізнай свій обряд. Львів: Свічадо, 2004. 472 с.
  • 3. Ісіченко, арх. Ігор. Василіанське бароко. Слово і час. 2011. № 1. С. 3—21.
  • 4. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVII століття. Київ: Друк, 2003. 336 с.
  • 5. Косів Р. Українська іконографія Богородиці: посібник для студентів закладів вищої освіти мистецького спрямування. Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2021. 112 с.
  • 6. Gronek A. Arbor Virginis w zachodnioruskim malarstwie ikonowym jako wyraz wiary w Niepokalane Poczęcie Najświętszej Marii Panny? Апологет, матеріали V міжн. наук. конф. (23—24 листопада 2009 р.). Львів, 2012. С. 61—68.
  • 7. Janocha M. Ukraińskie i Białoruskie ikony świąteczne w dawnej Rzeczypospolitej. Problem kanonu. Warszawa: Neriton, 2001. 560 s.: 281 іl.
  • 8. Бендюк М. Волинські ікони «Непорочне зачаття» та «Коронування Богородиці». Волинська ікона: дослід-ження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 22. Матеріали ХХІІ міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 21— 22 жовтня 2015 року. Упо-ряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2015. С. 46—51.
  • 9. Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини ХV—ХХ століть в експозиції Івано-Франківського ху-дож-нього музею: путівник-кат. Івано-Франківськ: Лі-лея-НВ, 2007. 223 с.: іл.
  • 10. Єлісєєва Т. Ікони «Богородиця з Антонієм і Феодосієм Печерськими і «Всі святі». Волинські єпархіальні відомості. 2017. № 5 (150). С. 4.
  • 11. Зілінко Р. Іконостас церкви Різдва Пресвятої Бого-родиці Загорівського монастиря авторства Йова Кондзелевича та майстрів його кола (1722 р.). Волин-ська ікона: дослідження та реставрація. Наук. зб. Випуск 25. Матеріали ХХV міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 25—26 жовтня 2018 року. Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2018. C. 90—96.
  • 12. Жишкович В. Релігійна тема у творчості видатного представника української малярської школи другої половини XVIII — початку XIX ст. Володимира Боровика. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 819—840.
  • 13. Москалюк І. Ікони «Покров Богородиці» XVII—XVIII ст. в експозиції Музею волинської ікони. Іконографія та стилістика. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Наук. зб. Випуск 25. Матеріали ХХV міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 25—26 жовтня 2018 року. Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2018. C. 97—107.
  • 14. Пелех М. Іконографічна програма іконостаса в Чере-пині. Незламність традиції. Дослідження унікаль-ного іконостаса з Черепина С. 50—79. URL: https:// files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2023/10/231024144511517-8052.pdf
  • 15. Царські врата українських іконостасів. Альбом. Серія «Українське народне мистецтво». Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’я-ток при НТШ, 2012. 386 с.
  • 16. Храми Української Православної Церкви Київського Патріархату. Тернопільщина. Тернопіль: Новий колір, 2012. 396 с.
  • 17. Зілінко Р. Іконостас Озерянський. Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. Редкол.: Г. Яворський та ін. Тернопіль, 2004. Т. 1: А—Й. С. 680—681.
  • 18. Пелех М. Іконографія Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у храмах західноукраїнського регіоні. Зб. матер. XIV міжн. конф.: «Християнська сакральна традиція: Віра. Духовність, Мистецтво»; Богосл. зб. Львівської Духовної Академії УПЦ КП. Львів, 2021. С. 173—180.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »