« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1499—1510

УДК 72.025:72.034.4(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.06.1499

СORAM TE: НОВІ АРТЕФАКТИ,  ВІДКРИТІ ПІД ЧАС РЕСТАВРАЦІЇ ФАСАДУ  ПАЛАЦУ КОРНЯКТА У ЛЬВОВІ

КАРПІВ Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1297-8829
  • кандидат мистецтвознавства, викладач,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • реставратор творів монументального мистецтва,
  • керівник реставраційного бюро «Karp Restorer»,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylkarpiv@gmail.com

ЗМІЄВСЬКА Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-0437-0892
  • молодша наукова співробітниця,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • реставраторка творів монументального мистецтва,
  • менеджерка проєктів реставраційного бюро «Karp Restorer»,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: irarest31@gmail.com

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова
  • співробітниця, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

Анотація. Метою статті є узагальнити результати комплексу ре-ставраційно-дослідницьких робіт, здійснених на фасаді палацу Корнякта (Львів, пл. Ринок, 6) впродовж 2024—2025 років і на основі залучення нововиявлених особливостей мурування, пластичного оздоблення, рустування, кольорування фасаду простежити зміни у зовнішньому вигляді споруди впродовж століть її функціонування. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: фасад палацу, ренесансна кам’яниця, пам’ятка архітектури національного значення, реставраційне дослідження, мистецький стиль.

Надійшла 4.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. Lwów, 1844. 
  • 2. Kunasiewicz S. Przechadzki archeologiczne po Lwowie. Lwów, 1874.
  • 3. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. 
  • 4. Jaworski F. Królowie polscy we Lwowie. Lwów, 1912. 
  • 5. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів: Просвіта, 1932. 
  • 6. Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. Lwów, 1935. 
  • 7. Свєшнікова І. Будинок Корнякта. Львів: Каменяр, 1972.
  • 8. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. Львів: Світ, 2006. 
  • 9. Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: ar-chi-tektura i rzeźba. Lwów, 1898. 
  • 10.  Piotrowski J. Budowa krużganków w kamienicy królewskiej we Lwowie. Ochrona zabytków sztuki. Warszawa, 1930—1931. Т. 1. С. 115—130.
  • 11. Овсійчук В. Архітектурні пам’ятки Львова. Львів: Каменяр, 1969.
  • 12. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини 16-першої половини 17 ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ: Наукова думка, 1985. 
  • 13. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. Київ: Будівельник, 1989. 
  • 14. Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Львів: Каменяр, 1991. 
  • 15. Перелигіна О. Корнякта кам’яниця. Енциклопедія Львова. Львів: Літопис, 2010. Т. 3. С. 411—415.
  • 16.  Карпів В., Змієвська І., Бельський С., Баглей Л. Науково-реставраційний звіт проведених техніко-технологічних досліджень різночасових шарів оздоблення фасаду кам’яниці Корнякта, пл. Ринок, 6, м. Львів (рукопис). Львів, 2024. 
  • 17. Герій О. Хрящовий орнамент: на межі між ренесансом і бароко. Мистецтвознавство’12. Львів: СКІМ, 2012. Т. 12. С. 71—78.
  • 18. Kozarzewski M., Sroka Ł. Dokumentacja badań kon-serwa-torskich kolorystyki fasady Kamienicy Królewskiej we Lwowie (Rynek 6) na Ukrainie (рукопис). Lwów; Warszawa; Michałowice, 2020. 

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »