« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 179—185

УДК 741.6:004.9

DOI https://doi.org/10.15407/

ТЕХНОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ПЛАКАТА: МОУШН-ДИЗАЙН, AR, VR

СОСНИЦЬКИЙ Юрій

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2463-6903
  • кандидат мистецтвознавства, доцент, Харківський національний
  • університет міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва да дизайну,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: soyual@ukr.net

Анотація. Досліджується технологічна еволюція соціального плаката, зокрема вплив моушн-дизайну, доповненої (AR) та віртуальної реальності (VR) на візуальну комунікацію. Розглядаються особливості використання анімованих плакатів у соціальному дизайні, їхня здатність привертати увагу та викликати емоційний відгук. Визначаються ключові принципи інтеграції цифрових технологій у соціальний плакат, зокрема динамічної типографіки, інтерактивних елементів та нових підходів до взаємодії з аудиторією. Окреслюються перспективи застосування AR та VR у соціальних кампаніях та їхній вплив на залучення глядачів. Завдяки інтеграції рухомої типографіки, інтерактивних елементів і технологій занурення соціальні плакати перетворилися на потужне середовище для цифрової комунікації, адаптуючись до швидкоплинного інформаційного ландшафту сучасного суспільства.

Предметом дослідження є інноваційні технології у соціальному плакаті як засіб комунікації. Об’єктом дослідження є взаємодія моушн-дизайну, AR та VR із соціальним плакатом.

Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному аналізі, синтезі наукових підходів у галузях графічного дизайну, цифрових технологій та соціальної комунікації.

Ключові слова: соціальний плакат, моушн-дизайн, анімо ваний плакат, доповнена реальність, віртуальна реальність, візуальна комунікація, цифровий дизайн.

Надійшла 29.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Gülmez M., Karaca S., Kitapci O. The effects of outdoor advertisements on consumers: a case study. Studies in Business & Economics. 2010. Vol. 5. № 2. P. 70—88.
  • 2.         Baecker R., Small I. Animation at the interface. The art of human-computer interface design. Brenda Laurel (Ed.). 1990. P. 251—267.
  • 3.         Selby A. Animation in Advertising: A Brief History. Blueforest Studios. 2022. URL: https://www.blue foreststudios.com/blog/animation-in-advertising-history (дата звернення: 26.10.2024).
  • 4.         Harrison K. What You Really Need To Know About Explainer Videos. Forbes. 2018. URL: https://www.forbes.com/sites/kateharrison/2018/04/06/what-you-really-need-to-know-about-explainer-videos/ (дата звернення: 28.10.2024).
  • 5.         Dehrashid K.A. The Place of Poster in the Digital Era. PhD thesis. Iowa State University. 2021.
  • 6.         Опалєв М.Л., Саввіна К.С. Етапи розвитку анімованої типографіки в моушн-дизайні. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2014. № 5. С. 77—80. URL: https://www.visnik.org.ua/pdf/v2014-08-14-opalev-savvina.pdf (дата звернення: 01.11.2024).
  • 7.         Bellantoni J., Wollman M. Type in Motion: Innovations in Digital Graphics. New York: Rizzoli International Publications, 1999. 176 p.
  • 8.         Betancourt M. The History of Motion Graphics: From Avant-Garde to Industry in the United States. Boca Raton: CRC Press, 2021. 204 p.
  • 9.         Vincent C., Cole A., Schincariol Z. Graphic Design and Motion Graphics. Wonderground — DRS International Conference 2006, 1—4 November, Lisbon, Portugal. 2022. URL: https://dl.designresearchsociety.org/drs-con fe rence-papers/drs2006/researchpapers/63 (дата звер нення: 01.11.2024).
  • 10.       Austin T., Doust R. New Media Design. London: Laurence King Publishing, 2007. 192 p.
  • 11.       Bennett J. Design Fundamentals for New Media. Clifton Park: Bound Book, 2007. 240 p.
  • 12.       Shaw A. Design for Motion: Fundamentals and Techniques of Motion Design. New York: Routledge, 2015. 356 p.
  • 13.       Nasir A. Psychological Impact of Motion Graphics in Visual Communication. International Journal of Design and Media Studies. 2020. Vol. 12. № 3. P. 45—61.
  • 14.       Мараховська К.Д. Сучасна анімація: базові універсалії культури, культурні інваріанти та варіативність. Культурологічний альманах. 2022. № 3. С. 228—235. DOI: 10.31392/cult.alm.2022.3.29.
  • 15.       Poushneh A., Vasquez-Parraga A.Z. Discernible impact of augmented reality on retail customer’s experience, satisfaction and willingness to buy. Journal of Retailing and Consumer Services. 2017. Vol. 34. P. 229—234. DOI: 10.1016/j.jretconser.2016.10.005.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »