« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 119—125

УДК 745.51:008(477.83/.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.01.119

ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ У МИСТЕЦТВІ ГАЛИЧИНИ  КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3581-4103
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • Львівський державний університет фізичної культури
  • імені Івана Боберського,
  • кафедра хореографії та мистецтвознавства,
  • вул. Тадеуша Костюшка, 11, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Кінець ХІХ — початок ХХ століття — період національного відродження, яке проявилось і в розквіті мистецтва. Особливо яскраво це простежується у розвитку церковного та житлового інтер’єру. Мета статті — показати особливості розвитку українського мистецтва кінця ХІХ  — початку ХХ століття як періоду національного і культурного відродження нації.

Предмет дослідження — Царські врата деяких церков Львова та львівщини та інтер’єр квартири (нині музею-помешкання) сестер Олени та Ольги Кульчицьких.

Методологія дослідження ґрунтуються на загальних наукових принципах: системності, достовірності, історизму, логічності. Для аналізу розвитку українського мистецтва цього періоду домінуючими є порівняльно-історичний і культурологічний методи.

Висновки. У кінці ХІХ — на початку ХХ століття спостерігається апогей у розвитку мистецтва в Україні. Він проходив у двох основних напрямках — наслідування історичних стилів та застосування традицій українського народного мистецтва. В обидвох напрямках виразно відображено період національного та культурного піднесення українського народу.

Ключові слова: розвиток мистецтва, національне відродження, художня культура, різьблення, мистецька школа, національні традиції, ікона, сакральне мистецтво, етнодизайн.

Надійшла 28.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Жукова Н.А. Фрейми «відкритого твору» в контексті проблеми «елітарного» (частина друга). Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2012. № 2. С. 48—52.
  • 2.         Герчанівська П.Е. Інваріантність і відкритість української народної релігійної культури. Культура і сучасність. 2010. № 1. С. 92—96.
  • 3.         Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 року. Київ, 1990. 524 с.: іл.
  • 4.         Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990. 519 с.
  • 5.         Одрехівський Р. Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ — початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 239—243.
  • 6.         Одрехівський Р. Сакральна різьба по дереву в Галичиніі XIX — першої половини XX століть. (Історія та художні особливості). Львів: Афіша, 2006. 288 с.: іл.
  • 7.         Вуйцик В.С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Львів: Каменяр, 1991. 175 с.
  • 8.         Драган М. Українська декоративна різьба ХVІ—ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 202 с.
  • 9.         Слободян В. Церкви України. Перемиська Єпархія. Львів, 1998. 863 с.: іл.
  • 10.       Гулевич М. Мотиви народної дерев’яної різьби в іконостасі церкви Св. Трійці міста Дрогобича. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. Київ: Родовід, 1996. С. 110—114.
  • 11.       Одрехівський Р. Гуцульська плоскорізьба в інтер’єрах церков у Галичині. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2003. № 3. С. 60—64.
  • 12.       Одрехівський Р.В. Становлення та розвиток етнодизайну в Галичині (перша третина ХХ століття). Народознавчі зошити. 2020. № 3 (151). С. 647—651. DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.647

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »