« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 841—850

УДК [7.011.26.074:39](477.85/.87=161.2)В.Шухевич:069.5(477.83-25) 

DOI https://doi.org/10.15407/

КОЛЕКЦІЯ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ВОЛОДИМИРА ШУХЕВИЧА У ЗБІРЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВОВІ ІМЕНІ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО. До 110-ї річниці від дня смерті Володимира Шухевича

СОБУЦЬКА Любава

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-4419-5313
  • завідувачка, Національний музей імені Андрея Шептицького,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 20, Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: SbavaM@gmail.com

Анотація. У статті розглядається та аналізується унікальна колекція Володимира Шухевича, яка зберігається у фондах народного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (далі — НМЛ). Метою статті є простежити історію колекції від захоплення мистецтвом В. Шухевича, формування її та експонування на виставках — до прийняття рішення про передачу колекції до НМЛ. А також висвітлити подальшу її долю, вже як складової збірки музею. Предметом дослідження є високохудожні твори народного мистецтва та етнографії Гуцульщини, Покуття та інших етнографічних районів. 

Актуальністю статті є висвітлення діяльності впливового громадського діяча, який був свідомий тогочасних проблем колекціонерства та музейництва й зумів зібрати цілісну й оригінальну колекцію, що досі не стала об’єктом ґрунтовного наукового дослідження. У статті важливо виокремити предмети народного мистецтва, що зберігаються у різних фондових групах збереження, та показати їх як цілісну окрему збірку. 

При написанні статті зосереджено увагу на основних історичних подіях, що вплинули на формування колекції, та прийняття рішення про передачу її до музею; застосовано мистецтвознавчий аналіз різних груп збереження пам’яток. 

Ключові слова: колекція, народне мистецтво, Гуцульщина, Володимир Шухевич, музей, гончарство, вишивка, різьблення по дереву, писанкарство, плетення з бісеру, витинання з паперу.

Надійшла 8.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Олесницький Є. Володимир Шухевич: некролог. Дїло. Львів, 1915. Чис. 16. 24 квітня. С. 2.
  • 2.         Собуцька Л. Співпраця Володимира Шухевича з Національним музеєм у Львові. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2021. № 12 (17). С. 81 — 85.
  • 3.         Гордій М., Геляс Б. Володимир Шухевич: біобібліо граф. Покажчик: у 2 частинах.Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. Ч. 1. 204 с.
  • 4.         Архів НМЛ. Сектор архівних матеріалів і фотонегатеки. А-174/3. Арк. 3. Лист В.Й. Шухевича до І.С. Свєнціцького. 14 жовтня 1913 р. (Рукопис). 
  • 5.         Отворенє Національного Музея. Діло. Львів, 1913. Чис. 279. 15 грудня. С. 3—4.
  • 6.         Пам’яти пок. Володимира Шухевича. Діло. Львів, 1916. Чис. 89. 5 квітня. С. 1.
  • 7.         Двайцятьпять-ліття Національного музею у Львові: збірник. Перевидано Національним музеєм у Львові імені Андрея Шептицького з 1930 р. Львів, 2013. 128 с.
  • 8.         Свєнціцький І. Національний музей у Львові: Звіт за місяць вересень. Діло. Львів, 1918. Чис. 224. 3 жовтня. С. 3. 
  • 9.         Посацька Д.М. Каталог втрачених творів Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (1940—1941). Київ; Львів, 2008. 52 с.
  • 10.       Матейко К. Про сподвижників українського мистецтва. Народознавчі зошити. 2011. № 4. С. 624—628.
  • 11.       Собуцька Л. Вишиті сорочки Покуття другої половини ХІХ — середини ХХ століття зі збірки На ціонального музею у Львові імені Андрея Шептицького. Київ: Майстер книг, 2024. 296 с.
  • 12.       Шухевич В. Зазив до нашого Жіноцтва до зложення дару на річ Національного Музея. Діло. Львів, 1912. Чис. 17. 22 січня. С. 7; Чис. 40 (додаток).
  • 13.       Федорчук О. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 320 с. 
  • 14.       Молинь В. Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь віки). Народознавчі зошити. 2014. № 1 (115). С. 130—136.
  • 15.       Собуцька Л. Збірка писанок Національного музею у Львові ім. А. Шептицького: історія формування та наукові дослідження. Збереження й дослідження іс торико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти ді яльності: доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф. (м. Львів, 25—27 вересня 2013 р.). Львів, 2013. С. 146—153.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »