« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1474—1479

УДК [392.3 + 392.91] (477.83/.84 + 477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/

НАЙМЕНУВАННЯ ПОЗАШЛЮБНИХ ДІТЕЙ: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ (за матеріалами церковних метрик хрещення м. Городка кін. ХІХ—ХХ ст.)

ДЕНИС Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9646-2100
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Національний лісотехнічний університет України,
  • кафедра психології та соціально-гуманітарних дисциплін,
  • вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, м. Львів, Україна,
  • Контакти:  e-mail: idenys15@gmail.com

ВОЙТОВИЧ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6313-9585
  • кандидатка історичних наук, доцентка, в. о. завідувача,
  • Львівський національний університет ветеринарної
  • медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
  • кафедра історії України та економічної теорії,
  • вул. Пекарська, 50, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: wojtovych@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена одному з малодосліджених сьогодні наукових питань —найменування позашлюбних дітей наприкінці ХІХ—ХХ ст. у містечку Городку Львівської обл. Мета розвідки — дослідити особливості ім’янаречення немовлят, народжених поза законним шлюбом батьків, за матеріалами церковних метрик хрещення церкви Благовіщення Пресвятої Діви Марії вказаного міста. Предметом вивчення є імена позашлюбних дітей, а об’єктом дослідження — церковні метрики хрещення церкви Благовіщення Пресвятої Діви Марії м. Городка Львівської обл. кін. ХІХ  — ХХ ст. Актуальність статті полягає у тому, що проблема найменування позашлюбних дітей поєднує в собі соціальні, правові, культурні та мовні аспекти, відображаючи глибинні процеси трансформації сучасного суспільства. Методологія дослідження — системний підхід до вивчення традиційно-побутової культури з використанням загальнонаукових методів, передусім систематизації та узагальнення.

Ключові слова: імена позашлюбних дітей, ім’янаречення, церковні метрики хрещення, Городок, традиції найменування, звичаї, обряди.

Надійшла 15.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Гомер. Одіссея. Київ: Дніпро, 1968. 462 с.
  • 2. Демчук М.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV—XV ст. Київ: Наукова думка, 1988. 172 с.
  • 3. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття (Вступ та імена). Ужгород, 1970. 103 с.
  • 4. Худаш М.Л. З історії української антропонімії. Ки-їв: Наукова думка, 1977. 236 с.
  • 5. Ханас І. Вибір імені для дитини в українській християнській традиції — прерогатива батьків чи церкви. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: зб. наукових праць. Вип. 6. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. С. 339—343.
  • 6. Ханас І. Мотиви номінації особи на території Опілля. Народознавчі зошити. 2008. № 5—6. С. 598—605.
  • 7. Ханас І.З. Українські традиції при номінації особи у християнській практиці. Збірник наукових праць Нау-ково-дослідного інституту українознавства. Київ: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2009. Т. XXIV. С. 171—180.
  • 8. Касім О.Ю. Про динаміку українських особових імен Одещини. Мовознавство. 1990. № 3. С. 26—31.
  • 9. Скорук І.Д. Розвиток чоловічого іменника м. Луцька в ХХ ст. Мовознавство. 1999. № 2—3. С. 25—42.
  • 10. Скорук І.Д. Характеристика жіночого іменника м. Луць-ка в ХХ ст. Наук. вісн. ВДУ: журнал Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки. Філол. науки. 1999. № 6. С. 33—39.
  • 11. Свистун Н. Динаміка антропонімікону м. Тернополя XIX—ХХ ст.: дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Тер-нопільський національний педагогічний ун-т ім. Во-лодимира Гнатюка. Тернопіль, 2006. 249 арк.: табл. Бібліогр.: арк. 181—197.
  • 12. Єзерська І.В. Чоловічі та жіночі імена за метриками хре-щень Катедрального костелу Львова (XVII ст). Український історичний журнал. 2010. № 2. С. 202—214.
  • 13. Taszycki W. Rozprawy i studia polonistyczne. 1. Ono-mas-tyka. Wrocław; Kraków, 1958. S. 5—47.
  • 14. Ханас І. Матеріали етнографічної експедиції. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 571. 25 с. (дод. А).
  • 15. Зворский С.Л. Метричні книги: історія їх ведення та теренах України та зберігання в державних архівах. Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України. Київ, 2009. Т. 1. С. 7—19.
  • 16. Лобко Н.В. З історії запровадження метричних книг на українських землях. Історія України. 2010. № VIII—IX. С. 159—164.
  • 17. Кодекс законів про шлюб та сім’ю РСФСР. 1969 р.
  • 18. Сімейний кодекс України від 10.01.2002. № 2947-III (зі змінами).
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »