« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 525—541

УДК [392.51:391.983:582.091](477.85/.87+83:292. 452=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.525

ОБРЯДОВЕ ДЕРЕВЦЕ У ТРАДИЦІЙНІЙ ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  •  відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Традиційна весільна обрядовість українців загалом, та горян зокрема, була однією із ключових частин сімейної обрядовості, становила складний комплекс ритуальних дій, стійкий до трансформацій та насичений як різноманітними архаїчними рисами, так і локальними особливостями. Важливим її атрибутом виступало обрядове деревце. Метою статті є спроба вперше комплексно окреслити картину побутування обрядового весільного деревця в усьому ареалі Українських Карпат, простежити його локальні відмінності та дослідити семантику зафіксованих явищ. Об’єктом пропонованого дослідження є весільна обрядовість українців Карпат, а предметом — традиційне весільне обрядове деревце, як важливий її атрибут. Дослідивши картину його побутування, бачимо, що весільна «косиця» насамперед виступала своєрідним символічним втіленням індивіда у ритуалі. Також простежено намагання автохтонів залучити й продукуючу силу дерев, та передати головним дійовим особам ритуалу певні їхні властивості. Проте для нас найцікавішим є той факт, що саме у цій частині обрядової культури напевне найяскравіше відобразилися уявлення про дерево як «дорогу» між світами, універсальний медіатор, який з’єднував світ живих та мертвих. Методологічну основу дослідження складає комплексне залучення низки загальнонаукових методів, основними з яких стали метод типологічного аналізу, історичної реконструкції, структурний та компаративний методи.

Ключові слова: обрядове дерево, весільна обрядовість, сімейна обрядовість, Українські Карпати, бойки, лемки, гу­цули.

Надійшла 24.04.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гакет Б. Нові природничо-політичні подорожі в 1788—1795 рр. через Дакські та Сарматські або ж північні Карпати. Ч. ІІІ. Нюрнберг, 1794 (фрагменти). Бальтазар Гакет і Україна: статті та матеріали. Львів, 1997. С. 30—36.
  • 2. Гнатюк В. Бойківське весіллє в Мшанці. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. Х. Ч. ІІ. С. 1—29.
  • 3. Кузеля З. Бойківське весілля в Лав очнім. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. Х. Ч. ІІ. С. 121—150.
  • 4. Schnajder J. Lud Peczeniżynski. Część I. Lud. Lwów, 1906. Т. XII. S. 277—309.
  • 5. Вовк Хв. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Хв. Вовк. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 219—323.
  • 6. Здоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. Київ: Наукова думка, 1974. 159 с.
  • 7. Несен І. Деревце у весільному ритуалі київського Полісся. Київська старовина. 2003. № 6. С. 107—114.
  • 8. Несен І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ—ХХ ст.). Київ, 2007. 347 с.: іл.
  • 9. Паньків М. Весілля в селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ, 2000. 108 с.
  • 10. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Мос­ква: Наука; Главная редакция восточной литера­туры, 1991. 507 с.
  • 11. Гура А.В. Деревце свадебное. Славянские древности: етнолингвистический словарь. Под ред. Н.И. Тол­стого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 2. Д—К. С. 83—84.
  • 12. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Ев­ропы. Москва: Наука, 1988. 235 с.
  • 13. 100 казок. Найкращі українські народні казки з ілюстраціями провідних українських художників. За ред. І. Малковича. Київ: Аба-ба-га-ла-ма-га, 2014. Т. 2. 132 с.
  • 14. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних етнографічно-фольклорних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2020. 944 с.: іл.
  • 15. Брак у народов Западной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. 242 с.
  • 16. Нємєц В. Деревце — один з основних предметно-сим­волічних компонентів весільного обряду буковинської частини Гуцульщини (на польових матеріалах з Путильщини). Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі: проблеми їх збереження та використання. ІІІ міжнародна наукова конференція: Збірник тез. Львів, 2016. С. 106—109.
  • 17. Шухевич В. Гуцульщина (репринтне видання). Верховина, 1999. Т. 3. 272 с.
  • 18. Главацька Л. Весільна обрядовість Східної Бойківщини 30—60-х рр. ХХ ст. Джерела до української етнології: матеріали польових досліджень. Київ: Задруга, 2011. С. 119—137.
  • 19. Береза Я.М. «Короваю-короваю…». Життя і знання. Львів, 1934. № 7. Р. 2. С. 42—43.
  • 20. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Од. зб. 299-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Весільна обрядовість», зафіксовані Нємцом Віктором Ришардовичем 11—17 липня 2008 р. у Богородчанському районі, Івано-Франківської області). 118 арк.
  • 21. Kolberg O. Góry i Podgórze: Obraz etnograficzny. Cz. 1. Kolberg O. Dzieіa wszyztkie. Wrocłlaw; Poznań, 1968. Т. 44. 436 s.
  • 22. Тороньский О. Весільні пісні (Весільны співанкы) 1878 р. Лемківське весілля у записах ХІХ — початку ХХ ст. Горлиці, 2007. С. 15—75.
  • 23. Бодак Я. Весілля на Лемківщині. Лемківське весілля у записах ХІХ — початку ХХ ст. Упор. О. Маслей, В. Пилипович. Горлиці, 2007. С. 7—43.
  • 24. Гузій Р., Вархол Н., Вархол Й., Остапик О. Весільні обряди. Лемківщина. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 75—93.
  • 25. Антонів П. Народне весілля в Ославиці на Лемківщині. Народознавчі зошити. 2014. № 1. С. 98—102.
  • 26. Маркевич Н.А. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: 1991. С. 52—169.
  • 27. Сявавко Є. Народні звичаї та обряди. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: історико-етнологічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 302—318.
  • 28. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533 (Горошко Л.М. Календарні та родинні звичаї та обряди, в селах Сколівського, Турківського р-нів, Львів­ської обл. та Верховинського р-ну, Івано-Франківської обл., Вижницького та Путильського р-нів Чернівецької обл., Ра­хівського та Великоберезнянського р-нів Закарпатської обл. (Польові матеріали 2005 р.). 183 арк.
  • 29. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних етнографічно-фольклорних матеріалів. Т. 4. Весільна обрядовість. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2016. 688 с.: іл.
  • 30. Узенева Е.С. Этнолингвистические материалы с Юго-Западной Украины (с. Устерики, Верховинский р-н, Ивано-Франковской обл.). Карпато-балканский диа­лект­ный ландшафт. Язык и культура. Памяти Г.П. Клепиковой. Москва, 2008. С.  323—347.
  • 31. Русское весѣлье. Пфсля звычаевъ и обычаевъ народ­ныхъ надъ Прутомъ и на Подолю. Съ илюстраціями собрали Стефанія Павлисевичъ и Иванъ Недос­тойный, сообщилъ М. Бѣлоусъ. Коломыя: Черенками и накладомъ печатнѣ М. Бѣлоуса, 1907. 46 с.
  • 32. Витвицький С. Історичний нарис про гуцулів. Коломия: Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Бобринського, 1993. 95 с.
  • 33. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 262 (Поліська етнографічна експедиція музею етнографії та художнього промислу, АН УРСР, липень 1981 р. Щоденник Кирчіва Р.Ф.). 135 арк.
  • 34. Леньо Т. Традиційна весільна обрядовість бойків За­кар­паття: середини ХХ — поч. ХХІ ст.: дис … кандидата історичних наук. Київ, 2015 (На правах рукопису. Зберігається у науковій бібліотеці Інституту фольклористики, етнографії та мистецтвознавства ім. М.Т. Рильського). 283 с.
  • 35. Kolberg O. Rus Karpatska Cz. 1. Kolberg O. Dzieіa wszyztkie. Wrocіaw; Poznaс, 1973. Т. 54. 340 s.
  • 36. Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. Москва, 1878. Ч. ІІІ. Обрядные песни. 921 c.
  • 37. Бугера І. Весілля на Лемківщині. Івано-Франківськ, 1997. 66 с.: іл.
  • 38. Ілюстративний фонд бібліотеки інституту народознавства НАН України, п. «Весілля», інвентарний номер № 14494.
  • 39. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 97 (Весілля на Покутті, 1961 р., І.С. Павлюк). 36 арк.
  • 40. Pol W. Prace y etnografii północnych stoków Karpat. Wrocław, 1966. 211 s.
  • 41. Світлик П.М. Небесна студня: Закарпатські народні перекази, легенди, вірування, звичаї, традиції, побут. Ужгород: Гражда, 2008. 139 с.
  • 42. Svobodná Podkarpatská Rus: svým osvoboditelům; Svobodnaia Podkarpatskaia Rus’: svoim «osvoboditeliam»; Fre Carpathian Ruthenia: to her
  • liberators = La Russie Subcarpathique liberée: a ses libérateurs: La libera Russia Subcarpatica: ai suoi liberatori: Kaihoseraretaru Rutheniajin: vori kaihoshave; A libertada Russia dos Carpatos Baixos: aos seus libertadores; Rusia Subcarpatica Independenta: eliberatorilore ei; Slobodna Podkarpatska Rusija: svojim osloboditeljima. 1921. 58 s.
  • 43. Желем М. Мацина Велика — село лемківське. Іс­тори­ко-крає­знавчий нарис. Дрогобич, 2008. 132 с.
  • 44. Schnajder J. Lud Peczeniżyński. Część II. Lud. 1907. T. ХIII. Zesz. I. S. 21—33.
  • 45. Гуцульщина: Перлина українських Карпат. Філядельфія: українське гуцульське товариство «Черемош», 1998. 500 с.
  • 46. Галайчук В. Міфологічні уявлення про рослини. Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2006. Т. II. Етнологія та мистецтвознавство. С. 590—608.
  • 47. Мушинка М. Семейно-бытовая обрядность села Куров Бардеевского округа (Родильные, крестильные и свадебные обычаи и обряды). Мушинка М. Від отчого порога. Зібрані твори. Пряшів, 2008. Т. 1. Автобіографія. Праці про с. Курів та його околицю. С. 499—586.
  • 48. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Київ: Обереги, 1993. 591 с.
  • 49. Маркович М. «Відкривай, мамко, ліску, веде син невістку»: як гуляли весілля y Карпатах. Локальна історія. Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України. URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/vidkrivai-mamko-lisku-vede-sin-nevistku-iak-guliali-vesillia-y karpatakh/?fbclid= IwAR1ntbHUsq_JLdO_nZJbrmhax8GQTUNv7j-PTyGyFYZww87FOl4q1z1a_Ls
  • 50. Ілюстративний фонд бібліотеки інституту народознавства НАН України, п. «Весілля», інвентарний номер № 14491.
  • 51. Агапкина Т.А. Южнославянские поверья и обряды, связанные с плодовими деревьями, в общеславянской перспективе. Славянский и балканский фольклор: Ве­­рования. Текст. Ритуал. Москва: Наука, 1994. С. 84—110.
  • 52. Fischer A. Rusini: zarys etnografii Rusi. Lwów; Warszawa; Kraków, 1928. 190 s.
  • 53. Конопка В. Весільний обряд на Покутті (етнографічні матеріали із с. Долішнє Залуччя Снятинського та с. По­точище Городенківського районів Івано-Франківської обл.). Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1342—1357.
  • 54. Галичина ХХ ст. у світлинах Юліана Дороша. Упорядники Лариса Караваєва, Михайло Лабойко, Наталія Тимець. Львів: Апріорі, 2021. 120 с.
  • 55. Болібрух Л.В. Калач — один із видів традиційного весільного печива (за матеріалами південно-захід­ного історико-етнографічного регіону України). С. 5. URL: http //конференция.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_9_10.pdf
  • 56. Україна й українці: типажі, краєвиди, побут. Книга листівок: 30 подарунково-поштових листівок-світ­лин кінця XIX — першої половини ХХ ст. Київ: Музей Івана Гончара; Оранта, 2004—2005. 30 с.
  • 57. Opleštinová H. Zmizelý svét Podkarpatské Rusi ve fotografúch Rudolfa Hůlky (1887—1961). Praha: Národní Knihovna České republiky; Slovanská knihovna, 2016. 300 s.
  • 58. Гоберман Д.Н. Росписи гуцульских гончаров. Ленин­град: Искусство, 1972. 198 с.: іл.
  • 59. Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980. 52 с.: іл.
  • 60. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: Молодий буковинець, 2000. 208 с.
  • 61. Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. Москва: Индрик, 2002. 336 с.
  • 62. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 409 (По­льові матеріали з експедиції на Гуцульщину 1982 р. зібрані О. Остапик). 64 арк.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »