« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 43—47

УДК 730.032.025.4-047.24]:728.82(477.83-22)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.043

Дата першого надходження статті до видання 4.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 23.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ВРЯТУВАННЯ СКУЛЬПТУР З ПАЛАЦУ В СТАРОМУ РОЗДОЛІ. ЗА РОЗПОВІДДЮ УЧАСНИКА ТИХ ПОДІЙ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: http://orcid.org /0000-0001-9287-8336
  • провідна наукова редакторка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Стаття є даниною шани видатному сподвижнику національної культури, лауреату Державної премії ім. Тараса Шевченка, Академіку Української академії мистецтв, Герою України Борису Возницькому. Будучи Генеральним директором Львівської національної галереї мистецтв, він рятував з небуття безцінні раритети, збирав їх повсюдно: у закинутих замках, у зачинених соборах — античні фігури чи дерев’яні постаті святих — з уламків, що лежали розтрощені, реставрував їх і виставляв на показ як в Україні, так і по цілому світу. Один із таких об’єктів пошуку раритетів  — античних скульптур — для Б. Возницького був замок Лянцкоронських у Старому Роздолі.

Актуальність теми визначена вшануванням 100-літнього ювілею від дня народження вченого. Мета статті — детально описати хід експедиції восени 2002 року до замку Лянцкоронських в Старому Роздолі задля врятування та збереження для українського народу античних скульптур. Об’єкт дослідження — замок Лянцкоронських в Старому Роздолі, а предмет дослідження — процес віднайдення античних скульптур, які знаходились у замку, внаслідок пошукової експедиції восени 2002 р. за участю Зеновія Горбаля, шофера машини камАЗ-5320, який і подає детальні свідчення цієї експедиції.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондента, типологічний та структурно-функціональний методи.

Ключові слова: Борис Возницький, Старий Розділ, замок Лянцкоронських, пошукова експедиція, античні скульптури, Зеновій Горбаль, шофер машини камАЗ-5320.

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Борис. Усі великі відкриття здійснюються випадково. Одначе до них ідуть десятки років. Антична скульптура у збірці Львівської галереї мистецтв. Сенсаційне відкриття. Львів, 2008.
  • 2. Скарби палацу у Роздолі. Куди поділася розкішна колекція з маєтку Лянцкоронських на Львівщині. URL: https://news.blog.net.ua/2023/11/skarby-pa-lat-su-u-roz-doli-kudy-podilasia-rozkishna-kolektsiia-z-maietku-liantskoronskykh-na-lviv.
  • 3. Шиян Орися. Скарби палацу у Роздолі. URL: https://zaxid.net/skarbi_palatsu_u_rozdoli_kudi_podilasya_kolektsiya_z_mayetku_lyantskoronskih_n1574808.
  • 4. Собор Бориса Возницького. Упоряд. Л. Разінкова-Возницька. Дрогобич: Коло, 2019. 280 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »