« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1126—1139

УДК [398.21:398.34:27-185](=1:100):930.2

DOI https://doi.org/10.15407/

ЗАХИСНА МАГІЯ ЯЙЦЯ У ЗВИЧАЯХ І ОБРЯДАХ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ДАХОМ БУДІВЛІ

РАХНО Костянтин

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919
• доктор історичних наук, старший дослідник,
• провідний науковий співробітник, Національний
• музей-заповідник українського гончарства в Опішному,
• вул. В’ячеслава Чорновола, 102, 38164, Опішне, Україна,
• Контакти: e-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Яйце як образ чи символ цілісної структури світу і людини зустрічається у багатьох космогонічних переказах та легендах про створення Землі. Так у міфах різних народів та культур описаний процес народження світу з яйця. При цьому яйце наділяється певним символізмом, це символ цілісності, зародження живого, відродження, безсмертя тощо, який є оберегом.

Мета статті — дослідити уявлення про захисну магію яйця в обрядах і звичаях, пов’язаних із дахом будівлі, у різних народів світу.

Об’єктом дослідження є етнографічно зафіксовані приклади використання яйця як магічного захисту даху. Дах мислився як сакральна частина будинку, що оберігала його мешканців і одночасно була місцем контакту з надприродними силами. Своєю чергою, яйце розгладалося як неживий предмет, що приховував у собі життя, а з життям — силу і здоров’я, які, за уявленнями первісних людей, можна було перенести на інші предмет чи істоту. Вважали, що життєва сила, яка міститься в них, стимулює ріст людей, худоби і польових культур, а також захищає від відьом, уроків, хвороб та пожежі.

Методологічною основою дослідження є порівняльно-історичний методологічний інструментарій.

Основою роботи є етнографічні матеріали, що стосуються сприйняття яйця як оберега даху в традиційній культурі.

Ключові слова: звичаї, вірування, обрядовість, народна релігійність, дах, міфологія, традиційна культура.

Надійшла 20.06.2025

Список використаних джерел

• 1.         Mešša Martin. Hálkový stĺpik — dekoratívno-ochranný prvok tradičnej l’udovej architektúry niektorých regiónov Slovenska. Tradície stavitel’stva a bývania na Slovensku s osobitným akcentom na kultúrne prejavy v prostredí etnických minorít. Bratislava; Svidník: EXCO s. r. o., 1999. S. 226—232.
• 2.         Schwenk Konrad. Die Sinnbilder der alten Völker. Frankfurt am Main: J.D. Sauerländer’s Verlag, 1851. 554 S.
• 3.         Gimbutas Marija. The Language of the Goddess. London: Thames and Hudson, 1989. ХХІІІ, 388 p.
• 4.         Bachofen Johann Jakob. Urreligion und antike Symbole: Systematisch angeordnete Auswahl aus seinen Werken in drei Bänden. Leipzig: Verlag von Philipp Reclam jun., 1926. Erster Band. 514 S.
• 5.         Wildhaber Robert. Zum Symbolgehalt und zur Ikonographie des Eies. Deutsches Jahrbuch für Volkskunde. 1960. Band 6. S. 77—84.
• 6.         Полное собрание русских летописей. Том XXII. Русский хронограф. Часть первая. Хронограф редакции 1512 года. Санкт-Петербург: типография М.А. Александрова, 1911. VII, 580 с.
• 7.         Wolff Theodor. Volksleben an der oberen Nahe. Zeitschrift des Vereins für Volkskunde. Berlin: Verlag von A. Asher & Co., 1902. Zwölfter Jahrgang. S. 418—429.
• 8.         Andree-Eysn Marie. Volkskundliches aus dem bayrisch-österreichischen Alpengebiet. Braunschweig: Druck und Verlag von Friedrich Vieweg und Sohn, 1910. 274 S.
• 9.         Meyrhofer Karl. Ahnenerbe: Von Sitte und Brauch in Altbayern. München; Berlin: Druck und Verlag von R. Oldenbourg, 1927. 251 S.
• 10.       Bürli J. Volkstümliches aus dem Kanton Luzern. Schweizerisches Archiv für Volkskunde. 1898. Band 2. S. 279—282.
• 11.       Geramb Viktor. Deutsches Brauchtum in Österreich: Ein Buch zur Kenntnis und zur Pflege guter Sitten und Bräuche. Graz: Verlag der Alpenland-Buchhandlung Südmark, 1924. 160 S.
• 12.       Frolcová Věra. Velikonoce v české lidové kultuře. Praha: Vyšehrad, 2001. 277 s.
• 13.       Грацианская О.А. Чехи и словаки. Календарные обы чаи и обряды в странах зарубежной Европы. XIX — начало XX в. Весенние праздники. Москва: На ука, 1977. С. 221—237.
• 14.       Рижик Єлизавета. Календарні обряди українців Холм щини і Підляшшя. Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Родовід, 1997. С. 251—269.
• 15.       Daniels Cora Linn Morrison, Stevens Charles McClellan. Encyclopaedia of Superstitions, Folklore, and the Occult Sciences of the World: A Comprehensive Library of Human Belief and Practice in the Mysteries of Life. Milwaukee: J.H. Yewdale & Sons Company, 1903. XXIV, 1751 p.
• 16.       Фольклор старообрядцев Литвы: тексты и исследование. Том 2. Народная мифология. Поверья. Бы то вая магия. Издание подготовил Юрий Новиков. Вильнюс: Издательство Вильнюсского педагогического университета, 2009. 568 с.
• 17.       Dyer T.F. Thiselton. British Popular Customs, Present and Past; Illustrating the Social and Domestic Manners of the People: Arranged According to the Calendar of the Year. London: George Bell and Sons, 1876. 520 p.
• 18.       Bourke John Gregory. Der Unrat in Sitte, Brauch, Glauben und Gewohnheitrecht der Völker. Leipzig: Ethnologischer Verlag, 1913. XV, 600 S.
• 19.       Sibley J.T. The Divine Thunderbolt. Bloomington: Xlibris Corporation, 2009. 424 p.
• 20.       Левкиевская E.Е. Славянские представления о способах коммуникации между тем и этим светом. Концепт движения в языке и культуре. Москва: Индрик, 1996. С. 185—212.
• 23.       Hoffmann-Krayer Eduard. Feste und Bräuche des Schwei zervolkes. Zürich: Druck und Verlag von Schulthetz & Co., 1913. XIV, 179 S.
• 24.       Stoll Otto. Zur Kenntnis des Zauberglaubens, der Volksmagie und Volksmedizin in der Schweiz. Jahresberichte der Geographisch-Ethnographischen Gesellschaft in Zürich. 1908—1909. Band 9. S. 37—208.
• 25.       Höfler M[ax]. Das Herz als Gebildbrot. Archiv für Anthropologie. N. F. 1906. Bd. V. S. 263—275.
• 26.       Klinger Witold. Jajko w zabobonie ludowym u nas i w starożytności. Rozprawy Akademii Umiejętności, Wydział Filologiczny. Seria II. Kraków: nakładem Akademii umiejętności, 1909. T. XXX. S. 162—190.
• 27.       Bronner Franz Jozef. Von Deutscher Sitt’ und Art. Volkssitten und Volksbräuche in Bayern und den angrenzenden Gebieten. München: Verlag von Max Kellers h. h. Hof-Buch- und Kunsthandlung, 1908. VIII, 360 S.
• 28.       Buisson E.W. Volksglaube im Wutachtale. Mein Heimatland. Badische Blätter für Volkskunde. 11. Jahrgang. Heft 6. Dezember 1924. S. 133—137.
• 29.       Franziszi Fr. Das Ontlas-Ei. Zeitschrift für österreichische Volkskunde. 1895. I. Jahrgang. S. 13.
• 30.       Dahn Felix. Volkssitte. Bavaria: Landes- und Volkskunde des Königreichs Bayern. München: literarisch-artistische Anstalt, 1860. Erster Band. Ober- und Niederbayern. S. 363—423.
• 31.       Adrian Karl. Wind und Wetter im Glauben und Brauchtum unseres Volkes. Mitteilungen der Gesellschaft für Salzburger Landeskunde. 1944—1945. Band 84/85. S. 1—48.
• 32.       Eysn M. Das Antlass-Ei im Salzburgischen. Zeitschrift des Vereins für Volkskunde. Berlin: Verlag von A. Asher & Co., 1898. Achter Jahrgang. S. 339—340.
• 33.       Сеньоль Клод. Сказания о Дьяволе согласно народным верованиям. Свидетельства, собранные Клодом Сеньолем. Том 1. Москва: Энигма, 2002. 608 с.
• 34.       Bellsehan Eugen. Beitrag zur Kenntnis der Volksmedizin in Kärnten: Volksheilmittel aus dem Tierreiche. CARINTHIA: Mitteilungen des Vereines «Naturhistorisehes Landes museum für Kärnten». 1925. 114. und 115. Jahrgang. S. 1—11.
• 35.       Volksmedizin in Tirol: Ein EU-Interreg-II- Projekt ZDN. Ratingen: VGM-Verlag, 2001. 920 S.
• 36.       Waldfreund J.E. Volksgebräuche und Aberglaube in Tirol und dem Salzburger Gebirg. Zeitschrift für deutsche Mythologie und Sittenkunde. 1855. Dritter Band. S. 334—343.
• 37.       Wuttke Adolf. Der deutsche Volksaberglaube der Gegenwart. Berlin: Verlag von Wiegand & Grieben, 1869. ХІІ, 499 S.
• 38.       Möderndorfer Vinko. Verovanja, uvere in običaji Sloven cev: (narodopisno gradivo). Celje: Tiskarna Družbe sv. Mohorja, 1948. Druga knjiga: Prazniki. 456 s.
• 39.       Encyklopédia l’udovej kultúry Slovenska. Bratislava: Veda, 1995. Т. 1. 484 s.
• 40.       Grohmann Joseph Virgil. Aberglauben und Gebräuche aus Böhmen und Mähren. Prag: Druck der k. k. Hofbuch druckerei von Gottlieb Haase Söhne, 1864. I. Band. X, 247 S.
• 41.       Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. Herausgegeben unter besonderer Mitwirkung von Eduard Hoffmann-Krayer und Mitarbeit zahlreicher Fachgenossen von Hanns Bächtold-Stäubli. Berlin; Leipzig: Walter de Gruyter, 1929—1930. Band 2. C-Frautragen. 1778 S.
• 42.       Mogk Eugen. Das Ei im Volksbrauch und Volksglauben. Zeitschrift des Vereins für Volkskunde. Berlin: Behrend & Co., 1915. Fünfundzwangzigster Jahrgang. S. 215—223.
• 43.       Oelschlaeger Petra. Donnerwetter! Norderstedt: Books on Demand GmbH, 2009. 306 S.
• 44.       Wolfram Richard. Brauchtum und Volksglaube in der Gottschee. Wien: Im Selbstverlag des Österreichischen Muse ums für Volkskunde, 1980. 247 S.
• 45.       Шмайда Михайло. А іші вам вінчую. Календарна обрядовість русинів-українців Чехо-Словаччини. Пря шів: Словацьке педагогічне видавництво, відділ укра їнської літератури, 1992. 502 с.
• 46.       Зеленин Д.К. Описание рукописей Учёного архива Императорского Русского географического общества. Петроград: типография А.В. Орлова, 1915. Вып. 2. 988 с.
• 47.       Baumgarten Аmand. Aus der volksmässigen Ueberlieferung der Heimat I: Zur volksthümlichen Naturkunde. Zweiun dzwanzigster Bericht über das Museum Francisco-Caro linum nebst der dreiundzwanzigsten Lieferung der Bei träge zur Landeskunde von Oesterreich ob der Ens. 1862. S. 1—159.
• 48.       Вархол Надія. Народна демонологія українців Словаччини. Свидник: Tlačiareň svidnícka, s. r. o., 2017. 448 с.
• 49.       Kaindl Raimund Friedrich. Der Festkalender der Rusnaken und Huzulen. Mitteilungen der k. k. Geographischen Gesellschaft. 1896. XXXIX. Band. S. 401—446.
• 50.       Kolbe Wilhelm. Hessische Volks-sitten und Gebräuche im Lichte der heidnischen Vorzeit. Marburg: N.G. Elwert’iche Verlagsbuchhandlung, 1888. [2], 191, [1] S.
• 51.       Höfler Max. Gebildbrote bei der Geburts-, Wochenbett- und Tauffeier (Geburts- und Namenstag). Zeitschrift für österreichische Volkskunde. 1909. XV. Jahrgang. S. 81—111.
• 52.       Munkacsi Bernhard. Volksglauben der Wotjaken. Am Ur-Quell. 1893. IV. Band. S. 88—91.
• 53.       Owen Elias. Welsh Folk-Lore: a Collection of the Folk-Tales and Legends of North Wales. Oswestry; Whexham: Printed and Published by Woodall, Minshall, and Co., 1896. XII, 359 p.
• 54.       Peter Anton. Volkstümliches aus Österreichisch-Schlesien. Troppau: Im Selbstverlage des Herausgebers, 1867. Band II. Sagen und Märchen. Bräuche und Volksaberglauben. XVI, 288 S.
• 55.       Antworten. Sudetendeutsche Zeitschrift für Volkskunde. 1928. 1. Jahrgang. S. 219—223.
• 56.       Meyer Elard Hugo. Badisches Volksleben im neunzehnten Jahrhundert. Strassburg: Verlag von Karl J. Trübner, 1900. XII, 628 S.
• 57.       Schmitt Emil. Sagen, Volksglauben, Sitten und Bräuche aus dem Baulande (Hettingen). Ein Beitrag zur badischen Volkskunde. Baden-Baden: Ernst Kölblin, Hof- Buchdruckerei, 1895. 23 S.
• 58.       Heßler Carl. Hessische Landes- und Volkskunde: das ehemalige Kurhessen und das Hinterland am Ausgange des 19. Jahrhunderts. Marburg: N.G. Elwert’sche Verlagsbuchhandlung, 1904. Band II. Hessische Volkskunde. 662 S.
• 59.       Horváthová Emília. Duchovná kultúra. Horehronie: Kultúra a spôsob života ľudu. Bratislava: Veda, vydavatel’stvo Slovenskej akadémie vied, 1974. S. 245—371.
• 60.       Krpelec Bartolomej. Bardejov a jeho okolie dávno a dnes. Bardejov: Vydal Miestny odbor Matice slovenskej, 1935. 392 s.: 1 pl.
• 61.       Blau Josef. Huhn und Ei in Sprache, Brauch und Glauben des Volkes im oberen Angelthale (Böhmerwald). Zeitschrift für österreichische Volkskunde. 1902. VIII Jahrgang. S. 221—237.
• 62.       Weslowski Elias. Das rumänische Bauernhaus in der Bukowina. Zeitschrift für österreichische Volkskunde. 1912. XVIII. Jahrgang. S. 81—118.
• 63.       Gubernatis Angelo de. Die Thiere in der indogermanischen Mythologie. Leipzig: Verlag von F.W. Grunow, 1874. XXIV, 675 S.
• 64.       Vlachos Theodoros. Geister- und Dämonenvorstellungen im südosteuropäischen Raum griechischer Sprachzugehörigkeit. Österreichische Zeitschrift für Volkskunde. 1971. Band XXV. S. 217—248.
• 65.       Sepp Johann Nepomuk. Das Heidenthum und dessen Bedeutung für das Christenthum. Regensburg: Verlag von G. Joseph Manz, 1853. Band 2. 506 S.
• 66.       Seligmann Siegfried. Der böse Blick und Verwandtes: ein Beitrag zur Geschichte des Aberglaubens aller Zeiten und Völker. Berlin: Hermann Barsdorf Verlag, 1910. Zweiter Band. XXII, 526 S.
• 67.       Birlinger Anton. Volksthümliches aus Schwaben. Freiburg im Breisgau: Herder’sche Verlagshandlung, 1861. Band 1. VIII, 534 S.
• 68.       Gustawicz Bronisław. Podania, przesądy, gadki i nazwy ludowe w dziedzinie przyrody. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej. Kraków, 1881. T. V. S. 102—186.
• 69.       Schlossar Anton. Volksmeinung und Volksaberglaube aus der deutschen Steiermark. Germania. 1891. 36. Jahrgang. S. 380—406.
• 70.       Тиандер К. Поездки скандинавов в Белое море. Санкт-Петербург: типография И.Н. Скороходова, 1906. [2], VI, 450 с.
• 71.       Grimm Jacob. Deutsche Mythologie. Göttingen: Dieterichsche Buchhandlung, 1854. XLVIII, 1246 S.
• 72.       Amira Karl v. Tierstrafen und Tierprozesse. Mittheilungen des Instituts für österreichische Geschichtsforschung. Innsbruck: Verlag der Wagner’schen Universitäts-Buchhandlung, 1891. XII. Band. S. 545—601.
• 73.       Lewy Heinrich. Morgenländischer Aberglaube in der römischen Kaiserzeit. Zeitschrift des Vereins für Volkskunde. Berlin: Verlag von A. Asher & Co., 1893. Dritter Jahrgang. S. 23—40.
• 74.       Wolf Johann Wilhelm. Beiträge zur deutschen Mythologie. Göttingen; Leipzig: Dieterichsche Buchhandlung, 1852. XXVI, 266 S.
• 75.       John Ernst. Aberglaube, Sitte und Brauch im sächsischen Erzgebirge. Annaberg: Grasersche Buchhandlung, 1909. 259 S.
• 76.       Drechsler Paul. Sitte, Brauch und Volksglaube in Schlesien. Leipzig: Druck und Verlag von B.G. Teubner, 1906. 2. Teil. XII, 348 S.
• 77.       Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. Herausgegeben unter besonderer Mitwirkung von Eduard Hof fmann-Krayer und Mitarbeit zahlreicher Fachgenossen von Hanns Bächtold-Stäubli. Berlin; Leipzig: Walter de Gruyter, 1936—1937. Band 8. Silber-Vulkan. 1762 S.
• 78.       Гнатюк Володимир. Знадоби до галицько-руської демонольоґії. Етнографічний збірник. Видає Етноґрафічна комісія Наукового Товариства імени Шевченка. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1904. Т. ХV. II, 272 с.
• 79.       Гнатюк Володимир. Знадоби до української демонольоґії. Т. ІІ. Випуск 1. Етнографічний збірник. Видає Етноґрафічна комісія Наукового Товариства імени Шевченка. Львів: друкарня Наукового товариства іме ни Шевченка, 1912. Т. ХХХІІІ. XLII, 237 с.
• 80.       Потушняк Федор. Ворожки осійських босоркань. Осій: Народна бібліотека, 2011. 523 с.
• 81.       Siarkowski Wład. Materiały do etnografii ludu polskiego z okolic Pinczowa. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej. Kraków, 1885. Tom IX. S. 3—72.
• 82.       Захариев Йордан. Каменица: географско-етнографско изучване. Сборник за народни умотворения и народопис. София: Придворна печатница, 1935. Книга XL. VIII, 458, 48 с.
• 83.       Арнаудов Михаил. Български календарни праздници, обичаи, верования, песни и забави презъ целата година. София: Хемус-Книпеграф, 1943. 164 с.
• 84.       Heyl Johann Adolf. Volkssagen, Bräuche und Meinungen aus Tirol. Brixen: Verlag der Buchhandlung des Kath. polit. Pressvereins, 1897. 847 S.
• 85.       Wolff Theodor. Volksglauben und Volksbräuche an der oberen Nahe. Zeitschrift des Vereins für rheinische und westfälische Volkskunde. 1905. Drittes Heft. S. 177—210, 277—309.
• 86.       Schlicht Josef. Bayerisch Land und Bayerisch Volk. München: Druck und Verlag des Literarischen Instituts von Dr. M. Huttler, 1875. VII, 536 S.
• 87.       [Frank Christian.] Vorfasten- und Fastnachtsbräuche. Deutsche Gaue. Kaufbeuren, 1930. Bd. 31. S. 20—32, 35—48.
• 88.       Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. Herausgegeben unter besonderer Mitwirkung von Eduard Hoffmann-Krayer und Mitarbeit zahlreicher Fachgenossen von Hanns Bächtold-Stäubli. Berlin; Leipzig: Walter de Gruyter, 1931—1932. Band 4. Hieb- und Stichfest. Knistern. 1584 S.
• 89.       Килимник Степан. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. Вінніпеґ-Торонто: Видавничий Комітет, 1962. Том третій (Весняний цикл). 372 с.
• 90.       Бондарь Н.И. Календарные праздники и обряды кубанского казачества. Краснодар: Кубанькино, 2003. 266 с.
• 91.       Jindřich Jindřich. Chodsko. Praha: nakladatelství Československé akademie věd, 1956. 287 s.
• 92.       Žalud Augustin. Česká vesnice; život našich předků; poměry hospodářské a sociální, jejich slavnosti a obyčeje, byt (stavby a zařízení), uměni lidové. Praha: nákladem B. Kočího, 1919. 127, [9] s.
• 93.       Kott František Št. Česko-nemecký slovník zvláště grammaticko-fraseologický. Praha: nákladem České Akademie Císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění, 1896. Číslo I. Příspěvky k česko-německému slovníku zvláště grammaticko-fraseologickému. II, 583 s.
• 94.       Barth Heinrich. Reisen und Entdeckungen in Nord- und Central-Afrika: in den Jahren 1849 bis 1855; Tagebuch seiner im Auftrag der Brittischen Regierung unternommenen Reise. Gotha: Justus Perthes, 1859. Erster Band. 508 S.