Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 994—1000

УДК 7.071.1-058.53:7.072.3

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.994

Received: 12.06.2026

Accepted: 11.07.2026

Published: 23.09.2026

«ВТЕЧА З КОМСОМОЛУ» ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ МАНІФЕСТ СУЧАСНОЇ АРТКРИТИКИ

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • докторка мистецтвознавства, професорка, Карпатський
  • національний університет імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nadiia.babii@cnu.edu.ua

ГУБАЛЬ Богдан

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3072-2982
  • професор, Карпатський національний
  • університет імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: bohdan.hubal@cnu.edu.ua

Анотація. Актуальність теми. Злам 1980—1990-х років в українському мистецькому дискурсі традиційно визначають періодом абсолютного визволення художнього процесу. Проте заперечення тоталітарної догматики часто здійснювалось через поспішне, механічне відкидання минулого, що призвело до оновлення конформізму. Дослідження цього переходу є принципово важливим для розуміння причин швидкої капітуляції короткого вибуху свободи перед ринковою кон’юнктурою.

Мета статті — розкрити сутність соціокультурного парадоксу «втечі з комсомолу» в українському мистецтві та арткритиці транзитної доби, простеживши логіку інтеграції естетики нонконформізму в нові форми ринкового конформізму.

Методологічний інструментарій спирається на концепт «втеча з комсомолу» Романа Яціва. Крізь призму цієї дослідницької оптики у пропонованій розвідці застосовано метод компаративного та критичного аналізу для деконструкції феномену «втечі» в його еволюції.

Емпіричну базу дослідження становлять свідчення учасників неформальних художніх об’єднань другої половини ХХ ст., а також кейси сучасної рецепції цього спадку в координатах артринку та художньої критики початку ХХІ століття.

Ключові слова: Роман Яців, «втеча з комсомолу», мистецтво ХХ — початку ХХІ століття, теорія мистецтва, арткритика, новий конформізм.

Список використаних джерел

  • 1. Яців Р. «Втеча з комсомолу» як метод і стиль сучасної мистецької критики в Україні. Українське мистецтво ХХ століття: ідеї, явища, персоналії: зб. ст. Львів, 2006. С. 123—126.
  • 2. Яців Р. Синхроністичні парадокси розвитку української літератури і мистецтва кінця ХХ століття. Українське мистецтво ХХ століття: ідеї, явища, персоналії: зб. ст. Львів, 2006. С. 127—134.
  • 3. Сидоренко В. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ—ХХІ століть. Київ: ВХ [студіо], 2008. 412 с.
  • 4. Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом. Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття. Львів: Академічний експрес, 2001. 176 с.
  • 5. Бойко Ю. На роздоріжжі, або деякі думки про сучасне мистецтво в Україні. Сучасність. 1996. Ч. 9. С. 150—158.
  • 6. Ложкіна А. Перманентна революція. Мистецтво Ук­раїни ХХ — початку ХХІ століття. Київ: ArtHuss, 2019. 544 с.
  • 7. Вишеславський Г. Contemporary art України — від ан­деґраунду до мейнстріму. Київ: ІПСМ НАМ Ук­раїни, 2020. 256 с.
  • 8. Смирна L. Легітимізація нонконформізму: процес пішов. Art Ukraine. 04.03.2016. URL: https://artukraine.com.ua/a/legitimizaciya-nonkonformizmu–proces-pishov/ (дата звернення: 12.06.2026).
  • 9. Шумилович Б. 1993 у Львові: трансгресії та естетичні ритуали переходу. Zbruč. 2018. URL: https://zbruc.eu/node/80025 (дата звернення: 12.06.2026).
  • 10. Протас М. Криза Contemporary Art. Грааль науки. 2021. № 8. С. 443—455. DOI: https://doi.org/10. 36­0­74/grail-of-science.24.09.2021.84
  • 11. Протас М. Про кризу критики та public art. Сучасне мистецтво. 2021. № 17. С. 195—208. DOI: https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248451
  • 12. Žižek S. Tarrying with the Negative: Kant, Hegel, and the Critique of Ideology. Durham, N.C.: Duke University Press, 1993. 305 p.
  • 13. Art and Theory of Post-1989 Central and Eastern Europe: A Critical Anthology. Eds. A. Facos et al. MoMA, 2018. 412 p.
  • 14. Forgács É. Between Local and Global: Double Bind and Double Challenge. East European Art Seen from a Global Perspective: Conference Paper (Lublin, October 2014). Galeria Labirynt, 2014.
  • 15. Jarecka D. Some Remarks on the Art Criticism. Culture in the Time of Transformation: International Congress. Eds. J. Brende, S. Jakóbczyk. Poznań: WiS Publishers, 1998.
  • 16. +MSUM. The international arteast 2000+ collection cele­brates 20 years! URL: https://www.mg-lj.si/en/visit/ 2853/arteast2000plus/ (дата звернення: 12.06. 2026).
  • 17. Бабій Н. Актуальні культурно-мистецькі практики та процеси Західної України кінця ХХ — початку ХХІ століть: cultural домінанти, форми репрезентації, перспективи: монографія. Івано-Фран­ківськ: Фо­лі­ант, 2022. 512 с.
  • 18. Львів кінця 1980-х. Мітєц. 2016. URL: https://mitec.ua/lviv-kincja-1980-h-peredistorij/ (дата звернення: 12.06.2026).
  • 19. Кардаш Н. Сьоме вікно. Перший відтинок. Незалежне мистецтво Івано-Франківська. Дев’яності-ну­льові. Тексти, візії, персони. Київ: ArtHuss, 2018. С. 23—24.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »