« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1377—1385

УДК 378.4:7]:[37.096:7.047](438.1):763(477.83—25)”185″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1377

ТРАДИЦІЇ ПЕЙЗАЖНОЇ ШКОЛИ ВІДЕНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ЛЬВІВСЬКІЙ ЛІТОГРАФІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

КУПЧИНСЬКА Лариса

  • ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0001-6461-4819
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • директор Інституту досліджень
  • бібліотечних мистецьких ресурсів;
  • Львівська національна наукова
  • бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. В. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. Аналіз літератури доводить вибірковість вивчення проблеми формування  пейзажного жанру в українському мистецтві ХІХ ст. в цілому. Науковці не торкалися питання впливу на нього Віденської академії образотворчого мистецтва. Це додатково доводить актуальність теми дослідження. Метою публікації є розкриття місця і ролі пейзажної школи Віденської академії образотворчого мистецтва в історії українського мистецтва.

У статті розглянуто пейзажний жанр західного регіону України першої половини ХІХ ст., на розвиток якого значний вплив мала Віденська академія. Проаналізовано формування школи пейзажного живопису Академії в контексті розвитку українського мистецтва. Окрему увагу приділено Академії гравюри, в якій працювали засновники національного ландшафту Франц Едмунд Вайроттер і Йоганн Хрістіан Бранд. У статті розглядаються методи навчання учнів XVIII – початку XIX ст. Окреслено діяльність головних літографських майстерень Львова першої половини ХІХ ст., проаналізовано видання Піллерів.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму. Для розкриття композиційних та образно-змістових вирішень творів застосовано метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: пейзажний жанр, Віденська академія образотворчого мистецтва, літографія, майстерня Піллерів, Антон Лянґе, Карл Ауер.

Надійшла 14.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Крип’якевич І. Ставропигійська літографія в рр. 1847—1854. [Львів, б. р.]. 17 с.
  • 2. Opałek M. Litografia lwowska 1822—1860. Wrocław; Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińslich, 1958. 108 s.: il.
  • 3. Король С. Романтичні альбоми літографій: від «Збірки найгарніших і найцікавіших околиць Галичини» (1823) до «Околиць Галичини» (1847—48). Народознавчі зошити. Львів, 2004. Зош. 3/4. С. 413—427: іл.
  • 4. Король С. Традиція ведути у львівській топографічних краєвидах першої половини ХІХ ст. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків, 2006. Вип. 6. С. 96—106.
  • 5. Gregor J. Die Akademie der Bildenden Künste in Wien: ein Abriß ihrer Geschichte aus Anlaß  des 250 jährigen Bestehens; 1692—1942. Wien: Wilgelm Frick verlag, 1944. 240 s.: il.
  • 6. Lützow C. v. Geschichte der kais. kón. Akademie der bildenen Künste. Wien: Verlag von Carl Gerold’s Sohn, 1877. X. 194 s.: ill.
  • 7. Koller M. Die Brüder Strudel: Hofkünstler und Gründer der Wiener Kunstakademie. Innsbruck; Wien; Tyrolia-Verlag, 1993. 344 s.: ill.
  • 8. Zmölnig B. Jakob Mattias Schmutzer (1733—1811): Die Landschaftszeichnungen aus dem Kupferstuchkabinett der Akademie der bildeneden Kьnste in Wien: Diplomarbeit… akademischer Grad Magistra der Philosophie, Universität Wien. Wien, 2008. 187 s.: ill.
  • 9. Weinkopf A. Beschreibung der k. k. Akademie der bilden den Künste in Wien. 1783 und 1790. Wien: Im Selbstverlage der k. k. Akademie der bildenden Künste, 1875. 112 s.: ill.
  • 10. Hofstätter S. Johann Christian Brand (1722—1795): Dissertation… des Doktorgrades, Universität Wien. Wien, 1973. 235 s.
  • 11. Купчинська Л. Художники віденської мистецької школи у театральному житті Львова кінця XVIII — першої половини ХІХ століть. Народознавчі зошити. Львів, 2018. Зош. 5. С. 1255—1267: іл.
  • 12. Дергачова Г. Забутий львівський пейзаж Антонія Лянге. Записки Наукового товариства імені Т.Шев ченка. Львів, 1994. Т. ССХХVII: Праці секції мистецтвознавства. С. 387—392: іл.
  • 13. Король С. Антон Лянґе: між класичним пейзажем і натурними студіями. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2004. Т. CCXLVIII: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 152—165: іл.
  • 14. Wyszedł także iuż. Rozmaitości… Lwów, 1823. № 69 (26 list.). S. 552. Rubr.: Rzeczy rozmaite, ze Lwowa.
  • 15. Введенський О. Львів і Галичина у літографіях Карла Ауера. Львів: Центр Європи, 2012. 96 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »