« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 119—125

УДК 745.51:008(477.83/.86)

DOI https://doi.org/10.15407/

ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ У МИСТЕЦТВІ ГАЛИЧИНИ  КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3581-4103
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • Львівський державний університет фізичної культури
  • імені Івана Боберського,
  • кафедра хореографії та мистецтвознавства,
  • вул. Тадеуша Костюшка, 11, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Кінець ХІХ — початок ХХ століття — період національного відродження, яке проявилось і в розквіті мистецтва. Особливо яскраво це простежується у розвитку церковного та житлового інтер’єру. Мета статті — показати особливості розвитку українського мистецтва кінця ХІХ  — початку ХХ століття як періоду національного і культурного відродження нації.

Предмет дослідження — Царські врата деяких церков Львова та львівщини та інтер’єр квартири (нині музею-помешкання) сестер Олени та Ольги Кульчицьких.

Методологія дослідження ґрунтуються на загальних наукових принципах: системності, достовірності, історизму, логічності. Для аналізу розвитку українського мистецтва цього періоду домінуючими є порівняльно-історичний і культурологічний методи.

Висновки. У кінці ХІХ — на початку ХХ століття спостерігається апогей у розвитку мистецтва в Україні. Він проходив у двох основних напрямках — наслідування історичних стилів та застосування традицій українського народного мистецтва. В обидвох напрямках виразно відображено період національного та культурного піднесення українського народу.

Ключові слова: розвиток мистецтва, національне відродження, художня культура, різьблення, мистецька школа, національні традиції, ікона, сакральне мистецтво, етнодизайн.

Надійшла 28.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Жукова Н.А. Фрейми «відкритого твору» в контексті проблеми «елітарного» (частина друга). Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2012. № 2. С. 48—52.
  • 2.         Герчанівська П.Е. Інваріантність і відкритість української народної релігійної культури. Культура і сучасність. 2010. № 1. С. 92—96.
  • 3.         Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 року. Київ, 1990. 524 с.: іл.
  • 4.         Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990. 519 с.
  • 5.         Одрехівський Р. Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ — початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 239—243.
  • 6.         Одрехівський Р. Сакральна різьба по дереву в Галичиніі XIX — першої половини XX століть. (Історія та художні особливості). Львів: Афіша, 2006. 288 с.: іл.
  • 7.         Вуйцик В.С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Львів: Каменяр, 1991. 175 с.
  • 8.         Драган М. Українська декоративна різьба ХVІ—ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 202 с.
  • 9.         Слободян В. Церкви України. Перемиська Єпархія. Львів, 1998. 863 с.: іл.
  • 10.       Гулевич М. Мотиви народної дерев’яної різьби в іконостасі церкви Св. Трійці міста Дрогобича. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. Київ: Родовід, 1996. С. 110—114.
  • 11.       Одрехівський Р. Гуцульська плоскорізьба в інтер’єрах церков у Галичині. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2003. № 3. С. 60—64.
  • 12.       Одрехівський Р.В. Становлення та розвиток етнодизайну в Галичині (перша третина ХХ століття). Народознавчі зошити. 2020. № 3 (151). С. 647—651. DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.647
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »