ПРАКТИКИ АРХІВУВАННЯ В УСНІЙ ІСТОРІЇ

« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1434—1445

УДК 94:[303.6:005.921.1-022.324:930.25]:355.4(470+571-651.1:477)”202”

DOI https://doi.org/10.15407/

ВІД УСНОГО СВІДЧЕННЯ ДО АРХІВНОГО ДОКУМЕНТА: ПРАКТИКИ АРХІВУВАННЯ В УСНІЙ ІСТОРІЇ

БОДНАР Галина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7972-8111
кандидатка історичних наук, доцентка,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра новітньої історії України імені Михайла Грушевського,
вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
Контакти: e-mail: halyna.bod@gmail.com

Анотація. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 р. спостерігається істотне зростання інтересу до практик запису усних свідчень, що виявляється як у зростанні залученості академічних дослідників, так і в активному долученні широкого кола нових у методі людей. Після кількох років інтенсивного збору свідчень дедалі гостріше постає питання: що буде з цими записами далі? Актуальним залишається поширення знань про методологічні підходи та етичні стандарти усної історії й адаптація їх до умов триваючої війни. Водночас виникають не менш важливі питання архівування: як зробити так, щоб зібрані свідчення не загубилися у приватних чи громадських колекціях, а були належним чином опрацьовані, систематизовані та збережені як частина національної документальної спадщини. Метою статті є висвітлення ключових аспектів процесу архівування усних свідчень на основі вироблених практик та особистого досвіду авторки в реалізації проєктів з усної історії. Важливо послідовно розглянути весь шлях — від моменту запису інтерв’ю до його збереження в архіві. Варто описати типові ситуації та проблеми, що можуть виникнути, і показати, як їх вирішувати, щоб зробити процес архівування зрозумілим і доступним для всіх, особливо для людей поза академічним середовищем. Методологія дослідження спирається на загальнонаукові підходи, зокрема на синтез і системний аналіз. При вивченні принципів організації і характеристик цифрового архіву застосовувалися описовий і проблемно-хронологічний підходи, а також методи структурного й функціонального аналізу.

Ключові слова: усна історія, архівування, архів усної історії, усне свідчення, інтерв’ю, цифровізація, російсько-українська війна.

Надійшла 20.10.2025

Список використаних джерел

1. Filipkowski P. Historia mówiona jako historia faktyczna albo jak «odantropologizować» opowieści o przeszłości? Rocznik Antropologii Historii. 2015. № 8 (Antropologia i historia). S. 91—108.
2. Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади. Україна модерна. Львів; Київ, 2007. № 11 (Усна історія). С. 7—21.
3. Грінченко Г. Усна історія — теорія, метод, джерело. Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Авт.-упо-ряд., ред., вступ ст. Г. Грінченко. Харків: Видавничий Дім «Райдер», 2004. С. 10—32.
4. Archiving Oral History. Oral History Assotiation. Octo-ber 2019. URL: https://oralhistory.org/archives-prin-ciples-and-best-practices-overview/ (дата зверненння: 17.10.2025).
5. Archiving and providing access to your oral history. Oral History Society. URL: https://www.ohs.org.uk/advice/archiving/ (дата зверненння: 22.10.2025).
6. Ханенко-Фрізен Н. Свідчення війни: від усної історії до національної документальної спадщини. Україна модерна. 02.05.2024. URL: https://uamoderna.com/notes/svidchennya-vijny-vid-usnoyi-istoriyi-do-naczio-nalnoyi-dokumentalnoyi-spadshhyny/ (дата звернення: 11.09.2025).
7. Пуківський Ю. Формування та перспективи онлайн-архіву усноісторичних і візуальних джерел «Жива історія». Архіви України. Науково-практичний журнал. 2023. Вип. 2. № 335 (квітень-червень). С. 68—77. URL: https://doi.org/10.47315/archives2023.-335.068
8. Отріщенко Н. Колекції інтерв’ю Центру міської історії. Принципи організації та можливості використання у громадських проектах. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2017. Вип. 66 (Українська фольклористика). С. 245—255. URL: http://dx.doi.org/10.30970/vpl.2017.66.7537
9. Kapała А. Zbieramy opowieści. Historia mówiona w praktyce archiwum społecznego. Podręcznik dla archiwistów społecznych. Pod redakcją Małgorzaty Pankowskiej-Dowgiało. Warszawa: Centrum Archiwistyki Społecznej, 2023. S. 40—57.
10. Як зберегти пам’ять? Посібник з громадського архівування. За редакцією Аліни Добошевської; упорядники Галина Боднар, Ярина Лазар, Тетяна Привалко. Київ; Львів, 2025. 164 с. [в друці].
11. Introduction to Oral History. Baylor University Institute for Oral History. 2016. 21 p. URL: https://www.baylor.edu/content/services/document.php/43912.pdf
12. Majdecka E. Otwarty System Archiwizacji i portal zbioryspoleczne.pl. Podręcznik dla archiwistów społecznych. Pod redakcją Małgorzaty Pankowskiej-Dowgiało. Warszawa: Centrum Archiwistyki Społecznej, 2023. S. 80—91.
13. Neuenschwander J.A. A Guide to Oral History and the Law. Second edition. Oxford University Press, 2014. 149 p.
14. Yow V.R. Recording Oral History: A Guide for the Humanities and Social Sciences. Second edition. Altamira Press, 2005. 416 p.
15. Грінченко Г. Усна історія: Методичні рекомендації з організації дослідження. Для студентів і аспірантів. Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2007. 28 с.
16. Style Guide: A Quick Reference for Editing Oral Me-mo-irs. Baylor University Institute for Oral History. 2007. 20 p. URL: http://oralhistoryseminar.pbworks.com/w/file/fetch/51791015/Baylor%20Transcripte%20Sty-le%20Manual.pdf
17. Portelli А. The Peculiarities of Oral History. History Workshop. 1981. № 12 (Autumn 1981). P. 96—107. URL: https://www.academia.edu/65652398/The_Pe-cu-liarities_of_Oral_History

Наші автори

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »