« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1341—1345

УДК

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.06.1341

ВІД РОМАНТИЗМУ ДО ПРАГМАТИКИ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАДАЧ: ВИТОКИ НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ ОЛЕГА СИДОРА (з нагоди 80-ліття з дня народження)

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена життю, науковій спадщині та чинникам формування дослідницької програми відомого історика і теоретика мистецтва, культуролога, музейника, організатора культурно-мистецького життя в Україні 1980-х — двох перших десятиліть XX ст. Олега Сидора (1945—2022). Як дослідник давнього українського мистецтва, він залишив ряд визначних монографій і статей з різних аспектів українського церковного малярства, художніх практик національного модернізму та сучасності, зокрема в українській діаспорі. Одна з ключових проблем, які осмислювалися автором — це взаємодія канону і стилю. Разом з тим, його увага поширювалася і на явища та творчі персоналії XX — початку XXI ст. Уся залишена ним спадщина та наукові ідеї потребують відповідної систематизації, фахової кваліфікації та популяризації. Олег Сидор суттєво розширив джерельну базу української гуманітаристики, ввів у науковий обіг значне число мистецьких імен та їхніх творів. Спеціальну увагу приділено ранньому періоду його діяльності як мистецтвознавця та музеєзнавця. Об’єктом дослідження є наукова, науково-публіцистична спадщина О. Сидора та сукупність біографічних чинників, які впливали на його дослідницьку програму, предметом — авторські наукові ідеї, які стали внеском в українське мистецтвознавство кінця XX — перших двох десятиліть XXI ст.

Ключові слова: Олег Сидор, історія і теорія мистецтва, українське церковне малярство, ікона, іконостас, музейна справа, культурна спадщина, Ренесанс, бароко, Йов Кондзелевич, Національний музей у Львові, графіка, модернізм, українське мистецтво XX ст.

Надійшла 20.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Олег Сидор: бібліографічний покажчик. Львів: Науково-мистецька фундація митрополита Андрея Шептицького; Національний музей у Львові, 1995.
  • 2. Яців Р. Вслухання у призначення. Олег Сидор. Назустріч. Львів, 1998. Ч. 1. Березень. С. 6.
  • 3. Олег Сидор: бібліографічний покажчик. Львів, 2001. 72 с.
  • 4. Спілка художників «Клуб українських мистців» — 20 (Альбом). Упоряд. В. Савчук, О. Сидор, Р. Яців. Київ: Майстерня книги, 2009. 240 с.: іл.
  • 5. Яців Р. До глибин і нової якості наукового мислення (Олегу Сидору — 70). Народознавчі зошити. Львів, 2016. Зош. 5. С. 1015—1017. 6. Яців Р. Аристократ і його шлях: світлій пам’яті Олега Федоровича Сидора» (1945—2022).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »