« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1404—1418

УДК [7.05:[2-525.4/.7:746.3/.4]](477)”1990/2020″ 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1404

ПРАКТИКА ДИЗАЙНУ В УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВНИХ ТКАНИНАХ (ВИРОБНИЦТВО, ХУДОЖНЬО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ)

ОЛІЙНИК Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7292-3264
  • кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oliao1610mac@gmail.com

Анотація. Сучасні церковні вироби призначені виконувати художньо-естетичні функції, відрізнятися новизною і оригінальністю як художнього, так і конструктивно-декоративного вирішення. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст., паралельно із звичними авторськими художніми практиками, в українських церковних тканинах з’являється дизайн або художнє оформлення продукції, призначеної для подальшого тиражування. У зв’язку з цим виникає актуальна потреба визначення заявленої наукової проблеми щодо церковних тканин та канонічного одягу; аналізу практики дизайну на широкому порівняльному матеріалі; введенні у науковий обіг нових артефактів, які представляють сучасний промисловий розвиток галузі в Україні. Мета статті — висвітлити концептуальні засади та особливості застосування практики дизайну в галузі сучасного церковного текстилю панівних деномінацій в Україні, окреслити джерела інспірацій та тенденції розвитку художніх форм. Об’єктом дослідження єтиражована продукція — церковні тканини і канонічний одяг священнослужителів, виготовлені виробничими монастирськими майстернями та промисловими підприємствами України, а предметом — специфіка застосування практики дизайну в сфері сучасного українського церковного текстилю. Територіальні межі охоплюють терени сучасної України, а хронологічні — кінець 1990 — 2020-ті роки.

У дослідженні застосовано методи системного аналізу художнього явища — формально-стилістичний, іконографічний, порівняльний.

Ключові слова: дизайн, церковні тканини, священиче облачення, монастирські майстерні, гаптування, декор, стилістика, лицеве шитво, орнамент.

Надійшла 4.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Воропаєва Т.Динаміка розвитку національної та ре лігійної ідентичності громадян України (1991—2011 рр.) Православ’я в Україні: Збірник матеріалів Всеукра їнської наукової конференції. Під ред. єп. Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епі фанія (Думенка) та прот. Віталія Клоса. Київ: Київська православна бого словська академія, 2011. C. 135—145.
  • 2. Маринович М. Проблема збереження релігійної іден тичності в умовах відкритого суспільства. Грома дян ське суспільство як здійснення свободи: цен траль но-східноєвропейський досвід. За заг. ред. А. Карася. Львів, 1999. С. 219—224.
  • 3. Девочкина О. Дизайн — это не искусство. URL: http://tutdesign.ru/cats/art/2408-dizayn-eto-ne-iskusstvo.html (Дата звернення: 15.09.2022).
  • 4. Малиновський В.І. Вдосконалення процесу проекту вання канонічного одягу складної форми. Автор. дис. к. т. н. 05.19.04 — Технологія швейних виробів. Київський національний університет технологій та дизайну. Київ, 2007 р.
  • 5. Андрієвська М.О. Свято-Воскресенський Троїцький Корецький ставропігіальний жіночий монастир. Золотошвейна майстерня. Церква — наука — суспіль ство: питання взаємодії. На пошану київського митрополита Євгенія (Болховітінова). Матеріали Тринадцятої Міжнародної наукової конференції (27—29 травня 2015 р.). Київ, 2015. С. 39—41.
  • 6. Святогорський Успенський Зимненський ставро пі гійний монастир на Волині. Швейна та золото швейна майстерні. URL: http://zymne.org/shveina-ta-zotoloshveina-maisterni (Дата звернення: 15.09.2022).
  • 7. Текстильно-швейне підприємство «УПЦ-ТЕК СТИЛЬ». URL: https://upctextil.com/ua/ (Да та звер нення: 15.09.2022).
  • 8. Золоте шитво. Художньо-виробниче підприємство. Офіційний сайт. URL: https://zolotoe-shitvo.kr.ua (Дата звернення: 15.09.2022).
  • 9. Золоте шитво. Іноземне підприємство. UA-Region. Каталог підприємств України. URL: https://www.ua-region.com.ua/37796026 (Дата звернення: 15.09.2022).
  • 10. Художньо-виробниче підприємство «ЗОЛОТЕ ШИ Т ВО» ПП «ЄРКІР». URL: https://who-is-who.ua/main/page/yuvilyars2009/73/385 (Дата звер нення: 15.09.2022).
  • 11. Церковна майстерня «Покров». Офіційний сайт. URL: https://pokrove.com/ua/ (Дата звернення: 15.09.2022).
  • 12. FELON — інтернет-магазин церковної вишитої продукції. URL: https://felon.com.ua/catalogue/ (Да та звернення: 15.09.2022).
  • 13. Церковна майстерня Трикірій. URL: https://cerkovna-utvar.com/ (Дата звернення: 15.09.2022).
  • 14. Церковний магазин-майстерня «Риза». URL: http://www.ryza.com.ua/ (Дата звернення: 15.09.2022).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »