« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 43—47

УДК 730.032.025.4-047.24]:728.82(477.83-22)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.043

Дата першого надходження статті до видання 4.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 23.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ВРЯТУВАННЯ СКУЛЬПТУР З ПАЛАЦУ В СТАРОМУ РОЗДОЛІ. ЗА РОЗПОВІДДЮ УЧАСНИКА ТИХ ПОДІЙ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: http://orcid.org /0000-0001-9287-8336
  • провідна наукова редакторка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Стаття є даниною шани видатному сподвижнику національної культури, лауреату Державної премії ім. Тараса Шевченка, Академіку Української академії мистецтв, Герою України Борису Возницькому. Будучи Генеральним директором Львівської національної галереї мистецтв, він рятував з небуття безцінні раритети, збирав їх повсюдно: у закинутих замках, у зачинених соборах — античні фігури чи дерев’яні постаті святих — з уламків, що лежали розтрощені, реставрував їх і виставляв на показ як в Україні, так і по цілому світу. Один із таких об’єктів пошуку раритетів  — античних скульптур — для Б. Возницького був замок Лянцкоронських у Старому Роздолі.

Актуальність теми визначена вшануванням 100-літнього ювілею від дня народження вченого. Мета статті — детально описати хід експедиції восени 2002 року до замку Лянцкоронських в Старому Роздолі задля врятування та збереження для українського народу античних скульптур. Об’єкт дослідження — замок Лянцкоронських в Старому Роздолі, а предмет дослідження — процес віднайдення античних скульптур, які знаходились у замку, внаслідок пошукової експедиції восени 2002 р. за участю Зеновія Горбаля, шофера машини камАЗ-5320, який і подає детальні свідчення цієї експедиції.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондента, типологічний та структурно-функціональний методи.

Ключові слова: Борис Возницький, Старий Розділ, замок Лянцкоронських, пошукова експедиція, античні скульптури, Зеновій Горбаль, шофер машини камАЗ-5320.

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Борис. Усі великі відкриття здійснюються випадково. Одначе до них ідуть десятки років. Антична скульптура у збірці Львівської галереї мистецтв. Сенсаційне відкриття. Львів, 2008.
  • 2. Скарби палацу у Роздолі. Куди поділася розкішна колекція з маєтку Лянцкоронських на Львівщині. URL: https://news.blog.net.ua/2023/11/skarby-pa-lat-su-u-roz-doli-kudy-podilasia-rozkishna-kolektsiia-z-maietku-liantskoronskykh-na-lviv.
  • 3. Шиян Орися. Скарби палацу у Роздолі. URL: https://zaxid.net/skarbi_palatsu_u_rozdoli_kudi_podilasya_kolektsiya_z_mayetku_lyantskoronskih_n1574808.
  • 4. Собор Бориса Возницького. Упоряд. Л. Разінкова-Возницька. Дрогобич: Коло, 2019. 280 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »