« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 1004—1010

УДК 929:398(091) М. Коцюбинський, Б. Грінченко

DOI https://doi.org/10.15407/

НАЧЕРК ПРО НАУКОВУ СПІВПРАЦЮ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО І БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ШАЛАК Оксана

  • ORCID ІD: https://orcid.org/0000-0002-8275-6703
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут біографічних досліджень
  • Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
  • відділ теорії та методики біобібліографії,
  • вул. Володимирська, 62, кімн. 125, 01033, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: shalak@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою осмислити значення співпраці Михайла Коцюбинського (1864—1913) та Бориса Грінченка (1863—1910) в царині фольклористики, проаналізувати їхні наукові принципи записування та видання фольклору. Наукові взаємини письменників охоплюють кілька періодів у їхній діяльності, вони мають значення не тільки для докладнішої реконструкції їхніх біографій, а й для історії української фольклористики, формування її наукових засад. Мета дослідження — розкрити особливості збирацької практики М. Коцюбинського та процес підготовки його фольклорної колекції до публікації, проаналізувати едиційні принципи Б. Грінченка та його внесок у становлення наукових засад української науки про народну творчість. Наукова новизна полягає в спробі визначити методи роботи двох письменників, які не тільки використовували фольклорні сюжети, переосмислювали їх, а й самі збирали і публікували науково надійний першоджерельний фольклорний матеріал. Порушено проблему жанрового зібрання фольклору М. Коцюбинського (народних оповідань, пісень, прислів’їв і приказок), розгянуто принципи Б. Грінченка під час систематизації, упорядкування фольклорних колекцій різних збирачів, його засади відтворення не тільки говіркових особливостей мови, а й риси мовлення носіїв фольклору. Методологічною основою дослідження стали порівняльно-історичний та метод комплексного типологічного аналізу явищ і постатей в історії української фольклористики. 

Ключові слова: Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, принципи фіксації, едиційні засади, паспорт, виконавець.

Надійшла 18.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Букатевич Н. Український фольклор у творчості Коцюбинського. Коцюбинський. Збірка статтів. За ред. Ол. Дорошевича. Т. 1. Харків: Література і мистецтво, 1931. С. 191—223.
  • 2.         Козуб С. Фольклорні записи Коцюбинського. Коцюбинський. Збірка статтів. За ред. Ол. Дорошевича. Т. І. Харків: Література і мистецтво, 1931. С. 272—285.
  • 3.         Грицюта М.С. М. Коцюбинський і народна творчість. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. 55 с.
  • 4.         Бучко Н.О. З інтересів М.М. Коцюбинського до фольклору та етнографії. Народна творчість та етнографія. 1959. № 3. С. 74—77.
  • 5.         Козар Л. Збирачі подільського фольклору — кореспонденти Бориса Грінченка. Подільський фольклор у збиранні та дослідженні: тези міжнародної нау ково-практичної конференції, присвяченої 105-й річ ниці з дня народження Г. Танцюри. (Вінниця, 9 черв. 2006 р.). М-во культури і туризму України; Держ. теат.-видовищна агенція [та ін.] Вінниця: Нова книга, 2006. С. 21—29.
  • 6.         Єсипенко Д. Колеги, опоненти: декілька зауваг про особисті та творчі контакти Бориса Грінченка і Михайла Коцюбинського. Studia ukrainica posnaniensia. Vol. III. 2015. Р. 381—386.
  • 7.         Інститут рукопису Національної бібліотеки Ук ра їни ім. В.І. Вернадського (ІР НБУВ). Ф. 10. Од. зб. 17485. 28 арк. Ковердинський Всеволод Омелянович. М. Коцюбинський в Шаргородській школі. Спогади про М.М. Коцюбинського. З передмовою Івана Лютого (поч. ХХ ст.).
  • 8.         Державний архів Вінницької області (ДАВО). Ф. Д-220. Оп. № 7. Спр. 95. Отношение Ямпольского исправника от 3 октября 1891 г. О прибытии М. Коцюбинского 11 сентября в с. Лопатинцы.
  • 9.         Из уст народа: Малорусские рассказы, сказки и пр. Б.Д. Гринченко. Чернигов, 1901. VІІІ, 488 с.
  • 10.       ІР НБУВ. Ф. 170. Од. зб. 634. Звідки узялась панщина (оповідання). Записав Коцюбинський М.М. в с. Стадниці Подільської губ. в 1890 р. 1 арк.
  • 11.       Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського (НАФРФ ІМФЕ). Ф. 1-дод. 5/507. Записи А. Димінського на Поділлі в середині ХІХ ст. (фольклорна проза).
  • 12.       НАФРФ ІМФЕ. Ф. 1-К 2/47. 236 арк. Грінченко Б.Д. Прислів’я та приказки, записані різними збирачами. Копії. 
  • 13.       Этнографические материалы, собранные в Чернигов ской и соседних с ней губерниях. Собр. Б.Д. Гринченко. Т. 3. Песни. Чернигов, 1899. ХХІV, 767 с.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »