2024 №6 Пожоджук Д.

« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1671—1677

УДК: 39:572.9:316.347(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1671

«ЕТНОГРАФІЧНИЙ ОБРАЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ…» —  ВАЖЛИВЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ  ТРАДИЦІЙНО-ПОБУТОВОЇ  КУЛЬТУРИ ГУЦУЛІВ

ПОЖОДЖУК Дмитро

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1207-9388
  • доктор філософії, старший викладач,
  • Львівський національний університет ветеринарної
  • медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
  • кафедра історії України та економічної теорії,
  • вул. Пекарська, 50, 79010, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pozhodzhuk@lvet.edu.ua

Анотація. У зв’язку з глобалізацією стрімкими темпами зміню-ється уклад життя селян. Усе більше носіїв народної куль-тури відходить у засвіти, забираючи з собою останні рудименти традиційного побуту. Це стосується не лише урбанізованих територій, але і таких важкодоступних при­родно-географічних куточків як Полісся чи Карпати. Тому опубліковані впродовж останнього десятиліття джерела традиційно-побутової культури мають неабияку вагу. Мета статті — виявити та систематизувати джерела з історії традиційно-побутової культури гуцулів, подані у серійнику «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів». Об’єкт наукових студій — матеріали з Гуцульщини, подані у 2-му—10-му томах «Етнографічного образу сучасної України…». Предметом дослідження є географія джерельних текстів та зображувальних матеріалів видання; імена задіяних фахівців. Хронологічні межі праці зумовлені датуванням текстових та ілюстративних джерел багатотомника «Етнографічний образ сучасної України…», тому охоплюють 20-ті роки ХХ — початок ХХІ ст. Територіальні межі — населені пункти історико-етнографічної Гуцульщини та її порубіжжя. Методологія дослідження базується на історіографічному дослідницькому компоненті, порівняльному та типологічному методах.

Ключові слова: етнографія, історико-етнографічна Гуцульщина, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, польова експедиція.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 2. Родина та культура сімейного співжиття. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. 460 с.
  • 2. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 3. Родильна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. 472 с.
  • 3. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 4. Весільна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. 656 + XXXII с.
  • 4. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 5. Поховально-поминальні звичаї та обряди. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. 448 + XVI с.
  • 5. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6. Календарна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. 400 + XVI с.
  • 6. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експе­диційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 7. Господарські заняття, промисли та ремесла. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. 496 с.
  • 7. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 8. Культура народного харчування. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. 496 с.
  • 8. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. 944 с.
  • 9. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 10. Традиційне повсякденне та обрядове вбрання. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. 640 с.
  • 10. Презентація етнологічних видань ІМФЕ ім. М.Т. Риль­ського НАН України. URL: https://www.youtube.com/watch?v=fEZ2p2zACW8-&ab_-channel=ІМФЕ ім. М.Т.Риль­ського НАН України (дата зв. 19.09.2024).
  • 11. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Народознавча та мистецька спадщина. URL: https:// www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2445&Itemid=518 (дата зв. 19.09.2024).
  • 12. Головко О. Молоді учені ІМФЕ презентували видання «Етнографічний образ сучасної України» на «Перших карпатських етнологічних читаннях» у м. Івано[-]Франківську. URL: https://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2209&Itemid=477 (дата зв. 19.09.2024).
  • 13. Глушко М. «Етнографічний образ сучасної України…» — важливе народознавче джерело з історії тра­диційно-побутової культури бойків. Дослідження, інтерпретація та музеєфікація нерухомої спадщини та культурних ландшафтів: матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції, 12—13 жовтня 2023 р., Львів; Урич. Відп. за вип. Роман Миська. Львів: [б. в.], 2023. С. 89—92.
  • 14. Глушко М. Історико-етнографічне районування Галичини: сучасний стан. Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2009. Вип. 1. С. 8—18.
  • 15. Макарчук С. Історико-етнографічні райони України: навч. посібн. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. 352 с.
  • 16. Етнографічний образ сучасної Гуцульщини. Ю. Бідношия та ін. Народна творчість та етнологія. 2012. № 4. С. 65—75.
  • 17. Бондаренко Г. Народна релігійність населення Верховинщини в контексті сучасної міжкультурної взаємодії. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 7—12.
  • 18. Васянович О. Сучасні метеорологічні знання та вірування гуцулів. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 13—26.
  • 19. Красиков М. Імітативна магія у звичаєвості гуцулів Вер-ховинщини. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 27—36.
  • 20. Боренько Н. Локальні особливості народного харчування у ХХ столітті на порубіжжі Гуцульщини та Покуття. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 37—48.
  • 21. Величко Т. Традиції народного харчування гуцулів Вер-ховинського району Івано-Франківської області. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 49—56.
  • 22. Маховська С. Весільна обрядовість Верховинського району Івано-Франківської області: локальна специфіка, особливості термінології, динаміка змін. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 57—64.
  • 23. Коваль-Фучило І. Похоронний обряд на Косівщині: семантика і номінація. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 65—79.
  • 24. Момот Т. Сільська молодь Івано-Франківщини: соціокультурні реалії. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 80—82.
  • 25. Бідношия Ю. «Сплавщик — це було дуже гонорово» (до етнографії лісосплаву на Гуцульщині). Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 83—96.
  • 26. Федів І. Здобували Сибір… Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 97—103.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »