Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1068—1075

УДК 75.046.3:27-526.62(477.83) “16/17”

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 02.07.2026
  • Accepted: 16.07.2026
  • Published: ??.??.2026

ІКОНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІВТАРЯ «СПАСА» З ХРАМУ СОБОРУ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА СЕЛА ЯСЕНИЦЯ-ЗАМКОВА

ПЕЛЕХ Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-5780-9650
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Інститут поліграфії та медійних технологій,
  • кафедра графіки та мистецтва книги,
  • вул. Підвальна, 17, 79000, м. Львів, Україна;
  • НУ Львівська політехніка,
  • вул. Личаківська, 3, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: marjanna.peleh@gmail.com

ЛУКОВСЬКА Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4074-7454
  • докторка мистецтвознавства, професорка,
  • Інститут поліграфії та медійних технологій,
  • кафедра графіки та мистецтва книги;
  • НУ Львівська політехніка,
  • вул. Личаківська, 3, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olha.i.lukovska@lpnu.ua

Анотація. Статтю присвячено дослідженню становлення, розвитку та поширення іконографії «Спас, благословляючий обіруч» в українському церковному мистецтві XVII–XVIII ст. На прикладі ікони, розміщеної в середнику пристінного вівтаря XVIII ст. із храму Собору святого Архистратига Михаїла (1903) у с. Ясениця-Замкова Самбірського району Львівської області, розглянуто особливості формування іконографічної схеми, її богословсько-символічний зміст, художньо-стилістичну інтерпретацію та функціонування в храмовому просторі. Уведення пам’ятки до наукового обігу сприяє уточненню особливостей розвитку малярської традиції західної України XVII–XVIII ст. та розширенню уявлень про локальні процеси формування іконографії образу Христа.

Ключові слова: іконографія образу Ісуса Христа, «Спас, благословляючий обіруч», церковне мистецтво XVII—XVIII ст., графічні зразки, малярська традиція заходу України.

Список використаних джерел

  • 1. Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. Львів: [б. в.], 1998. 864 с.: іл.
  • 2. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Пер. ієром. Івана Хоменка. Львів: Місіонер, 2007. 1408 с.
  • 3. Марк Фабій Квінтиліан. Institutio oratoria. Lib. XI. Cap. 3: De Gestu. IntraText Digital Library. URL: https://www.intratext.com/IXT/LAT0332/_IN­DEX.HTM (дата звернення: 14.06.2026).
  • 4. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVII століття. Київ: Друк, 2003. 336 с.
  • 5. Александрович В. Іконографічні особливості складу ансамблю ікон передвівтарної огорожі Успенської церк­ви у Львові 1616—1638 років. Збереження та порятунок сакральних пам’яток Галичини: матер. міжнар. наук. конф. Львів: Студіон, 2006. С. 9—16.
  • 6. Зілінко Р. До питання атрибуції та датування творів Івана Рутковича і його оточення. Літопис Націо­наль­ного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2007. № 5 (10). С. 79—101.
  • 7. Українське сакральне мистецтво з колекції «Сту­діон». Автор-упоряд. о. Севастьян Дмитрух. Ч. І. Львів: Срібне слово, 2005. 104 с.: іл.
  • 8. Підручний П.В. Василіанський Чин від Берестейського з’єднання (1596) до 1743 р. Записки ЧСВВ. Серія ІІ. Т. ХІІІ (ХІХ). Вип. 1—4. Рим, 1988. С. 93—179.
  • 9. Деревська О. Іконографія Страшного Суду в інтер­претації Никодима Зубрицького. Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1440—1449. DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1441
  • 10. Пелех М. Іконографія «Спаса з ангелами» львівських малярів XVII ст. Пам’ятки України. Київ, 2015. № 1. С. 30—33.
  • 11. Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський: (альбом-каталог). Автори проєкту: М. Откович, В. Турецький, С. Кубів. Львів: Наукове видання Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України, 2005. 508 с.: іл.
  • 12. Українські церкви Радехівщини: кн. 3. С. Івасейко, А. Клімашевський, М. Козурак, І. Мельник. Львів: ЛНАМ; Науково-дослідна частина; Простір-М, 2022. 386 с.
  • 13. Міляєва Л., Гелитович М. Українська ікона XI—XVIII cт.: альб. Київ, 2007. 526 с.: іл.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »