« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 990—1003

УДК [398.22(=161.2)-055.2:355.01(477)”20″](092):801.7/.8

DOI https://doi.org/10.15407/

ТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ АВТОБІОГРАФІЧНОЇ ОПОВІДІ «ПРО ПОЧАТОК ВІЙНИ»: ОСОБЛИВОСТІ ДОФОЛЬКЛОРИЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

КУЗЬМЕНКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0512-6388
  • докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології, 
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: kuzmenko.oksana@gmail.com

Анотація. В основі статті — доповідь, яка була виголошена на міжнародній конференції «Усна історія у воєнний час: наукове знання і відповідальність дослідника» (13—15 червня 2024 р., Ужгород, Україна). Усні автобіографічні наративи є цінним джерелом для дослідження процесу текстуалізації досвідів російсько-української війни та вивчення передумов їх фольклоризації. 

Актуальність статті обґрунтована потребою вивчення чинників формування усних історій та фольклорних наративів про війну, які записані в умовах високого ступеня довіри оповідача до слухача. 

Метою статті є висвітлення особливостей текстуалізації повсякдення війни в оповіданні жінки, яка залишилася в Україні і живе в Харкові. 

Головні завдання: визначити наративну схему, комплекс епізодів автобіографічного жіночого наративу; оцінити амплітуду впливу інтерв’юера на повноту змісту та поетику наративу, враховуючи особливості вербальної взаємодіїта співтворення. Джерельною базою статті є польовий матеріал — три транскрипти інтерв’ю, аудіозаписи яких авторка зробила упродовж березня 2022 р. та у липні 2023 р. 

Теоретико-методологічна основою дослідження є семан тико-структурний, наративний аналіз персонального автобіографічного наративу, метод інтерв’ю, включеного спостереження, автоетнографії та компаративного аналізу.

Ключові слова: усний наратив, російсько-українська війна, автобіографічна оповідь, жіночий спогад про війну, контекст, свій — чужий, текстуалізація, фольклоризація, нематеріальна культурна спадщина.

Надійшла 20.06.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Російсько-українська війна в сучасному фольклорі: антропологічний вимір. Колективна монографія. Відп. ред. Л. Вахніна; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Київ: Видавництво ІМФЕ, 2025. 358 с.
  • 2.         Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.: іл.
  • 3.         Пастух Н. Російська війна проти України в наративах українських біженок Білефельда (Німеччина). Наукове товариство імені Шевченка, Комісія фольклористики, 9 листопада 2023 р., Львів. URL: https://www.youtube.com/watch?v=KSTI6l02VHo&t=2342s
  • 4.         Пастух Н. Усталені оповідні механізми для вираження досвіду війни Росії в Україні. Війна, наука та емоції: (не)нові концепції і підходи: зб. матер. кругл. ст. (м. Чернігів, 21—22 лютого 2023 р.). Ред. та упоряд. С. Маховської. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2023. С. 77—80.
  • 5.         Koval-Fuchylo I. Narratives of Ukrainian Women about the Refugee Experience. Folklore Fellows’ Network. 2024. № 58 (Autumn 2024). Р. 6—7. URL: https://www.folklorefellows.fi/wp-content/uploads/FFN-58.pdf.
  • 6.         Koval-Fuchylo I. Two Wars for One Life: Verbalisation of Experience During the War. Journal of Ethnology and Folkloristics. 2023. № 17 (2). Р. 12—24. URL: https://doi.org/10.2478/JEF-2023-0015
  • 7.         Пастух Н. Повсякдення війни Росії проти України в усних історіях українців (Тематичний запитальник для проведення інтерв’ю з метою фіксації фольклорних мотивів в оповідній традиції про досвід повномасштабної фази війни Росії проти України). Вовчак А., Довгалюк І. Фольклористична практика: навчально-мето дичний посібник. Львівський національний університет ім. І. Франка. Львів: ГАЛИЧ-ПРЕС, 2024. С. 168—189.
  • 8.         Labashchuk O., Harasym T., Reshetucha T., Maj bro da K., Verbovetska O. Ukrainian Narratives about the Outbreak of the War: The Main Themes, Structure and Composition. Tautosakos darbai. 2023. № 66. P. 13—23. DOI: 10.51554/TD.23.66.01 
  • 9.         Engelking A. Rozstrzeliwane miasteczka і palone wioski. Opoeiesc wspomnieniowa wsi polskiej, czyli o folkloryzacji pamieci drugej wojny swiatowej. Teksrt Drugie. 2023. № 2. P. 177—202.
  • 10.       Kaivola-Bregenhøj A. Factors Influencing the Formulation of Narration. Traditional Storytelling Today. An International Sourcebook. Ed. by Margaret Read MacDonald. New York; London: Routledge, 2013. P. 212—226. URL: https://doi.org/10.4324/9781315061610 
  • 11.       Мишанич С. Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ: Наукова думка, 1986. 326 с.
  • 12.       Кузьменко О. Науковець як суб’єкт та об’єкт польового дослідження: до питання про метод автоетнографії у час війни. Війна, наука та емоції: (не)нові концепції і підходи: зб. матеріалів круглого столу (м. Чернігів, 21—22 лютого 2023 р.). Ред. та упоряд. С. Маховської. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2023. С. 60—71.
  • 13.       Шевчук Т. «Біля тихого Дунаю»: усні історії українських біженок як етнографія російсько-української війни. Російсько-українська війна в сучасному фольклорі: антропологічний вимір. Колектив. Монографія. Відп. ред. Л. Вахніна; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Київ: Видавництво ІМФЕ, 2025. С. 108—121.
  • 14.       Bauman R. Story, Performance, and Event. Contextual Studies of Oral Narrative. Cambridge University Press, 1986. 
  • 15.       Engelking B., Grabowski J. Dalej jest noc. Losy Żydów w wybranych powiatach okupowanej Polski. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badan nad Zagladą Żydów, 2018. Tom I. 865 s.
  • 16.       The Anthropology of Experience. Edit. by Victor W. Turner and Edward M. Bruner. Urbana and Chicago: University of Illinois Press, 1986. 400 p.
  • 17.       Hajduk-Nijakowska J. Folklorystyczny aspect wspolczesnych narracji potocznych. Etnolingwistykа. 2020. № 32. P. 129—141.
  • 18.       Дiльтей В. Виникнення герменевтики. Сучасна зару бiжна фiлософiя: Течiї i напрямки. Упоряд. В.В. Лях, В.С. Пазенок. Київ: Ваклер, 1996. C. 33—60.
  • 19.       Чернігів у війні: голоси очевидців Кер. О. Шевчук, наук. ред. С. Маховська; ред. група: О. Березовська, О. Боряк та ін. Чернігів: Видавництво «Весна Полі граф», 2024. 280 с.
  • 20.       Отріщенко Н. Історії зісередини війни. Розмови з ти ми, хто питає про війну. За ред. Н. Отріщенко. Львів: Центр міської історії, 2024. С. 15—24.
  • 21.       Otrishchenko N. The Time that was Taken from Us: Temporal experiences after the full-scale Russian invasion of Ukraine. Dispossession. Anthropological Perspectives on Russias War Against Ukraine.Edited by Catherine Wanner. New York: Routlegue, 2024. Р. 25—44. URL: https://doi.org/10.4324/9781003382607 
  • 22.       Кіноальманах «Війна очима тварин», трейлер. URL: https://www.youtube.com/watch?v=FZNi4Y8ZUZA 
  • 23.       Козловський І. Людина на перехресті. Роздуми про екзистенційний інтелект. Київ: Колесо життя, 2023. 120 с.
  • 24.       Daughtry J. Martin, Listening to War: Sound, Music, Trauma, and Survival in Wartime Iraq (New York, 2015; online edn, Oxford Academic, 22 Oct. 2015). URL: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199361496.001.0001.
  • 25.       Кузьменко О. Коли традиція має значення: віщі сни про російську війну проти України в контексті фольклорної традиції. Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1271—1283. URL: https://doi.org/ 10.15 407/nz2023 .05. 1271 
  • 26.       Dudley Kathryn Marie. What kind of document is an oral history? Narrative and Genre. Ed. byMary Chamberlain and Paul Thompson. London and New York: Routledge, 1998. Р. 160—167.
  • 27.       Lutz C. Emotion, Thought, and Estrangement: Emotion as a Cultural Category. Cultural Anthropology. 1986. Vol. 1. № 3. P. 287—309. 
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »