« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1486—1498

УДК 75.036.7(477)”19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.06.1486

КОЛОРИСТИЧНА ЕКСПРЕСІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ МИХАЙЛА МОРОЗА

МАКОЙДА Орест

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6915-2481
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: orestmakoyda@gmail.com

Анотація. Упродовж ХХ ст. українське мистецтво формувалося в умовах складних історичних і культурних трансформацій, що зумовлювало пошук митцями нових виражальних засобів та індивідуальних художніх мов. Особливе місце у цьому процесі посідає постать Михайла Мороза (1904—1992) — одного з найяскравіших представників українського живопису. Його творча еволюція відображає взаємодію національної традиції з європейськими та американськими модерністичними тенденціями, зокрема постімпресіонізмом, фовізмом та експресіонізмом. Актуальність дослідження зумовлена потребою ґрунтовного осмислення ролі М. Мороза у мистецькому процесі ХХ ст., а також необхідністю окреслити специфіку його художньої мови, побудованої на поєднанні колористичної експресії та національної ідентичності. У цьому контексті важливим видається аналіз впливу вчителя митця — Олекси Новаківського — та роль культурних середовищ Парижа, Мюнхена і Нью-Йорка у формуванні творчої індивідуальності художника. Метою статті є комплексне дослідження стильових трансформацій у творчості Михайла Мороза з акцентом на постеміграційний період його діяльності у США, коли відбулася кристалізація його індивідуальної художньої мови. Об’єктом дослідження виступає творчість художника-емігранта Михайла Мороза, з особливою увагою до тих творів, що найповніше відображають експресіоністичні риси його стилю. Методологія дослідження ґрунтується на використанні компаративного підходу, що дає змогу зіставляти творчість Мороза з європейськими та американськими мистецькими практиками.

Ключові слова: Михайло Мороз, український живопис, колористична експресія, національна ідентичність, художня мова, експресіонізм.

Надійшла 15.10.2025

Список використаних джерел

  • 1. Овсійчук В. Олекса Новаківський. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1998. 332 с.
  • 2. Гординський С. Про Олексу Новаківського та мистецьке життя Львова в його часи. Терем. Проблеми української культури. Детройт, 1990. № 10. С. 10—11.
  • 3. Овсійчук В. Мелодія барв у малярстві Михайла Мороза. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 208 с.
  • 4. Драґан М. Серед молодих артистів. Виставка учнів О. Новаківського. Діло. 1929. 30 листопада. С. 3—4.
  • 5. Українське мистецтво. Ukrainian art. Ukrainische kunst: альманах. Ч. ІІ. Ред. С. Гординський, М. Дмитренко, Е. Козак, С. Луцик. Мюнхен: Українська спілка образотворчих мистців, 1947. С. 21—22.
  • 6. Herskovic M. American abstract expressionism of the 1950s: an illustrated survey: with artists’ statements, artwork and biographies. New York: New York School Press, 2003. 372 p.: ill.
  • 7. Михайло Мороз. З Космача в Нью-Йорк, від гуцуль-ських етюдів до пейзажів Атлантики. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 4 червня 2016 р. URL: https://zaxid.net/mihaylo_moroz_z_kosma-cha_-v_ny-uyork_vid_gutsulskih_etyudiv_do_peyzazhiv_atlantiki_n1334719 (дата звернення: 29.09.2025).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »