« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 990—1003

УДК [398.22(=161.2)-055.2:355.01(477)”20″](092):801.7/.8

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.990

ТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ АВТОБІОГРАФІЧНОЇ ОПОВІДІ «ПРО ПОЧАТОК ВІЙНИ»: ОСОБЛИВОСТІ ДОФОЛЬКЛОРИЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

КУЗЬМЕНКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0512-6388
  • докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології, 
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: kuzmenko.oksana@gmail.com

Анотація. В основі статті — доповідь, яка була виголошена на міжнародній конференції «Усна історія у воєнний час: наукове знання і відповідальність дослідника» (13—15 червня 2024 р., Ужгород, Україна). Усні автобіографічні наративи є цінним джерелом для дослідження процесу текстуалізації досвідів російсько-української війни та вивчення передумов їх фольклоризації. 

Актуальність статті обґрунтована потребою вивчення чинників формування усних історій та фольклорних наративів про війну, які записані в умовах високого ступеня довіри оповідача до слухача. 

Метою статті є висвітлення особливостей текстуалізації повсякдення війни в оповіданні жінки, яка залишилася в Україні і живе в Харкові. 

Головні завдання: визначити наративну схему, комплекс епізодів автобіографічного жіночого наративу; оцінити амплітуду впливу інтерв’юера на повноту змісту та поетику наративу, враховуючи особливості вербальної взаємодіїта співтворення. Джерельною базою статті є польовий матеріал — три транскрипти інтерв’ю, аудіозаписи яких авторка зробила упродовж березня 2022 р. та у липні 2023 р. 

Теоретико-методологічна основою дослідження є семан тико-структурний, наративний аналіз персонального автобіографічного наративу, метод інтерв’ю, включеного спостереження, автоетнографії та компаративного аналізу.

Ключові слова: усний наратив, російсько-українська війна, автобіографічна оповідь, жіночий спогад про війну, контекст, свій — чужий, текстуалізація, фольклоризація, нематеріальна культурна спадщина.

Надійшла 20.06.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Російсько-українська війна в сучасному фольклорі: антропологічний вимір. Колективна монографія. Відп. ред. Л. Вахніна; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Київ: Видавництво ІМФЕ, 2025. 358 с.
  • 2.         Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.: іл.
  • 3.         Пастух Н. Російська війна проти України в наративах українських біженок Білефельда (Німеччина). Наукове товариство імені Шевченка, Комісія фольклористики, 9 листопада 2023 р., Львів. URL: https://www.youtube.com/watch?v=KSTI6l02VHo&t=2342s
  • 4.         Пастух Н. Усталені оповідні механізми для вираження досвіду війни Росії в Україні. Війна, наука та емоції: (не)нові концепції і підходи: зб. матер. кругл. ст. (м. Чернігів, 21—22 лютого 2023 р.). Ред. та упоряд. С. Маховської. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2023. С. 77—80.
  • 5.         Koval-Fuchylo I. Narratives of Ukrainian Women about the Refugee Experience. Folklore Fellows’ Network. 2024. № 58 (Autumn 2024). Р. 6—7. URL: https://www.folklorefellows.fi/wp-content/uploads/FFN-58.pdf.
  • 6.         Koval-Fuchylo I. Two Wars for One Life: Verbalisation of Experience During the War. Journal of Ethnology and Folkloristics. 2023. № 17 (2). Р. 12—24. URL: https://doi.org/10.2478/JEF-2023-0015
  • 7.         Пастух Н. Повсякдення війни Росії проти України в усних історіях українців (Тематичний запитальник для проведення інтерв’ю з метою фіксації фольклорних мотивів в оповідній традиції про досвід повномасштабної фази війни Росії проти України). Вовчак А., Довгалюк І. Фольклористична практика: навчально-мето дичний посібник. Львівський національний університет ім. І. Франка. Львів: ГАЛИЧ-ПРЕС, 2024. С. 168—189.
  • 8.         Labashchuk O., Harasym T., Reshetucha T., Maj bro da K., Verbovetska O. Ukrainian Narratives about the Outbreak of the War: The Main Themes, Structure and Composition. Tautosakos darbai. 2023. № 66. P. 13—23. DOI: 10.51554/TD.23.66.01 
  • 9.         Engelking A. Rozstrzeliwane miasteczka і palone wioski. Opoeiesc wspomnieniowa wsi polskiej, czyli o folkloryzacji pamieci drugej wojny swiatowej. Teksrt Drugie. 2023. № 2. P. 177—202.
  • 10.       Kaivola-Bregenhøj A. Factors Influencing the Formulation of Narration. Traditional Storytelling Today. An International Sourcebook. Ed. by Margaret Read MacDonald. New York; London: Routledge, 2013. P. 212—226. URL: https://doi.org/10.4324/9781315061610 
  • 11.       Мишанич С. Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ: Наукова думка, 1986. 326 с.
  • 12.       Кузьменко О. Науковець як суб’єкт та об’єкт польового дослідження: до питання про метод автоетнографії у час війни. Війна, наука та емоції: (не)нові концепції і підходи: зб. матеріалів круглого столу (м. Чернігів, 21—22 лютого 2023 р.). Ред. та упоряд. С. Маховської. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2023. С. 60—71.
  • 13.       Шевчук Т. «Біля тихого Дунаю»: усні історії українських біженок як етнографія російсько-української війни. Російсько-українська війна в сучасному фольклорі: антропологічний вимір. Колектив. Монографія. Відп. ред. Л. Вахніна; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Київ: Видавництво ІМФЕ, 2025. С. 108—121.
  • 14.       Bauman R. Story, Performance, and Event. Contextual Studies of Oral Narrative. Cambridge University Press, 1986. 
  • 15.       Engelking B., Grabowski J. Dalej jest noc. Losy Żydów w wybranych powiatach okupowanej Polski. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badan nad Zagladą Żydów, 2018. Tom I. 865 s.
  • 16.       The Anthropology of Experience. Edit. by Victor W. Turner and Edward M. Bruner. Urbana and Chicago: University of Illinois Press, 1986. 400 p.
  • 17.       Hajduk-Nijakowska J. Folklorystyczny aspect wspolczesnych narracji potocznych. Etnolingwistykа. 2020. № 32. P. 129—141.
  • 18.       Дiльтей В. Виникнення герменевтики. Сучасна зару бiжна фiлософiя: Течiї i напрямки. Упоряд. В.В. Лях, В.С. Пазенок. Київ: Ваклер, 1996. C. 33—60.
  • 19.       Чернігів у війні: голоси очевидців Кер. О. Шевчук, наук. ред. С. Маховська; ред. група: О. Березовська, О. Боряк та ін. Чернігів: Видавництво «Весна Полі граф», 2024. 280 с.
  • 20.       Отріщенко Н. Історії зісередини війни. Розмови з ти ми, хто питає про війну. За ред. Н. Отріщенко. Львів: Центр міської історії, 2024. С. 15—24.
  • 21.       Otrishchenko N. The Time that was Taken from Us: Temporal experiences after the full-scale Russian invasion of Ukraine. Dispossession. Anthropological Perspectives on Russias War Against Ukraine.Edited by Catherine Wanner. New York: Routlegue, 2024. Р. 25—44. URL: https://doi.org/10.4324/9781003382607 
  • 22.       Кіноальманах «Війна очима тварин», трейлер. URL: https://www.youtube.com/watch?v=FZNi4Y8ZUZA 
  • 23.       Козловський І. Людина на перехресті. Роздуми про екзистенційний інтелект. Київ: Колесо життя, 2023. 120 с.
  • 24.       Daughtry J. Martin, Listening to War: Sound, Music, Trauma, and Survival in Wartime Iraq (New York, 2015; online edn, Oxford Academic, 22 Oct. 2015). URL: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199361496.001.0001.
  • 25.       Кузьменко О. Коли традиція має значення: віщі сни про російську війну проти України в контексті фольклорної традиції. Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1271—1283. URL: https://doi.org/ 10.15 407/nz2023 .05. 1271 
  • 26.       Dudley Kathryn Marie. What kind of document is an oral history? Narrative and Genre. Ed. byMary Chamberlain and Paul Thompson. London and New York: Routledge, 1998. Р. 160—167.
  • 27.       Lutz C. Emotion, Thought, and Estrangement: Emotion as a Cultural Category. Cultural Anthropology. 1986. Vol. 1. № 3. P. 287—309. 

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »