« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 327—332

УДК 378.4:658.8:7.05

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.02.327

БРЕНДУВАННЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ

СОСНИЦЬКИЙ Юрій

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2463-6903

  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: soyual@ukr.net

МІРОШНИЧЕНКО Владислав

  • студент МнОм 2023-1, Харківський національний
  • університет міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну,
  • вул. Чорноглазівська, 17, 61002, м. Харків, Україна

Анотація. На основі дослідження брендування закладів вищої освіти України у статті висвітлено основні аспекти формування бренду університету як важливого елемента його комунікаційної стратегії. Розглянуто сучасні тенденції у брендуванні освітніх установ, визначено ключові складові успішного бренду закладу вищої освіти: візуальну ідентичність, місію, цінності, репутацію, а також вплив цих компонентів на імідж університету. Особливу увагу приділено аналізу елементів візуальної айдентики, їхньої відповідності сучасним вимогам і ролі в побудові довіри серед цільової аудиторії. Предметом дослідження є брендування закладів вищої освіти як інструмент підвищення їх конкурентоспроможності. Об’єктом дослідження є комунікаційна стратегія ВНЗ в контексті його брендування. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах системності, об’єктивності та контент-аналізу.

Ключові слова: брендування, візуальна ідентичність, заклади вищої освіти, комунікаційна стратегія, імідж університету.

Надійшла 4.03.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Васильєва О.С., Пашкевич К.Л., Васильєва І.В. та ін. Логотип та емблема як складові фірмового стилю закладів освіти України. Art and Design. 2020. № 4. С. 70—80. DOI: 10.30857/2617-0272.2020.4.5. URL: https://art design.knutd.edu.ua/wp-content/uploads/sites/33/2021/02/ 2020-4-5.pdf (дата звернення: 11.12. 2024).
  • 2.         Процишин Ю.Т. Наявність брендбуку — одна з обо в’яз кових умов створення сильної корпоративної культури. Молодий вчений. 2019. № 11 (75). С. 142—145. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/ view/1341/1310 (дата звернення: 11.12.2024).
  • 3.         Семенюк С. Брендинг вищого навчального закладу. Галицький економічний вісник. 2013. № 3 (42). С. 133—138.
  • 4.         Гальчинська О.С. Дизайн-проєктування основних компонентів айдентики бренду. Графічний дизайн в інформаційному та візуальному просторі. За заг. ред. М.В. Колосніченко. Київ: КНУТД, 2022. С. 149—169.
  • 5.         Студінська Г.Я. Бренд у національній економіці України: (монографія). Київ: ДНДІІМЕ, 2016. 345 с.
  • 6.         Ягелюк С.В., Ягелюк О.О. Про необхідність створення бренду. Товарознавчий вісник. 2017. Вип. 10. С. 167—173.
  • 7.         Кучерак І. Теоретичні аспекти формування освітнього бренда вищого навчального закладу. Обрії. 2013. № 1 (36). С. 25—26.
  • 8.         Мазнєв Є.О., Очкуренко В.І. Дизайн-проєктування одягу як елемент фірмового стилю. Збірник наукових праць: інноваційні технології для промисловості. СНУ ім. В. Даля, Сєвєродонецьк, 2021. № 1. С. 252—255.
  • 9.         Чвала М.С. Розробка фірмового стилю вищого навчального закладу. Молодий вчений. 2014. № 1 (03). С. 180—183. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2014/1/41.pdf (дата звернення: 11.12.2024).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »