« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1434—1445

УДК 94:[303.6:005.921.1-022.324:930.25]:355.4(470+571-651.1:477)”202”

DOI https://doi.org/10.15407/

ВІД УСНОГО СВІДЧЕННЯ ДО АРХІВНОГО ДОКУМЕНТА: ПРАКТИКИ АРХІВУВАННЯ В УСНІЙ ІСТОРІЇ

БОДНАР Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7972-8111
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра новітньої історії України імені Михайла Грушевського,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halyna.bod@gmail.com

Анотація. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 р. спостерігається істотне зростання інтересу до практик запису усних свідчень, що виявляється як у зростанні залученості академічних дослідників, так і в активному долученні широкого кола нових у методі людей. Після кількох років інтенсивного збору свідчень дедалі гостріше постає питання: що буде з цими записами далі? Актуальним залишається поширення знань про методологічні підходи та етичні стандарти усної історії й адаптація їх до умов триваючої війни. Водночас виникають не менш важливі питання архівування: як зробити так, щоб зібрані свідчення не загубилися у приватних чи громадських колекціях, а були належним чином опрацьовані, систематизовані та збережені як частина національної документальної спадщини. Метою статті є висвітлення ключових аспектів процесу архівування усних свідчень на основі вироблених практик та особистого досвіду авторки в реалізації проєктів з усної історії. Важливо послідовно розглянути весь шлях — від моменту запису інтерв’ю до його збереження в архіві. Варто описати типові ситуації та проблеми, що можуть виникнути, і показати, як їх вирішувати, щоб зробити процес архівування зрозумілим і доступним для всіх, особливо для людей поза академічним середовищем. Методологія дослідження спирається на загальнонаукові підходи, зокрема на синтез і системний аналіз. При вивченні принципів організації і характеристик цифрового архіву застосовувалися описовий і проблемно-хронологічний підходи, а також методи структурного й функціонального аналізу.

Ключові слова: усна історія, архівування, архів усної історії, усне свідчення, інтерв’ю, цифровізація, російсько-українська війна.

Надійшла 20.10.2025

Список використаних джерел

  • 1. Filipkowski P. Historia mówiona jako historia faktyczna albo jak «odantropologizować» opowieści o przeszłości? Rocznik Antropologii Historii. 2015. № 8 (Antropologia i historia). S. 91—108.
  • 2. Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади. Україна модерна. Львів; Київ, 2007. № 11 (Усна історія). С. 7—21.
  • 3. Грінченко Г. Усна історія — теорія, метод, джерело. Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Авт.-упо-ряд., ред., вступ ст. Г. Грінченко. Харків: Видавничий Дім «Райдер», 2004. С. 10—32.
  • 4. Archiving Oral History. Oral History Assotiation. Octo-ber 2019. URL: https://oralhistory.org/archives-prin-ciples-and-best-practices-overview/ (дата зверненння: 17.10.2025).
  • 5. Archiving and providing access to your oral history. Oral History Society. URL: https://www.ohs.org.uk/advice/archiving/ (дата зверненння: 22.10.2025).
  • 6. Ханенко-Фрізен Н. Свідчення війни: від усної історії до національної документальної спадщини. Україна модерна. 02.05.2024. URL: https://uamoderna.com/notes/svidchennya-vijny-vid-usnoyi-istoriyi-do-naczio-nalnoyi-dokumentalnoyi-spadshhyny/ (дата звернення: 11.09.2025).
  • 7. Пуківський Ю. Формування та перспективи онлайн-архіву усноісторичних і візуальних джерел «Жива історія». Архіви України. Науково-практичний журнал. 2023. Вип. 2. № 335 (квітень-червень). С. 68—77. URL: https://doi.org/10.47315/archives2023.-335.068
  • 8. Отріщенко Н. Колекції інтерв’ю Центру міської історії. Принципи організації та можливості використання у громадських проектах. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2017. Вип. 66 (Українська фольклористика). С. 245—255. URL: http://dx.doi.org/10.30970/vpl.2017.66.7537
  • 9. Kapała А. Zbieramy opowieści. Historia mówiona w praktyce archiwum społecznego. Podręcznik dla archiwistów społecznych. Pod redakcją Małgorzaty Pankowskiej-Dowgiało. Warszawa: Centrum Archiwistyki Społecznej, 2023. S. 40—57.
  • 10. Як зберегти пам’ять? Посібник з громадського архівування. За редакцією Аліни Добошевської; упорядники Галина Боднар, Ярина Лазар, Тетяна Привалко. Київ; Львів, 2025. 164 с. [в друці].
  • 11. Introduction to Oral History. Baylor University Institute for Oral History. 2016. 21 p. URL: https://www.baylor.edu/content/services/document.php/43912.pdf
  • 12. Majdecka E. Otwarty System Archiwizacji i portal zbioryspoleczne.pl. Podręcznik dla archiwistów społecznych. Pod redakcją Małgorzaty Pankowskiej-Dowgiało. Warszawa: Centrum Archiwistyki Społecznej, 2023. S. 80—91.
  • 13. Neuenschwander J.A. A Guide to Oral History and the Law. Second edition. Oxford University Press, 2014. 149 p.
  • 14. Yow V.R. Recording Oral History: A Guide for the Humanities and Social Sciences. Second edition. Altamira Press, 2005. 416 p.
  • 15. Грінченко Г. Усна історія: Методичні рекомендації з організації дослідження. Для студентів і аспірантів. Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2007. 28 с.
  • 16. Style Guide: A Quick Reference for Editing Oral Me-mo-irs. Baylor University Institute for Oral History. 2007. 20 p. URL: http://oralhistoryseminar.pbworks.com/w/file/fetch/51791015/Baylor%20Transcripte%20Sty-le%20Manual.pdf
  • 17. Portelli А. The Peculiarities of Oral History. History Workshop. 1981. № 12 (Autumn 1981). P. 96—107. URL: https://www.academia.edu/65652398/The_Pe-cu-liarities_of_Oral_History
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »