« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 145—158

УДК 743(477.411)НАОМА:378.6.091.3:743

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.01.145

ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ПОЛЕ ПОНЯТТЯ «ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ»: ЙОГО СУТЬ ТА АСПЕКТИ ТЕОРЕТИЧНОГО І ПРАКТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ В ІСТОРИЧНІЙ ГЕНЕЗІ

МЕЛЬНИЧУК Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9930-1652
  • викладачка пластичної анатомії, старша викладачка кафедри
  • цифрового візуального мистецтва, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: a.melnychuk@naoma.edu

Анотація. Дослідження присвячене визначенню термінології та розвитку поняття «пластична анатомія», що є надзвичайно важливим у контексті сучасної науки і мистецтва. Метою дослідження є вивчення еволюції термінологічного поля концепту «пластична анатомія», а також аналіз історії розвитку пластичної анатомії як науки та мистецької дисципліни. Особливу увагу приділено дослідженню методів, що використовуються у дослідженні, і їх взаємозв’язку з етапами розвитку цивілізацій та культур:  історіографічний і джерелознавчий аналізи, а також методи мистецтвознавства (формальний, стилістичний), що дозволяють досліджувати еволюцію пластичної анатомії через призму мистецьких творів різних епох. Результати дослідження мають форму аналізу наступних процесів: 1) вивчення історії анатомії (відповідно до історичних періодів розвитку людства та специфіки її генези і розвитку в різних цивілізаціях); 2) вивчення історії пластичної анатомії (відповідно до генези і розвитку як анатомії, так і історико-культурних періодів, у межах яких розвивалася пластична анатомія як мистецтво (стародавній світ, доба Середньовіччя, доба Просвітництва, доба Модерну і Постмодерну, цифрової епохи); 3) вивчення історії генези та розвитку термінологічного поля терміна «пластична анатомія». Цей аналіз базується на вивченні праць видатних вчених, творів мистецтва, які створені митцями різних діб і культур, таких, що відносяться до сфери  пластичної анатомії.

Ключові слова: анатомія, пластична анатомія, екорше, образотворче мистецтво, тіло, анатомічний рисунок, художня освіта.

Надійшла 27.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Ferrante A. (1999). De humani corporis fabrica: la rivolta dell’anatomia. Il sogno della farfalla.
  • 2.         Cuyer  E, Duval M. (1988). Histoire de l’anatomie plastique. Paris: L.H. May.
  • 3.         Hopwood N. (2007). Artist versus Anatomist, Models against Dissection: Paul Zeiller of Munich and the Revo lution of 1848. Journal List. V. 51 (3). Рр. 279—308. National Library of Medicine National Center for Bio technology Information.
  • 4.         Vasari G. (1991). The Lives of the Artists. (Eds. Bon danella J., Bondanella P.). Oxford University Press.
  • 5.         Jonker M. (2017). The Academization of Art: A Practice Approach to the Early Histories of the Accademia Del Disegno and the Accademia Di San Luca. Universiteit van Amsterdam.
  • 6.         Роготченко О. (2012). Пластична анатомія у контексті розвитку сучасної вітчизняної образотворчості. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. Вип. 8. С. 279—306.
  • 7.         Гула Є.П. Пластика в мистецтві. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 4. С. 135—140.
  • 8.         Трубнікова Л., Свінарьов В. (2017). Пластична анатомія як складова рисунка. Українська академія мистецтв: збірник дослідницьких та науково-методич них праць. Київ, 2017. Вип. 26. 56 с.
  • 9.         Пісьо С.Я. Пластична анатомія в мистецтві. Український мистецтвознавчий дискурс. 2024. С. 141—147.
  • 10.       Андрейканіч А. (2010). Курс пластичної анатомії людини: навч. посіб. Чернівці: Букрек, 128 с.
  • 11.       (2024). Документ «Еволюція сучасного терміна «пластична анатомія» (XV — початок XXI ст.)».
  • 12.       Tsaraklis A. (2018). Evolution of Anatomy in European Medical Schools of the Middle Ages and Renaissance.
  • 13.       Хараламбакіс К. (2019). Лінгвологічне та словниково-графічне. Ο ανύπαρκτος άνδρας με τη… βίδα & η βλοσυρή Άννα Τομία. URL: https://www.hartismag.gr/hartis-10/klima kes/o-anypar ktos-an dras-me-th-bida-h-an na-tomia#.
  • 14.       On the walls of the Saqqara pyramids (Pyr. Texts, 135; 148—9; 1303—1315).
  • 15.       Armocida G. Storia della medicina. Editoriale Jaca Book, 1993. P. 400. URL: https://books.google.com/books/about/Storia_della_medicina.html?id=goNucnnnI5QC
  • 16.       Álvarez-Diaz J.A. (2015). Historia del arte y anatomia patologica: la autopsia en el arte moderno. Ludus vitalis. Vol. XXIII. № 44. P. 279—295.
  • 17.       Maggi’s P. (2014). Dialoghi di filosofia della medicina.
  • 18.       On the walls of the Saqqara pyramids (Pyr. Texts, 135; 148—9; 1303—1315).
  • 19.       Sanjib Kumar. (2015). Human cadaveric dissection: a historical account from ancient Greece to the modern era. Anat Cell Biol. Sep. № 48 (3). Рр. 153—169.
  • 20.       François Tortebat. (2018). Abregé d’Anatomie, Accom modé aux Arts de Peinture Et de Sculpture. For got ten Books.
  • 21.       Mendelssohn U. (1988). Die ersten Lehrbücher der Anatomie für Künstler in deutscher Sprache und Bibliographie zur Künstleranatomie. Inaguraldissertation zur Er langung des Doktorgrades der Medizin der Johannes Gutenberg-Universitat Mainz dem Fachbereich Medizin vorgelegt. Mainz.
  • 22.       Renaissance Theory. (2008). Edited By James Elkins, Robert Williams. Routledge. 564 p.
  • 23.       Goethe J.W. (1887). Plastische Anatomie (1832). In: Goethes Werke. Weimar: Böhlaus. 143 vol.
  • 24.       Наталуха І.М., Апальков В.В., Рибін С.В. (2008). Пластична анатомія: навч. посібник. Харків: ХДАДМ; Майдан. 144 с.
  • 25.       M. Duval et E. Cuyer. (1889). Histoire de l’anatomie plastique. Les maîtres, les livres et les ecorches.
  • 26.       Kollmann Julius. (1886). Plastische Anatomie des men schlichen Körpers für Künstler und Freunde der Kunst.
  • 27.       Gottfried Bammes. (1990). Studien zur Gestalt des Men schen. Verlag Otto Maier GmbH. Ravensburg.
  • 28.       Wilkinson Caroline (2010). Facial reconstruction-anatomical art or artistic anatomy?
  • 29.       Kenneth Clark. (1956). The Nude: A Study in Ideal Form. Princeton: Princeton University Press.
  • 30.       Мельничук А.І. (2023). Історико-мистецький аспект походження терміна «пластична анатомія». Український мистецтвознавчий дискурс. Вип. 2. С. 73—83.
  • 31.       Wilkinson C. (2010). Facial reconstruction–anatomical art or artistic anatomy? Journal of Anatomy. № 216 (2). Рр. 235—50. DOI:10.1111/j.1469-7580.2009.01182.x.
  • 32.       Pierguidi S. (2014—15). Francesco Salviati e il concorso per il sigillo per l’Accademia del Disegno. Firenze: Leo S. Olschki Editor.
  • 33.       Sansovino F. (1550). L’Edificio del corpo humano. Co min da Trino di Monferrato.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »