« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 145—158

УДК 743(477.411)НАОМА:378.6.091.3:743

DOI https://doi.org/10.15407/

ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ПОЛЕ ПОНЯТТЯ «ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ»: ЙОГО СУТЬ ТА АСПЕКТИ ТЕОРЕТИЧНОГО І ПРАКТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ В ІСТОРИЧНІЙ ГЕНЕЗІ

МЕЛЬНИЧУК Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9930-1652
  • викладачка пластичної анатомії, старша викладачка кафедри
  • цифрового візуального мистецтва, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: a.melnychuk@naoma.edu

Анотація. Дослідження присвячене визначенню термінології та розвитку поняття «пластична анатомія», що є надзвичайно важливим у контексті сучасної науки і мистецтва. Метою дослідження є вивчення еволюції термінологічного поля концепту «пластична анатомія», а також аналіз історії розвитку пластичної анатомії як науки та мистецької дисципліни. Особливу увагу приділено дослідженню методів, що використовуються у дослідженні, і їх взаємозв’язку з етапами розвитку цивілізацій та культур:  історіографічний і джерелознавчий аналізи, а також методи мистецтвознавства (формальний, стилістичний), що дозволяють досліджувати еволюцію пластичної анатомії через призму мистецьких творів різних епох. Результати дослідження мають форму аналізу наступних процесів: 1) вивчення історії анатомії (відповідно до історичних періодів розвитку людства та специфіки її генези і розвитку в різних цивілізаціях); 2) вивчення історії пластичної анатомії (відповідно до генези і розвитку як анатомії, так і історико-культурних періодів, у межах яких розвивалася пластична анатомія як мистецтво (стародавній світ, доба Середньовіччя, доба Просвітництва, доба Модерну і Постмодерну, цифрової епохи); 3) вивчення історії генези та розвитку термінологічного поля терміна «пластична анатомія». Цей аналіз базується на вивченні праць видатних вчених, творів мистецтва, які створені митцями різних діб і культур, таких, що відносяться до сфери  пластичної анатомії.

Ключові слова: анатомія, пластична анатомія, екорше, образотворче мистецтво, тіло, анатомічний рисунок, художня освіта.

Надійшла 27.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Ferrante A. (1999). De humani corporis fabrica: la rivolta dell’anatomia. Il sogno della farfalla.
  • 2.         Cuyer  E, Duval M. (1988). Histoire de l’anatomie plastique. Paris: L.H. May.
  • 3.         Hopwood N. (2007). Artist versus Anatomist, Models against Dissection: Paul Zeiller of Munich and the Revo lution of 1848. Journal List. V. 51 (3). Рр. 279—308. National Library of Medicine National Center for Bio technology Information.
  • 4.         Vasari G. (1991). The Lives of the Artists. (Eds. Bon danella J., Bondanella P.). Oxford University Press.
  • 5.         Jonker M. (2017). The Academization of Art: A Practice Approach to the Early Histories of the Accademia Del Disegno and the Accademia Di San Luca. Universiteit van Amsterdam.
  • 6.         Роготченко О. (2012). Пластична анатомія у контексті розвитку сучасної вітчизняної образотворчості. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. Вип. 8. С. 279—306.
  • 7.         Гула Є.П. Пластика в мистецтві. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 4. С. 135—140.
  • 8.         Трубнікова Л., Свінарьов В. (2017). Пластична анатомія як складова рисунка. Українська академія мистецтв: збірник дослідницьких та науково-методич них праць. Київ, 2017. Вип. 26. 56 с.
  • 9.         Пісьо С.Я. Пластична анатомія в мистецтві. Український мистецтвознавчий дискурс. 2024. С. 141—147.
  • 10.       Андрейканіч А. (2010). Курс пластичної анатомії людини: навч. посіб. Чернівці: Букрек, 128 с.
  • 11.       (2024). Документ «Еволюція сучасного терміна «пластична анатомія» (XV — початок XXI ст.)».
  • 12.       Tsaraklis A. (2018). Evolution of Anatomy in European Medical Schools of the Middle Ages and Renaissance.
  • 13.       Хараламбакіс К. (2019). Лінгвологічне та словниково-графічне. Ο ανύπαρκτος άνδρας με τη… βίδα & η βλοσυρή Άννα Τομία. URL: https://www.hartismag.gr/hartis-10/klima kes/o-anypar ktos-an dras-me-th-bida-h-an na-tomia#.
  • 14.       On the walls of the Saqqara pyramids (Pyr. Texts, 135; 148—9; 1303—1315).
  • 15.       Armocida G. Storia della medicina. Editoriale Jaca Book, 1993. P. 400. URL: https://books.google.com/books/about/Storia_della_medicina.html?id=goNucnnnI5QC
  • 16.       Álvarez-Diaz J.A. (2015). Historia del arte y anatomia patologica: la autopsia en el arte moderno. Ludus vitalis. Vol. XXIII. № 44. P. 279—295.
  • 17.       Maggi’s P. (2014). Dialoghi di filosofia della medicina.
  • 18.       On the walls of the Saqqara pyramids (Pyr. Texts, 135; 148—9; 1303—1315).
  • 19.       Sanjib Kumar. (2015). Human cadaveric dissection: a historical account from ancient Greece to the modern era. Anat Cell Biol. Sep. № 48 (3). Рр. 153—169.
  • 20.       François Tortebat. (2018). Abregé d’Anatomie, Accom modé aux Arts de Peinture Et de Sculpture. For got ten Books.
  • 21.       Mendelssohn U. (1988). Die ersten Lehrbücher der Anatomie für Künstler in deutscher Sprache und Bibliographie zur Künstleranatomie. Inaguraldissertation zur Er langung des Doktorgrades der Medizin der Johannes Gutenberg-Universitat Mainz dem Fachbereich Medizin vorgelegt. Mainz.
  • 22.       Renaissance Theory. (2008). Edited By James Elkins, Robert Williams. Routledge. 564 p.
  • 23.       Goethe J.W. (1887). Plastische Anatomie (1832). In: Goethes Werke. Weimar: Böhlaus. 143 vol.
  • 24.       Наталуха І.М., Апальков В.В., Рибін С.В. (2008). Пластична анатомія: навч. посібник. Харків: ХДАДМ; Майдан. 144 с.
  • 25.       M. Duval et E. Cuyer. (1889). Histoire de l’anatomie plastique. Les maîtres, les livres et les ecorches.
  • 26.       Kollmann Julius. (1886). Plastische Anatomie des men schlichen Körpers für Künstler und Freunde der Kunst.
  • 27.       Gottfried Bammes. (1990). Studien zur Gestalt des Men schen. Verlag Otto Maier GmbH. Ravensburg.
  • 28.       Wilkinson Caroline (2010). Facial reconstruction-anatomical art or artistic anatomy?
  • 29.       Kenneth Clark. (1956). The Nude: A Study in Ideal Form. Princeton: Princeton University Press.
  • 30.       Мельничук А.І. (2023). Історико-мистецький аспект походження терміна «пластична анатомія». Український мистецтвознавчий дискурс. Вип. 2. С. 73—83.
  • 31.       Wilkinson C. (2010). Facial reconstruction–anatomical art or artistic anatomy? Journal of Anatomy. № 216 (2). Рр. 235—50. DOI:10.1111/j.1469-7580.2009.01182.x.
  • 32.       Pierguidi S. (2014—15). Francesco Salviati e il concorso per il sigillo per l’Accademia del Disegno. Firenze: Leo S. Olschki Editor.
  • 33.       Sansovino F. (1550). L’Edificio del corpo humano. Co min da Trino di Monferrato.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »