« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 639—658

УДК [39:929(477)”1907/1975″К.Добрянський](093)

DOI https://doi.org/10.15407/

КАЛІСТРАТ ДОБРЯНСЬКИЙ: ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО КІНЦЯ 1930-Х РОКІВ

ГІЛЕВИЧ Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-4405-2588
  • кандидат історичних наук,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • доцент кафедри етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ihor.hilevych@lnu.edu.ua

Анотація. У статті здійснено першу спробу комплексно охарактеризувати основні віхи життєвого шляху, педагогічної та наукової діяльності Калістрата Добрянського (1907—1975) до початку Другої світової війни. Мета статті на основі значного першоджерельного архівного та опублікованого матеріалу дослідити навчання К. Добрянського у Львівському університеті, співпрацю з Етнографічною комісією Наукового товариства імені Шевченка у Львові (далі — ЕК НТШ) та низкою інших народознавчих осередків Галичини 1930-х рр., тематику, географію та методологію його польових досліджень, внесок у реалізацію низки колективних наукових проєктів. Актуальність теми випливає з того, що ця постать та її вклад у розвиток української етнологічної науки досі залишається мало дослідженою.

Об’єктом дослідження є життєвий та науковий шлях цього діяча, а предметом — основні етапи його біографії, навчання, педагогічної та наукової роботи, сім’я, громадська діяльність, участь в реалізації низки важливих наукових проєктів, географія та методика збирацької роботи, опубліковані та рукописні праці. Методологія дослідження — просопографічний метод. Висновки: К. Добрянський належить до покоління українських етнологів міжвоєнного періоду, що були виховані в середовищі потужного етнологічного осередку в Університеті Яна Казимира у Львові та ЕК НТШ. Основним ареалом його збирацької роботи в 1930-х рр. як для власних етнографічних розвідок, так і для реалізації низки важливих наукових проєктів, став його рідний Старий Самбір та околиці. 

Ключові слова: Калістрат Добрянський, етнологія, фольклор, духовна культура, народна медицина, Бойківщина, польові дослідження, музейництво.

Надійшла 8.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Гілевич І.Я. Досвід дослідження біографій львівських етнологів 40-х років ХХ ст.: джерелознавчий та нау ково-методичний аспекти. Biography. Біографіка. Біографістика: збірник праць Інституту біографічних досліджень: електронне наукове видання. Київ, 2024. Вип. 3. С. 144—149. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004960
  • 2. Історія Національної академії наук України (1938—1941): Документи і матеріали. О.С. Онищенко (відп. ред.). Київ, 2003. 918 с.
  • 3. Колесса Ф. Обнова української етнографії й фольклористики на Західних областях УРСР. Упоряд., підгот. тексту, передмова, коментарі, додатки, покажчик Ірини Коваль-Фучило. Київ: Логос, 2011. 239 с.
  • 4. Гілевич І. Михайло Скорик — етнолог, історик, фольклорист. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2014. Вип. 50. С. 206—243.
  • 5. Гілевич І. Наукова та педагогічна діяльність Михайла Скорика у 1944—1947 роках. Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія. За ред. Леоніда Зашкільняка та Павла Сєрженґи. Львів: Паіс, 2015. С. 302—310.
  • 6. Гілевич І. Життєвий і науковий шлях етнолога, історика та мовознавця Василя Пастущина (1889—1958). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2013. Вип. 49 (спецвипуск). С. 245—272.
  • 7. Badacze świata starożytnego. Biogramy uczonych z archiwum profesora Ryszarda Gansińca. Red. nauk. Krzysztof Królczyk. Warszawa, 2023. 268 s.
  • 8. Тарнавський Р.Б. Народознавство у Львівському університеті наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ ст.: контексти, дискурси, наукові зв’язки: дис. […] докт. іст. наук. Спеціальності: 07.00.01 — історія України, 07.00.05 — етнологія. Львів, 2020. 550 с. (на правах рукопису). URL: http://surl.li/zczo
  • 9. Архів Інституту народознавства НАН України (далі — Архів ІН НАН України). Ф. 1. Оп. 3. Спр. 75. Особові справи працівників музею, що звільнені з роботи у 1970 р. 307 арк.
  • 10. Маковецька Х. Той, хто «працював з серцем». Народознавчі зошити. 2000. № 6. С. 1117—1127.
  • 11. Моздир М. Вчений-народознавець. Народознавчі зошити. 2000. № 6. С. 1114—1116.
  • 12. Павлюк С., Кирчів Р. Унікальне дослідження і його автор. Гарасимчук Р. Народні танці українців Карпат. Львів, 2008. Кн. 1: Гуцульські танці. С. 5—28.
  • 13. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 1 а (Державний етно графічний музей). Спр. 4. Протоколи засідань наукового семінару музею за 1944—1947 рр. 127 арк.
  • 14. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі. 1895—1995. Упорядн., вступ. слово Ігор Гнаткевич. Дро гобич: Відродження, 1995. 304 с.
  • 15. Тарнавський Р. Добрянський Калістрат Антонович. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І: А—К. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. С. 450.
  • 16. Кріль М. Старосамбірщина: історія і культура. Львів: Піраміда, 2009. 598 с.
  • 17. Гілевич І. Добрянський Калістрат. Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія. Т. 5 (Даш — Жуч). Київ; Львів; Тернопіль, 2022. С. 248—250.
  • 18. Тарнавський Р. Кафедра етнології Львівського університету. Класичний період (1910—1947). Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 236 с.
  • 19. Галайчук В., Тарнавський Р. Демонологічні уявлення українців у працях представників львівської етнологічної школи Адама Фішера. Народознавчі зошити. 2022. № 1. С. 113—122.
  • 20. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2000. 207 с.
  • 21. Кирчів Р. Зв’язки українських учених з «Towarzystwem Ludoznawczym». Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2009. Вип. 48. С. 317—325.
  • 22. Пацай Т. Особливості етнографічних студій в НТШ у міжвоєнний період (на основі протоколів засідань Етнографічної комісії). Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 294—299.
  • 23. Надопта А. Роль громадських, наукових та церковних організацій та української церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2012. № 4. С. 758—774.
  • 24. Кушнір В. Джерела фінансування та видатки музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. Народознавчі зошити. 2013. № 4. С. 586—590.
  • 25. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 26. Глушко М. Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1898—1940): персональний склад, функції. Глушко М. Народознавчі студії в Науковому товаристві імені Шевченка (1895—2020). Львів, 2022. С. 17—55 (Серія: Українська наукова бібліотека НТШ. Ч. 52).
  • 27. Глушко М. Філарет Колесса і Наукове товариство імені Шевченка у Львові. Львів: Львівський націона льний університет імені Івана Франка, 2023. 224 с.
  • 28. Волошин М.М. Львівський осередок української етнографії в 1939—1947 рр. Sworld. 2014. Т. 21. Вип. 2. Одеса. С. 81—90.
  • 29. Староста М. Перша експедиція Катедри фольклору й етнографії Львівського державного університету імені Івана Франка. Spheres of culture. Lublin. 2012. Vol. III. С. 355—362.
  • 30. Матейко К.І. До історіографії етнографічного дослідження Бойківщини. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. 1962. Вип. VII—VIII. С. 136—151.
  • 31. Кирчів Р.Ф. Етнографічне дослідження Бойківщини. Київ, 1978. 174 с.
  • 32. Утриско М. Етнографічні дослідження Бойківщини між двома війнами. Літопис Бойківщини (Філадельфія). 1984. Ч. 2. С. 5—15.
  • 33. Гілевич І. Народознавчі дослідження Калістрата Добрянського в околицях Старого Самбора. Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат. Проблеми їх збереження та використання: збірник тез ІV Міжнародної науково-практичної конференції до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка. Львів, 2019. С. 46—47.
  • 34. Глушко М. Ворожбитство. Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія. Т. 3 (Вес — Глин). Київ; Львів; Тернопіль, 2016. С. 286—289.
  • 35. Глушко М., Мороз М. Демонологія у дослідженнях членів Наукового товариства ім. Шевченка. Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія. Т. 5 (Даш — Жуч). Київ; Львів; Тернопіль, 2022. С. 60—67.
  • 36. Державний архів Львівської області (далі — ДАЛО). Ф. 26. Оп. 15. Спр. 759. Каталог студентів Гуманістичного факультету, А—Г, 1930—1931 навч. рік. 588 арк.
  • 37. ДАЛО. Ф. 26. Оп. 15. Спр. 763. Каталог студентів Гуманістичного факультету, А—Ґ, 1931—1932 навч. рік. 533 арк.
  • 38. ДАЛО. Ф. 26. Оп. 15. Спр. 767. Каталог студентів Гуманістичного факультету, А—Г, 1932—1933 навч. рік. 453 арк.
  • 39. ДАЛО. Ф. 26. Оп. 15. Спр. 774. Каталог студентів Гуманістичного факультету, А—К, 1934—1935 навч. рік. 613 арк.
  • 40. ДАЛО. Ф. 26. Оп. 15. Спр. 793. Книга протоколів про здачу магістерських іспитів, 1934—1935 н. рік. 395 арк.
  • 41. ДАЛО. Ф. 26. Оп. 2. Спр. 597. Справа про закінчення університету Добрянським Калістратом (1930—1937 рр.).
  • 42. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 1. Спр. 392. Особова справа Калістрата Добрянського, 1944—1949 рр., 52+[2] арк.
  • 43. Dobrjański K. Znachorstwo w Samborskiem. Lud. Lwów. 1934—1935. T. XХXIII. S. 117—126.
  • 44. Літопис нескореної України: документи, матеріали, спогади. Відп. ред. Я. Лялька. Львів: Просвіта, 1993. Кн. І. 798 с.
  • 45. Тарнавський Р.Б. Народознавство у Львівському університеті наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ ст.: контексти, дискурси, наукові зв’язки: автореф. дис. […] докт. іст. наук. Спеціальності: 07.00.01 — історія України, 07.00.05 — етнологія. Львів, 2020. 32 с.
  • 46. Арештування й ревізії. Діло. 1 жовтня 1930. Ч. 217. С. 2—3.
  • 47. Тарнавський Р. Пам’яті Адама Фішера. Життєпис професора етнології Львівського університету. Народна творчість та етнологія. 2013. № 5. С. 40—53.
  • 48. Fischer A. Rośliny w wierzeniach i zwyczajach ludu polskiego. Lud. 1929. Serja II. T. VIII (XXVIII). S. 240—247.
  • 49. Матейко К. Автобіографія. Народознавчі зошити. 2000. № 6. С. 1112—1113.
  • 50. Kujawska M., Łuczaj L., Sosnowska J., Klepacki P. Rośliny w wierzeniach i zwyczajach ludowych. Słownik Adama Fischera. Wrocław, 2016. 520 s. (Prace i materiały etnograficzne. T. XXXVII).
  • 51. Ґурґула І. [Рец. на:] Kalistrat Dobrjański. Znachorstwo w Samborskiem, «Lud», т. XХXIII, ст. 115—126, Львів, 1934—1935 (й відбитка, ст. 10). Kalistrat Dobrjański. Bractwo Kawalerskie im. św. Mikołaja w Starym Samborze, «Lud», т. XХXIII, ст. 126—135, Львів, 1934—1935 (і відб. ст. 10). Записки Наукового то вариства імени Шевченка. Львів, 1937. Т. CLV: Праці Філологічної секції. С. 360—361.
  • 52. Dobrjański K. Bractwo Kawalerskie im. św. Mikołaja w Starym Samborze. Lud. 1934—1935. T. XХXIII. S. 126—135.
  • 53. Кобільник В. [Рец. на] К. Добрянський «Bractwo Kawalerskie im. św. Mikołaja w Starym Samborze» (Lud. Серія II. Рік 1934—35). Літопис Бойківщини. Самбір, 1936. Ч. 7. С. 69—70. 
  • 54. Кудринскій Ф. Цеховыя братства въ мѣстечкѣ Степани (волынской губ., ровенскаго уѣзда). Киевская старина. 1890. Т. ХХХ. Кн. 7. С. 88—104.
  • 55. Балушок В. Молодіжні громади та обряди ініціацій в традиційному селі. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження: у 5 т. Т. 2: Молодь. Молодість. Молодіжна субкультура. Наук. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 2010. С. 56—96.
  • 56. Archiwum naukowe Polskiego Towarzystwa Ludoznawczego (далі — AN PTL). Nr. 406. Dobrjański K. Zabavy wielkanoczne kolo cerkvi w Starym Samborze. Ark. 1—19.
  • 57. Добрянський К. Великодні забави коло церкви у Старому Самборі. Опубл. В. Галайчук. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2012. Вип. 47. С. 365—370.
  • 58. AN PTL. Nr. 158. Dobrjański K.Demonologja ludu ukraińskiego. Referat opracovany na podstawie dzieła Włodz. Hnatiuka p. t. «Etnograficznyj zbirnyk». Tom XV, XXXIII i XXXIV. Ark. 1—18.
  • 59. Biblioteka Polskiego Towarzystwa Ludoznawczego. Nr. 2895. Dobrjański K. Znachorstwo w Samborskiem. Odbitka z Kwartalnika Etnograficznego «Lud». 1934. T. XXXIII. 10 s.
  • 60. Центральний державний історичний архів України у м. Львові (далі — ЦДІАУЛ). Ф. 309. Оп. 1. Спр. 321. Заяви вчителів, студентів та учнів про надання їм одноразової допомоги і стипендій. Т. І. 1935 р.
  • 61. ДАЛО. Ф. 26. Оп. 2. Спр. 543. Справа про закінчення університету Ґурґулою Іриною (1927—1933 рр.). 34 арк.
  • 62. Моздир М.Ірина Гургула — дослідник народного мистецтва 1920—1930-х рр. (До 95-річчя від дня народження). Мистецтвознавство’99: науковий збірник. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 1999. С. 191—200.
  • 63. Копчак С. Ірина Гургула — музейник, науковець, етнограф. Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних збірках: історичні, мистецтво знавчі та музеологічні аспекти діяльності: доп. та повідомл. Міжнародної наук. конф. (Львів, 25—27 вересня 2013 р.). Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 2013. С. 600—607.
  • 64. Гургула І. Українська народна ноша. Нова хата. Львів, 1937. Ч. 9—10. С. 2—3; Ч. 13—14. С. 8; Ч. 17. С. 3—5; Ч. 21—22. С. 6—7; 1938. Ч. 8. С. 3—4; Ч. 11—12. С. 8—9; 1939. Ч. 1—2. С. 9—10.
  • 65. ХХІХ Міжнародний Славістичний колоквіум (Львів, 20—21 травня 2021 р.): [програма]. Львів, 2021. [15] с.
  • 66. Ґурґулівна І. Звичаї і повір’я, зв’язані з писанками. Нова хата. 1928. Ч. 4. С. 4—5.
  • 67. Ґурґула І. Про писанки. Нова хата. 1929. Ч. 6. С. 2—3.
  • 68. Гургула І. Писанки Східньої Галичини й Буковини в збірці Національного Музею у Львові. Матеріяли до етнології й антропології. Львів, 1929. Т. ХХІ—ХХІІ. Ч. 1. С. 131—156.
  • 69. Гургула І. Писанки. Українська загальна енцикльопедія. Книга знання: в 3-ох томах. Т. 3: С—Я. Під гол. ред. І. Раковського. Львів; Станиславів; Коломия: Кооператива «Рідна школа», 1933. С. 476—479.
  • 70. Гургула І. Народне мистецтво західних областей України. Київ: Мистецтво, 1966. 96 с.
  • 71. Романюк Т. Ярослав Пастернак. Життєпис вченого. Львів: Манускрипт-Львів, 2018. 423 с. (Серія монографічна. Ч. 4).
  • 72. Добрянський К. [Рец. на] J. Falkowski, B. Pasznycki: Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem. Zarys etnograficzny z 1 vapa, 29 rycinami i 9 tablicami. В-во: Prace Etnograficzne pod. red. dra A. Fischera. Nr 2. Lwów, 1935. Nakładem T-wa Ludoznawczego 8° стор. 132. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Ч. 6. С. 31—32.
  • 73. Добрянський К. [Рец. на] Falkowski J., Pasznycki B. Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem. Zarys etnograficzny z 1 vapa, 29 rycinami i 9 tablicami. Prace Etnograficzne. Pod. red. d-ra A. Fischera. Lwów, 1935. N 2. 132 s. Записки наукового товариства імени Шев чен ка. Львів, 1937. Т. CLV: Праці Філологічної сек ції. С. 361—362.
  • 74. Д[обрянськ]ий К. [Рец. на:] Франц Косовський. «Східними межами Лемківщини». Львів, 1937. Накладом В-ва «Наш лемко»; «Бібліотека Лемківщини», ч. 6 [ч. 3]: Рибальство в сяніцькому повіті, с. 62—71; Над джерелами Ослави (нарис матеріяльної культури із сумежжя Бойківщини та Лемківщини), с. 72—91. Сьогочасне й минуле. Львів, 1939. Зош. 1. С. 12.
  • 75. Д[обрянськ]ий К. [Рец. на:] Остап Мисевич. «Український весільний обряд у Бойківщині». Львів, 1937. Накладом В-ва «Наш лемко»; «Бібліотека Лемківщини», ч. 6. 75 с.: 14 с. нот. Сьогочасне й минуле. Львів, 1939. Зош. 2. С. 88.
  • 76. Новинки. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Ч. 6. С. 30—31.
  • 77. Калинець І. Знане і незнане про Антонича. Матеріали до біографії Богдана Ігоря Антонича. 2-e вид., виправл. і доп. Львів: Друкарські куншти, 2011. 276 с. + 48 с.: іл.
  • 78. Купчинський О. Ян Янів (Janów) — польський до слідник української літератури та мови (З додатком бібліографії важливіших праць з українознавства). Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. CCXLVI. Праці Філологічної секції. Львів, 2003. С. 523—540.
  • 79. Антонич Б.І. Вибрані твори. Упорядн. Данило Ільницький. Київ: Смолоскип, 2012. 872 с.
  • 80. Носко-Оборонів Т. Ярослав Богдан Рудницький: Біографічний нарис. Оттава, 1992. 48 с. (Серія: Біо-бібліографія. Ч. V).
  • 81. Рудницький Я. Географічні назви Бойківщини. 2-ге вид. Вінніпег, 1962. 242 с. (Українська Вільна Академія Наук. Серія: Назвознавство. Ч. 23—24).
  • 82. Музей НТШ творить відділ воєнних пам’яток. Назустріч. Львів, 1936. 1 вересня. Ч. 17. С. 1.
  • 83. Пастернак Я. Музеї Наук. Т-ва iм. Шевченка у 1938 р. І. Культурно-історичний музей. Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові за час від 26.ХІІ.1937—31.ХІІ.1938. Львів, 1939. Ч. 74. С. 95—100.
  • 84. Пастернак Я. Музеї Наук. Т-ва iм. Шевченка за час від 1.І.1935—31.ХІІ.1937. А. Культурно-історичний музей. Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові за час від 1.І.1935—25.ХІІ.1937. Львів, 1937. Ч. 73. С. 93—107.
  • 85. Музей Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Діло. 5 лютого 1937. Ч. 25. С. 9.
  • 86. Музей «Бойківщина» в Самборі. Діло. 1 липня 1936. Ч. 145. С. 6.
  • 87. Шануймо і зберігаймо памятки старовини! Загальні Збори Т-ва Прихильників Музею Н.Т.Ш. у Львові. Діло. 24 січня 1939. Ч. 15. С. 7.
  • 88. Добрянський К. Не даймо загинути народній культурі! Діло. 26 лютого 1939. Ч. 44. С. 6.
  • 89. ЦДІАУЛ. Ф. 309. Оп 1. Спр. 746. Протоколи засідань членів етнографічної комісії, 1914—1943 рр.
  • 90. Гілевич І. Берестейщина у народознавчих студіях українських вчених Львова (20—30-ті роки ХХ ст.). Міжнародна науково-практична конференція «Закордонне українство: від дослідження історії до прогнозу розвитку» (Київ, 26 квітня 2024 р.): тези доповідей. Київ, 2024. С. 78—79.
  • 91. Третій «Поліський Вечір». Діло. 23 березня 1938. Ч. 63. С. 7.
  • 92. ІІІ Поліський вечір. Діло. 27 березня 1938. Ч. 67. С. 11—12.
  • 93. Кутельмах К. Календарна обрядовість як етногенетичне джерело. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4 т. Т. 2: Етнологія та мистецтвознавство. Львів: ІН НАН України, 2006. С. 473—557.
  • 94. Хроніка засідань Виділу в 1938 р. Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові за час від 26.ХІІ.1937—31.ХІІ.1938. Львів, 1939. Ч. 74. С. 30—44.
  • 95. Діяльність Секцій і Наукових Комісій. Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові за час від 26.ХІІ.1937—31.ХІІ.1938. Ч. 74. С. 45—62.
  • 96. Добрянський К. Етнографічна вистава Лемківщини. Українські вісти. Львів. 3 березня 1939. Ч. 47. С. 3.
  • 97. Гальчак Б. Лемківщина у 1918—1939 рр. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Вип. 27. Історія та культура Лемківщини. Гол. ред. та упор. Мирослав Сополига. Свидник, 2013. С. 101—126.
  • 98. Пастернак Я. Етнографія в українських і чужих виданнях. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1937. Т. 155. С. 355—360.
  • 99. Добрянський К. Цвіт папороті в українських народних віруваннях. Життя і знання. 1936. Ч. 7—8. С. 225—226.
  • 100. Добрянський К. Злодійська трава. Життя і знання. 1937. Ч. 7—8. С. 221.
  • 101.  Добрянський К. Домашні звірята в українських народних віруваннях. Життя і знання. 1937. Ч. 4. С. 104.
  • 102.  Добрянський К. Лісові звірята в українських народних віруваннях. Життя і знання. 1937. Ч. 6. С. 172—173.
  • 103. Добрянський К. Лісові звірята в українських народних віруваннях. Свобода. Джерзі Ситі, США. 3 грудня 1940. Ч. 281. С. 3.
  • 104. Добрянський К. Із святоандріївських звичаїв та вірувань. Старосамбірщина. Життя і знання. 1936. Ч. 12 (111). С. 340.
  • 105. Добрянський К. Знахарство у Старосамбірщині. Життя і знання. 1936. Ч. 11 (110). С. 324—325.
  • 106. Добрянський К. Заклиначі від укусу гадини. Життя і знання. 1938. Ч. 6. С. 166.
  • 107. Добрянський К. Хмарник. Життя і знання. 1937. Ч. 7—8. С. 228.
  • 108. Олексишин І. Бурса ім. митрополита Шептицького. Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878—1978). Ред. Богдан Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978. С. 367—370.
  • 109. За здоровля та основи розвитку українського народу. Загальні збори українського протиалькогольного і протинікотинного Т-ва «Відродження». Діло. 31.03.1937. Ч. 70. С. 4.
  • 110. Нова Рада «Відродження». Діло. 07.04.1937. Ч. 76. С. 9.
  • 111. Загальні збори Т-ва «Відродження». Діло. 04.05.1938. Ч. 94. С. 7—8.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »