« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 578—588

УДК [391:746.077](477.82)

DOI https://doi.org/10.15407/

МАЙСТРЕНЯ «СЕРПАНОК» ЯК ТВОРЧО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ З ВІДТВОРЕННЯ НАРОДНОГО ОДЯГУ

ПЕРЕВЕРТНЮК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7111-0678
  • аспірант, Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: igor.perevertniuk@gmail.com

Анотація. Майстерня «Серпанок» народилася у ході реалізації проєкту з реконструкції «серпанку» — напівпрозорої лляної тканини, поширеної в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. у Дубровицькому р-ні Рівненської обл. Проєкт з відтворення «Серпанку» був ініційований у 2011 р. у м. Радивилові Рівненської обл. місцевим краєзнавцем, істориком за освітою Володимиром Дзьобаком. 

Мета статті — проаналізувати феномен майстерень з відтворення народного одягу на прикладі діяльності майстерні «Серпанок». Об’єкт дослідження — етнічний мистецький феномен майстерень з відтворення українського народного одягу, а предмет — особливості виникнення та функціонування майстерні «Серпанок». Джерельною базою дослідження є інтерв’ю із засновником та керівником майстерні Володимиром Дзьобаком, а також фотоматеріали, зібрані під час інтерв’ювання на об’єктах етнопарку «Ладомирія». Наукову новизну роботи складають авторські польові матеріали та проведений на їхній основі аналіз діяльності Етнопарку «Ладомирія» з фокусом уваги на його творчо-експериментальній складовій — мистецькій майстерні з відтворення традиційного вбрання українців «Серпанок». Методологічною основою дослідження став системний підхід та методи інтерв’ювання, порівняння, структурування, критичного аналізу. Актуальність роботи полягає в тому, що майстерні з відтворення традиційного одягу є поки ще малознаним етнічним мистецьких феноменом XXI ст. Поява майстерень стала відповіддю на потребу збереження національної ідентичності, важливим маркером якої завжди була народна ноша. 

Ключові слова: українські традиції, традиційний одяг, творча майстерня, Волинь, Полісся, ткацтво, вишивка.

Надійшла 9.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Jurkuvienė Teresė. Lietuvių liaudies kostiumo rekonstra vimas ir gamyba XX a. Liaudies kultūra. 2017. № 4. P. 30—51.
  • 2. Семчук Л. Діяльність мистецького простору «Майстерня Магди Дзвін» у контексті відродження української народної вишивки на початку ХХІ століття. Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 928—937.
  • 3. Никорак О. Радивилівський осередок ткацтва: відновлення традицій. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 782—796. DOI: https://doi.org/ 10.15407/nz2020.04.781
  • 4. Никорак О. Українська народна тканина XIX—XX ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина II. Одягові тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України. 2023. Ч. 2. 608 с.
  • 5. Перевертнюк І., Федорчук О. Приватне колекціонування та мистецькі практики з відтворення українського традиційного одягу. Authentication and Conservation of Cultural Heritage. Research and Technique. Special issue: Materiale ale rapoartelor Conferinței Științifice Internaționale «Patrimoniul cultural de ieri — implicații în dezvoltarea societății durabile de mâine» (ediția a VIII-a). Chișinău: Academia de Științe a Moldovei; Universitatea de Stat din Moldova. 2023. P. 396—402. URL: https://zenodo.org/records/8397382
  • 6. Перевертнюк І. Колекційна та творча діяльність Га лини Гафійчук у контексті збереження та примно ження культурної спадщини. Народознавчі зошити. 2024. № 2 (176). С. 398—406. DOI: https://doi.org/10. 15407/nz2024.02.398
  • 7. Українець А. Народний одяг мешканців Рівненщини (короткий історичний огляд). Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. 1996. С. 95—102. 
  • 8. Українець А. Традиційний одяг Рівненщини: у 2 кн. Рівне: Рівненський обласний краєзнавчий музей; Вид-во «У фарватері істин». 2019. Кн. 1. 208 с. 
  • 9. Тишкевич Р. Мистецтво вишивки Рівненського Полісся. Етнокультурна спадщина Полісся. Рівне: Пер спектива, 2004. Вип. 5. С. 18—30.
  • 10. Тишкевич Р. Поліський серпанок. Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. 8. 2010. С. 287—294.
  • 11. Пономар Л. Ареальне дослідження народного одягу Полісся. Народна творчість та етнологія. 2012. № 3. C. 50— 56. 
  • 12. Пономар Л.Г. Народний одяг Правобережного Полісся середини ХІХ — середини ХХ століть. Істо ри ко-етнографічний атлас. Словник. Київ: Бізнесполіграф, 2015.
  • 13. Сторінка групи «Етнобазар» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/175525 60 95 9 1389/ (дата звернення: 26.12.2024).
  • 14. Сторінка групи «Старовинна вишита сорочка» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/1776857642544576/ (дата звернення: 26.12. 2024).
  • 15. Сторінка групи «Старовинні речі» в соцмережі Face book. URL: https://www.facebook.com/groups/48 40 721 99139616/ (дата звернення: 26.12.2024).
  • 16. Антикваріат/колекції. Хобі, відпочинок і спорт. OLX (Сервіс оголошень України). URL: https://www.olx.ua/uk/ (дата звернення: 26.12.2024). 
  • 17. Вінтаж. Маркет. Violity. URL: https://violity.com/ua (дата звернення:1.04.2025). 
  • 18. Українське золотарство. Дукачі. Альбом. Серія «Українське народне мистецтво». Упоряд. Олесь Валь ко. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2014. 216 с.
  • 19. Етнопарк «Ладомирія». URL: https://uk.wikipedia.org/Етнопарк_«Ладомирія» (дата звернення: 26.12.2024).
  • 20. Офіційний сайт етнопарку «Ладомирія». URL: https://ladomyriia.com/ (дата звернення: 26.12.2024).
  • 21. Всесвітній день вишиванки. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_вишиванки (дата звер нен ня: 26.12.2024).
  • 22. Всесвітній день вишиванки. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_вишиванки (дата звер нення: 26.12.2024). 
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »