« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 956—968

УДК 75.052:27-565.5]:[726:27-523.4](477.85-22)

DOI https://doi.org/10.15407/

СТРАСНИЙ ЦИКЛ В СТІНОПИСІ НАВИ ВОЗНЕСЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ В ЛУЖАНАХ

САДОВА-МАНДЮК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3863-3482
  • кандидат мистецтвознавства, викладачка,
  • Львівський фаховий коледж
  • декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша,
  • вул. Снопківська, 47, Львів, 79011, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksanasadova@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена дослідженню розписів церкви Вознесіння Господнього в Лужанах (Чернівецька обл.), що датуються XV ст. За багатьма ознаками це настінне малярство співзвучне з тогочасними стінописами християнських храмів візантійського та поствізантійського періодів. З кінця ХІХ ст. церква та її розписи були в полі зору науковців і краєзнавців, але вивчати їх комплексно було неможливо, оскільки більша частина малярства була забілена. В останні десятиліття, завдяки проведеній реставрації, відкрилась можливість їхнього дослідження. З’явились наукові статті, що стосувались малярства нартексу, де зберігся ктиторський портрет і за яким увесь стінопис храму датується XV ст. Проте відмінність між малярством нартексу та нави, окреслює принаймні два різних періоди розпису, який виконувався різними групами майстрів. Тому актуальним є вивчення технологічних, іконографічних та стилістичних особливостей стінопису нави, а згодом і вівтаря. Це дозволить провести їхній порівняльний аналіз з розписом нартексу і уможливить уточнення періодизації і датування настінного малярства храму. 

Стінопис лужанської церкви зберігся не повністю, але збережені сцени, передовсім Страстей Христових, дозволяють частково збагнути задум замовників і виконавців малярства. 

Метою статті є пошук іконографічних аналогів Страсного циклу, адаптація зображень до архітектури, визначення шляхів поширення певних типів тощо. Дослідження ґрунтується на мистецтвознавчому аналізі, описовому і компаративному методах

Ключові слова: Лужани, Страсний цикл, іконографія, стінопис, монументальне малярство, розписи.

Надійшла 12.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Dan D. Lujenii. Biserica, proprietarii moșiei și locuitorii lui. Cernăuți, 1893.
  • 2.         Romstorfer K.A. Bildende Kunst. Die Österreichisch-ungarische Monarchie in Wort und Bild. Bukowina. Wien, 1899. P. 409—458.
  • 3.         Sprawozdania z posiedzeń Komisyi Historyi Sztuki za czas od 1 stycznia do 31 grudnia 1907 roku. Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce. Kraków, 1913. T. 9. Z. 1—4. P. CXXXIX.
  • 4.         Ştefănescu I.D. L’évolution de la peinture religieuse en Bucovine et en Moldavie depuis les origines jusqu’au XIXe siècle. Paris, 1928. P. 90—91.
  • 5.         Balş G.I. Biserica din Lujeni. II. Introducerea pridvorului în planul bisericilor moldoveneşti. ARMSI. XI. Bucureşti, 1930. 
  • 6.         Grigoraş N., Caproşu I. Biserici şi Mânăstiri vechi din Moldova. Bucureşti, 1968. Р. 25—28.
  • 7.         Логвин Г.Н. Украина и Молдавия. Справочник-путеводитель. Лейпциг, 1982. 493 с.
  • 8.         Памятники градостроительства и архитектуры Украинской CCP. Т. 4. Киев: Будівельник, 1986.
  • 9.         Ciobanu C.I. Biserica din Lujeni: istoria cercetării monumentului și specificul programului iconografic. Ars Transsilvaniae. Bucarest, 2011. XXI. P. 5—14.
  • 10.       Dragnev E. Programul iconografic al pronaosului bisericii înălţării de la Lujeni. Schola. Ars. Historia: in honorem Tereza Sinigalia, la 45 de ani de activitate ştiinţiică. Pătrăuţi: Heruvim, 2014. P. 87—128.
  • 11.       Kruk M.P. Biserica ortodoxă din Lujeni. Schola. Ars. Historia: in honorem Tereza Sinigalia, la 45 de ani de activitate ştiinţiică. Pătrăuţi: Heruvim, 2014. P. 129—152.
  • 12.       Documenta Romaniae historica. A. Moldova. Vol. ІI (1449—1486). București, 1976.
  • 13.       Millet G. Recherches sur l’iconographie de l’Evangile aux XIVe, XVe et XVIe siècles d’après les monuments de Mistra, de la Macédoine et du mont Athos. Paris, 1960. 809 p.
  • 14.       Derbes A. Picturing the passion in late Medieval Italy: narrative painting, Franciscan ideologies, and the Levant. New York: Cambridge University Press, 1996. 270 p.
  • 15.       Mango C., Hawkins E.J.W. The Hermitage of St. Neophytos and Its Wall Paintings. Dumbarton Oaks Papers. Vol. 20. 1966. P. 119—206.
  • 16.       Джурич В. Византийские фрески. Средневековая Сербия, Далмация, славянская Македония. Москва: Индрик, 2000. 592 с. 
  • 17.       Йорданов С. Скалният монастир Свети Архангел Михаил при село Иваново. Варна: Славена, 2009. 127 с.
  • 18.       Millet G. Monuments de l’Athos relevés avec le concours de l’armée française d’Orient et de l’Ecole française d’Athènes. V. 1. Les Peintures. Album. Paris, 1927. 264 pl.
  • 19.       Zarras N. The Passion Cycle in Staro Νagoričino. Jahr buch der Österreichischen Byzantinistik. Wien, 2010. 60. P. 181—213.
  • 20.       Réau L. Iconographie de l’art chrétien. T. ІІ. Iconographie de la Bible i Nouveau Testament. Paris: Presses Universitaires de France, 1957. 769 p.
  • 21.       Todić B. Старо Нагоричино. Belgrade: Srpska akademija nauka i umetnosti, 1993. 248 p.
  • 22.       Różycka-Bryzek A. Bizantyńsko-ruskie malowidła ścienne w kaplicy Świętokrzyskiej na Wawelu (1470). Studia do dziejów Wawelu. 1968. 3. Р. 175—293.
  • 23.       Todić B. Serbian Medieval Painting: The Age of King Milutin. Belgrade: Draganić, 1999. 393 p.
  • 24.       Derbes A. Images East and West: The Ascent of the Cross. The Sacred Image, East and West, Urbana — Chicago: University of Illinois Press, 1995. P. 110—131, 270—279.
  • 25.       Schiller G. Iconographie of Christian Art. Vol. 2. The Passion of Jesus Christ. NY: Graphic society LTD, 1972. 692 p.
  • 26.       Zarras N. New Testament Cycles in Middle and Late Byzantine Church Decoration. Narrating the Sacred Story. The New Testament in Byzantium. Washington D.C.: Dumbarton Oaks, 2016. P. 239—275.
  • 27.       Epstein Α.W. Τοkali Kilise. Tenth-century metropolitan art in Byzantine Cappadocia. Dombarton Oaks studies. 22. Washington, D.C. 1986. 90 p.: 140 il.
  • 28.       Sinkević I. The Church of St. Panteleimon at Nerezi. Architecture, Programme, Patronage. Wiesbaden: Reichert Verlag, 2000. 209 p.
  • 29.       Millet G. Monuments byzantins de Mistra; matériaux pour l’étude de l’architecture et de la peinture en Grèce aux XIVe et XVe siècles. Paris: E. Leroux, 1910. 353 p.
  • 30.       Weitzmann K. The Origin of the Threnos. Essays in honor of Erwin Panofsky. New York: New York University Press, 1961. Vol. 1. Р. 476—490.
  • 31.       Maguire H. Art and Eloquence in Byzantium. Princeton New Jersey: Princeton University Press, 1994. 148 p.
  • 32.       Hadermann-Misguich I. Kurbinovo. Les fresques de Saint-Georges et la peinture byzantine du XIIe siècle. 2 vol. Bruxelles: Éditions de Byzantion, 1975. Vol. 2. 128 p.
  • 33.       Kartsonis A.D. Anastasis: The Making of an Image. Princeton: New Jersey, 1986. 265 p.
  • 34.       Weitzmann K. Aristocratic Psalter and Lectionary. Record of the Art Museum Princeton University, 1960. Vol. 19/1. Р. 98—107.
  • 35.       Millet G. Mosaiques de Daphni. Adoration des mages. Anastasis. Monuments et mémoires de la Fondation Eugène Piot. Paris, 1895. T. 2. Fasc. 2. P. 197—214l.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »