« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1721—1742

УДК 39 (477.86/87) “18/19” : 749.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1721

ОСВІТЛЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.: СКІПКА, СВІЧКА

СИВАК Василь

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6444-0705
• кандидат історичних наук, науковий співробітник,
• Інститут народознавства НАН України,
• відділ історичної етнології,
• проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: suvakvasul@gmail.com

Анотація. З-посеред різноманітного приладдя, яке автохтони Українських Карпат — бойки, гуцули і лемки використовували для освітлення народного житла в кінці ХІХ — у першій половині ХХ ст., вагоме місце належить скіпці та свічці. На сьогодні питання їхнього вивчення не стало окремим предметом дослідження вченими­народознавцями, тому запропонована тема є актуальною. Мета статті — проаналізувати періоди побутування, матеріали, з яких виготовляли зазначені для дослідження вироби, їхні розміри, форму, практичне застосування тощо. Об’єктом дослідження є освітлення народного житла Українських Карпат, а предметом — скіпка і свічка як приладдя, призначені для освітлення житлового помешкання чи господарських приміщень.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що уможливило здійснити необхідний науковий аналіз досліджуваної теми загалом, а також окремих її аспектів, використання таких різноманітних методів, як типологічного, комплексного, порівняльного і методу історичної реконструкції досліджуваних явищ. Територія дослідження охоплює три етнографічні райони Українських Карпат — Бойківщину, Гуцульщину і Лемківщину. Для ширшої порівняльної бази використані матеріали з опублікованих праць українських дослідників кінця ХІХ — початку ХХ ст., які репрезентують інші етнографічні райони України, праці зарубіжних учених із країн Європи і Кавказу, та матеріали польових етнографічних досліджень автора.

Ключові слова: Українські Карпати, бойки, гуцули, лемки, смолоскип, скіпка, свічка, світич.

Надійшла 12.11.2024

Список використаних джерел

• 1. Стара Д. Осветительные приборы. Большая иллюстрированная энциклопедия древностей. Прага: Ар­тия, 1986. С. 333—350.
• 2. Шульгина Л. Прилади для освітлення в с. Бубнівці на Поділлі. Матеріяли до етнології. Київ, 1929. Вип. II. С. 52—65.
• 3. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 332. Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Івано-Франківській обл. в 1986 р. 82 арк.
• 4. Шивельбуш В. Розчаклована ніч. До історії штучного світла у XIX столітті. Київ: Ніка-Центр, 2014. 215 с.
• 5. Данковська Р.С. Українські народні світильники. Ч. І. Лучина. Каганці. Науковий збірник Харківської науково­дослідної катедри історії української культури імені Д.І. Багалія. Харків, 1927. Т. VII. С. 93—103.
• 6. Харузинъ А. Славянское жилище въ Северо­Западномъ крае. Изъ материаловъ по исторіи розвитія славянскихъ жилищъ. Вильна, 1907. 341 с.
• 7. Сивак В. Опалювальні та освітлювальні пристрої в інтер’єрі народного житла українців. Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 926—942.
• 8. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 402. Польові етнографічні ма-теріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Сколівському, Турківському р­нах Львівської обл. та Воловецькому, Міжгірському р­нах Закарпатської обл. в 1994 р. 78 арк.
• 9. Зубрицький М. Село Кіндратів Турецького повіта. Жи­тє і слово: Вісник літератури, історії, фольклору. Львів, 1895. Т. IV. С. 104—112, 216—230.
• 10. Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци Старосамбірського повіта. Матеріяли до українсько­руської етнольогії. Львів, 1909. Т. XI. С. 1—22.
• 11. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 359. Зош. 3. Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Старосамбірському р­ні в 2002 р. 89 арк.
• 12. Сополига М. Народна архітектура українців Словаччини. Свидник, 2016. 351 с.
• 13. Lubicz-Czerwiński I. Okolica zadniesterska między Stryjem i Łomnicą. Czyli opis ziemi, dawnych klęsk lub odmian tej okolicy. Lwów: Drukiem Józefa Schnaydera, 1811. 281 s.
• 14. Kępa E. Urządzenie wnętrza mieszkalnego na Łemkowszczyźnie w XIX і XX wieku. Materiały Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. Sanok, 1971. № 13. S. 21—32.
• 15. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 367. Зош. 3. Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком в Івано-Франківській обл. в 1997 р. 87 арк.
• 16. Радович Р. Інтер’єр покутського житла (друга половина XIX — початок XX ст.). Народознавчі зошити. 2019. № 3. С. 715—731.
• 17. Бойченко В. Короткі етнографічні відомості про с. Полиці Камінь-Каширського району Волинської об-ласті кінця XIX — початку XX століття. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне: Перспектива, 2003. Вип. IV. С. 64—99.
• 18. Сивак В. Інтер’єр поліського житла. Полісся України: матеріали історико­етнографічного дослідження. Львів: Ін­т народозн. НАН України, 2003. Вип. 3: У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. С. 125—166.
• 19. Радович Р. Поліський «посвіт» (технологічний і куль-турно­генетичний аспекти). Народознавчі зошити. 2012. № 5. С. 799—817.
• 20. Радович Р. Поліське житло: культурно­генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів: Ін­т народозн. НАН України, 2017. 851 с.
• 21. Fischer A. Etnografja słowiańska. Lwów; Warszawa: Atlas, 1934. Zesz. 3: Polacy. 256 s.
• 22. Reinfuss R. Meblarstwo ludowe w Polsce. Wrocław, 1977. 424 s.
• 23. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków, 1929. Cz. 1: Kultura materjalna. 710 s.
• 24. Стойка Д. Дом и хозяйство румынского крестьянина. Бухарест: Меридиане, 1984. 149 с.
• 25. Марутян А.П. Интерьер армянского народного жилища (вторая половина XIX — начало XX в. Армянская этнография и фольклор: материалы и исследования. Ереван, 1989. Т. 17. С. 63—143. (Материалы к «Кавказскому историко-этнографическому атласу»).
• 26. Никольская Р.Ф. Поселения и постройки. Материальная культура и декоративно­прикладное искусство сегозерских карел конца XIX — начала XX века. Ленинград: Наука, 1981. С. 67—115.
• 27. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 364. Польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані В.П. Сиваком у Івано-Франківській обл. в 1990 р. 63 арк.
• 28. Шухевич В. Гуцульщина. Друге видання. Ч. IV. Верховина, 1999. 304 с.
• 29. Шухевич В. Гуцульщина: в 5 ч. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. 1218 с.
• 30. Сивак В., Сополига М. Інтер’єр житла. Традиційні меблі. Лемківщина: у 2-х т. Львів: Ін­т народозн. НАН України, 1999. Т. 1: Матеріальна культура. С. 278—292.
• 31. Нидерле Л. Славянские древности. Москва: Издательство иностранной литературы, 1956. 450 с.
• 32. Кіщук Т.П. Інтер’єр. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 110—125.
• 33. Кобільник В. Матеріальна культура села Жукотина Турчанського повіту. Літопис Бойківщини. Самбір, 1936. Ч. 8. С. 15—71.
• 34. Радович Р. Б. Традиційне сільське житло третьої чверті ХІХ ст. на теренах Подільської губернії (за джерельними матеріалами). Народознавчі зошити. 2021. № 3. С. 524—542.
• 35. Бломквист Е. Крестьянские постройки русских, украинцев и белорусов (поселения, жилища и хозяйственные строения). Труды Института этнографии АН СССР. Москва, 1956. Т. 31. 458 с.
• 36. Заверняев Ф.М. Почепское селище. Новые данные о зарубинецкой культуре в Поднепровье. Ленинград, 1969. 93 с.
• 37. Колтатів С. Культура вільховечан. Предмети хатньої обстановки в с. Вільховець над Дністром. Літопис Борщівщини: історико­краєзнавчий збірник. Борщів, 1994. Вип. V. С. 45—54.
• 38. Свирида Р.О. Обладнання традиційного житла Правобережного Полісся. Народна творчість та етнографія. Київ, 1979. № 3. С. 56—63.
• 39. Чехович С. Обладнання житла на західних областях УРСР. НТЕ. 2016. № 3. С. 75—84.
• 40. Бойченко В. Відомості про с. Біловіж Рокитнівського району Рівненської області (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Етнокультурна спадщина Полісся. Рівне: Перспектива, 2005. Вип. VІ. С. 143—188.
• 41. 100 найвідоміших образів української міфології. Упорядник О. Таланчук. Київ: Книжковий дім «Орфей», 2002. 448 с.
• 42. Белова О.В., Седакова И. А. Лучина. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5-ти тт. Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения. 2004. Т. 3: К (Круг) — П (Перепелка). 736 с.
• 43. Данковська Р.С. Українські народні світильники. Ч. ІІ. Свічки. Науковий збірник Харківської науково­дослідної катедри історії української культури імені академіка Д.І. Багалія. Харків, 1930. Т. ІХ. С. 43—58.
• 44. Мезенцева Г.Г. Давньоруські керамічні світильники та свічники. Археологія. 1973. № 10. С. 72—77.
• 45. Матейко К. Бджільництво. Бойківщина. Історико­етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 113—114.
• 46. Мандибура М., Федина Р. Гуцульщина. Історико­етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 152—153.
• 47. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: Молодий буковинець, 2000. 208 с.
• 48. Hołubiec J.W. Polskie lampy i świeczniki. Wrocław; Warszawa; Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 1990. 159 s.
• 49. Белова О.В., Седакова И.А. Свеча. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5-ти т. Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Между-на-родные отношения. 2012. Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). 736 с.
• 50. Пархоменко Т. Ритуальне застосування свічки у весільних обрядах. НТЕ. 2004. № 5. С. 89—95.

читати публікацію»