« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1341—1345

УДК

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.06.1341

ВІД РОМАНТИЗМУ ДО ПРАГМАТИКИ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАДАЧ: ВИТОКИ НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ ОЛЕГА СИДОРА (з нагоди 80-ліття з дня народження)

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена життю, науковій спадщині та чинникам формування дослідницької програми відомого історика і теоретика мистецтва, культуролога, музейника, організатора культурно-мистецького життя в Україні 1980-х — двох перших десятиліть XX ст. Олега Сидора (1945—2022). Як дослідник давнього українського мистецтва, він залишив ряд визначних монографій і статей з різних аспектів українського церковного малярства, художніх практик національного модернізму та сучасності, зокрема в українській діаспорі. Одна з ключових проблем, які осмислювалися автором — це взаємодія канону і стилю. Разом з тим, його увага поширювалася і на явища та творчі персоналії XX — початку XXI ст. Уся залишена ним спадщина та наукові ідеї потребують відповідної систематизації, фахової кваліфікації та популяризації. Олег Сидор суттєво розширив джерельну базу української гуманітаристики, ввів у науковий обіг значне число мистецьких імен та їхніх творів. Спеціальну увагу приділено ранньому періоду його діяльності як мистецтвознавця та музеєзнавця. Об’єктом дослідження є наукова, науково-публіцистична спадщина О. Сидора та сукупність біографічних чинників, які впливали на його дослідницьку програму, предметом — авторські наукові ідеї, які стали внеском в українське мистецтвознавство кінця XX — перших двох десятиліть XXI ст.

Ключові слова: Олег Сидор, історія і теорія мистецтва, українське церковне малярство, ікона, іконостас, музейна справа, культурна спадщина, Ренесанс, бароко, Йов Кондзелевич, Національний музей у Львові, графіка, модернізм, українське мистецтво XX ст.

Надійшла 20.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Олег Сидор: бібліографічний покажчик. Львів: Науково-мистецька фундація митрополита Андрея Шептицького; Національний музей у Львові, 1995.
  • 2. Яців Р. Вслухання у призначення. Олег Сидор. Назустріч. Львів, 1998. Ч. 1. Березень. С. 6.
  • 3. Олег Сидор: бібліографічний покажчик. Львів, 2001. 72 с.
  • 4. Спілка художників «Клуб українських мистців» — 20 (Альбом). Упоряд. В. Савчук, О. Сидор, Р. Яців. Київ: Майстерня книги, 2009. 240 с.: іл.
  • 5. Яців Р. До глибин і нової якості наукового мислення (Олегу Сидору — 70). Народознавчі зошити. Львів, 2016. Зош. 5. С. 1015—1017. 6. Яців Р. Аристократ і його шлях: світлій пам’яті Олега Федоровича Сидора» (1945—2022).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »