« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 323—335

УДК [94+39]-057.4(438)”189/196″:930.2(477+4)”193/202″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.323

ЯКУБ ГОФФМАН В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ (1930-ті—2020-ті роки)

ЯРЕМЧУК Валентина

  • ORCID ID: https:// orcid.org/0000-0003-3445-3027
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: v_viktorivna@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена необхідністю з’ясувати характер, повноту і достовірність знань про науковий доробок відомого дослідника міжвоєнного періоду Якуба Гоффмана в галузі історії та етнографії на теренах історико-етнографічної Волині. Новизна публікації полягає в тому, що вперше систематизовано історіографію, присвячену діяльності вченого.

Об’єктом дослідження є присвячені Я. Гоффманупраці, а предметом — їхня етнографічна складова.

Мета статті — висвітлити історіографічний аспект досліджень наукової діяльності Я. Гоффмана. Завданням є проаналізувати публікації в зарубіжних і вітчизняних польськомовних науково-популярних виданнях міжвоєнного часу (30‑ті роки ХХ ст.), спогади українських дослідників із діаспори післявоєнного періоду (50‑ті—80‑ті рр.) та дослідження сучасних авторів (1991—2020‑ті рр.).

Методологічною основою статті є методи історіографічного аналізу, синтезу та порівняльно-історичний.

Після оцінки стану дослідження багатогранної діяльності Я. Гоффмана авторка доходить висновку, що найбільше вивченими є громадсько-політичний і культурологічний пласти наукової спадщини вченого. Констатовано, що попри велику увагу до діяльності Я. Гоффмана досі мало вивченим є його етнографічний доробок.

Ключові слова: Якуб Гоффман, Польща, Волинь, Друга Річ Посполита, етнографія, традиційна культура, історіографія, міжвоєнний період.

Надійшла 19.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Czartkowski A. Encyklopedja Wołynia w 8 pracach naukowych — pożyteczne dzieło nauczycielstwa szkół powszechnych. Express poranny. Warszawa, 1930. No 179. 30 czerwca. S. 3.
  • 2. Kaden-Bandrowski J. Rocznik Wołyński. Gazeta Warszawska. Warszawa, 1931. No 195. 25 czerwca. S. 1—2.
  • 3. Jeszcze jedna złota księga krajoznawstwa «Rocznik Wołyński». Kurjer Warszawski. Warszawa. 1931. No 176. 30 czerwca. S. 1—2.
  • 4. Broda St. Rocznik Wołyński a potrzeby szkoły w zakresie uwzględniania materiału regionalnego w nauczaniu. Głos nauczycielstwa Wołyńskiego. Rόwne, 1937. No 5—6. S. 81—90.
  •  5. Czartkowski A. Rocznik Wołyński. Ziemia Wołyńska. Luck, 1930. No 27 (108). S. 2—3.
  • 6. Niec U. Naukowy ruch na Wołyniu. Ziemia Wołyńska. Luck, 1938. No 1. S. 168.
  • 7. Дублянський А. Волинське товариство приятелів науки. Українська нива. Луцьк, 1936. 13 вересня.
  • 8. Bibliografia wołyńska. Wołyń. Tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy. Luck, 1939. No 9 (322). S. 2.
  • 9. Wykaz wspόlpracownikόw. Polski Słownik Biograficzny. Krakόw: Polska akademja umijętności, 1935. T. 1. S. XI.
  • 10. Kuczynski S. Poczynanie naukowe na Wołyniu. Biuletyn polsko-ukraiński. Warszawa, 1937. No 36. S. 403.
  • 11. Album Skorowidz Senatu i Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej oraz Sejmu Śląskiego. Kadencja 1935—1940. Krakόw: Drukarnia Ludowa,1936. S. 124.
  • 12. Гуцуляк М. Про близьке здалека (Рівненська Українська гімназія 1923—1939). Ванкувер: Накладом автора, 1976. 304 c.
  • 13. Шумовський Ю. З історії Українського Рівненського Округового Музею. Ми і світ. Париж, 1951. Ч. 7. С. 44—47.
  • 14. Свєшніков І. Історія населення Передкарпаття, По­ділля і Волині в кінці ІІІ — на початку ІІ тис. до н. е. Київ: Наукова думка, 1974. С. 101.
  • 15. Свєшніков І., Нікольченко Ю. Довідник з археології України. Ровенська область. Київ: Наукова думка, 1982. С. 88.
  • 16. Бухало Г. Наша Вітчизна — Волинь: (до історії волинських німців XIV століття — 1940 рік). Велика Волинь: минуле і сучасне; тези регіональної нау­кової конференції (м. Рівне, 14—16 листопада 1991).Рiвне, 1991. С. 43—45.
  • 17. Котис О. Якуб Гоффман. На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині. Луцьк: Синя папка, 2020. С. 22—26.
  • 18. Доброчинська В. Волинські сторінки діяльності польської родини Якуба і Ядвіги Гофман (1921—1939). Слов’янський вісник. Рівне, 2004. Вип. 4. С. 57—64.
  • 19. Хитрий Ч. Вчений, учитель, чуйний друг — Хоффман Якуб. Минувшина Рівненщини — далека і близька. Рівне: ДМ, 2011. С. 232—237.
  • 20. Ярмошик І. Історико-краєзнавчі дослідження Якуба Гоффмана (1896—1964 рр.) та його педагогічно-організаційна діяльність у справі вивчення Bолині у 1930‑х роках. Інтелігенція і влада. Одеса, 2010. Вип. 20. С. 240—251.
  • 21. Данілічева В. Якуб Гоффман — учитель, дослідник Волині, громадський діяч. Волинський Монітор. Луцьк, 2021. № 6/25 березня. С. 4—5.
  • 22. Данілічева В. З історії польської людності на Рівненщині у ХІХ — першій половині ХХ століть. Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. Вип. 1. Рівне, 1996. С. 52—57.
  • 23. Данілічева В. Якуб Гоффман — учитель, дослідник Волині, громадський діяч. Волинь (Рівненщина) мультиетнічна: Історія національних меншин. Рів­не: О. Зень, 2022. 456 с.
  • 24. Бусленко В. Якоб Гофман — посол до сейму. Роде наш красний… Волинь у долях краян і людських документах. Луцьк: Вежа, 1996. Т. 2. С. 272—273.
  • 25. Olszewska М. Relacje polsko-ukraińskie na Wołyniu w latach 1921—1939. Wybrane problemy. S. 319—345. URL: file:///C:/Users/Admin/Desktop/319-345%20Olszewska.pdf. (дата звернення 06.03.2024).
  • 26. Mędrzecki W. Inteligencia polska na Wołyniu w okresie międzywojennym. Warszawa: Twarda, 2005. S. 54.
  • 27. Терський С. Гоффман Якуб. Історія археологічних до­сліджень та історичного краєзнавства Волині: моно­графія. Львів: Львівська політехніка, 2010. С. 184—186.
  • 28. Дмитрук В. Якуб Гофман — дослідник Волині міжвоєнного часу. Волинський музей: історія і сучасність; тези та матеріали І науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю Волинського краєзнавчого Музею та Колодяжненського літературно-меморі­ального Музею Лесі Українки (м. Луцьк, 16—17 червня 1994). Луцьк, 1997. С. 12.
  • 29. Доброчинська В. Краєзнавчі студії польських дослідників на Волині (1921—1939 рр.). Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства: матеріали Першої всеукраїнської науково-практич­ної конференції (м. Рівне, 24—25 квітня 2002). Рівне, 2002. С. 100—103.
  • 30. Прищепа О. Якуб Гофман — організатор досліджень історії та культури Волині. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне, 2002. Вип. 2. С. 101—103.
  • 31. Прокопчук В. Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (19211939). URL: http://dspace.kpnu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/ 1712/1/історичне (дата звернення 06.03.2024).
  • 32. Гуріна В. Дослідник Великої Волині, який описав понад тисячу населених пунктів. URL: https://history.rayon.in.ua/news/358422-doslidnik-velikoyi-volini-iakii-opisav-ponad-tisiachu-naselenih-punktiv (дата звернення 06.03.2024).
  • 33. Піотровска Д. З діяльності польських служб охорони археологічних пам’яток у Західній Україні в 1919—1939 роках. Археологічні дослідження Львівського університету. Львів, 2006. Вип. 9. С. 67—88. URL: file:///C:/Users/Admin/Desktop/5-24.pdf (дата звер­нення 06.03.2024).
  • 34. Прищепа Б. Історичне краєзнавство Волині. Рівне: ПП ДМ, 2008. С. 47.
  • 35. Прищепа О. Рівненські адреси Якуба Гофмана. Вулицями Рівного: погляд у минуле. Рівне, 2006. С. 74—76.
  • 36. Мушировський В. Сторінки історії Музею. Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. Вип. 1. Рівне, 1996. С. 7—11.
  • 37. Ярмошик І. Основні напрямки історико-краєзнавчого вивчення Волині польськими науковцями в 1930-х роках. Волинські історичні записки. Луцьк, 2010. Т. 4. С. 37—46.
  • 38. Українець А. Етнографічні дослідження на Волині (за матеріалами фондів № 366 і 160 Ф. Штейнгеля і Я. Гофмана). Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство: історія, здобутки, перспективи; тези доповіді і повідомлення ІІ регіональної «Велика Волинь» і VІ обласної історично-краєзнавчої конференції (м. Луцьк, 8—10 жовтня 1992). Луцьк, 1992. С. 91—92.
  • 39. Українець А. Рівненщина в дослідженнях польських етнографів (20—30‑ті рр. ХХ ст.). Слов’янський вісник. Рівне, 1998. Вип. 1. С. 81—84.
  • 40. Поліщук Я.Рівне. Мандрівка крізь віки: нариси історії міста. Рівне: Волинські обереги, 2009. 300 с.
  • 41. Бендюк Н. Аналіз з історії дослідження писанкарства південної Волині та Острожчини зокрема. Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, крає­знавства і туризму в Острозі та на Волині. С. 306—313. URL: 36.pdf (дата звернення 06.03.2024).
  • 42. Martyniuk V., Jażеwicz І. Из истории географических исследований Волынского Полесья в межвоенный период (1921—1939) польскими учеными. Słupskie prаce geograficzne. Słupsk, 2019. No 16. S. 83—92.
  • 43. Кінд-Войтюк Н. Волинське товариство приятелів науки у дослідженні історії та пам’яток Волинського воєводства (1935—1939 рр.). Наукові записки. Луцьк, 2011. Вип. 9. Ч. 2. С. 88—90.
  • 44. Кінд-Войтюк Н. Наукові товариства Другої Речі Поспо­литої у дослідженні історії та пам’яток Волинського воєводства (1921—1939 рр.). Краєзнавство. Київ, 2008. № 1—4. С. 22—27. URL: 03-Kind-Vijtyuk.pdf (дата звернення 06.03.2024).
  • 45. Кінд-Войтюк Н. Дослідження історії та пам’яток Волинського воєводства науковими товариствами Другої Речі Посполитої у 1921—1939 рр. Історичні студії. URL: Doslidzhennia_istorii_ta_pamiatok_Volynskoho_voievodstva_naukovymy_tovarystvamy.pdf (дата звернення 06.03.2024).
  • 46. Поперецька Л. Гоффман Якуб — дослідник Волинського краю. Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти; матеріали науково-практичної конференції присвяченої 15-річчю створення Державного історико-культурного заповідника м. Дубна. Дубно, 2008. С. 43—44.
  • 47. Ошуркевич О. Етнографічні матеріали на сторінках «Річника Волинського» (1930—1939 рр.). Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство: історія, здобутки, перспективи; тези доповіді і повідомлення ІІ регіональної «Велика Волинь» і VІ обласної історично-краєзнавчої конференції (м. Луцьк, 8—10 жовтня 1992). Луцьк, 1992. С. 94—95.
  • 48. Татаркін В. «Річник Волинський» Якуба Гофмана — важливе джерело для вивчення минулого Волинської землі. Матеріали ІV науково-краєзнавчої конференції «Острог на порозі 900-річчя». Острiг, 1993. С. 168—171.
  • 49. Ярмошик І. Листопадове (1830—1831) та Січневе (1963) польські повстання проти царизму на сторінках часопису «Rocznik Woіyсski» (1930-ті рр.). Історія України. 2010. С. 24—27. URL: Листопадове та січневе.pdf. (дата звернення 06.03.2024).
  • 50. Зіневич Є. Наукові осередки на Волині в період міжвоєнного двадцятиріччя (1921—1939 рр.). Сім днів. Рівне, 1997. 15 листопада. С. 8.
  • 51. Danilewicz-Zielinska M. Przeoczone: Wspomnienie o Jakubie Hoffmanie w «Roczniku Wołyńskim». Zeszyty Historyczne. London, 1996. No 117.
  • 52. Kondracki T. Polskie Towarzystwo Historyczne w latach 1918—1939. Toruń: Wydawnictwo Naukowe GRADO, 2006. S. 164, 281.
  • 53. Швецова-Водка Г. Бібліографічні праці Якуба Гоффмана на сторінках «Рочніка Волинського» (1931—1939). Вісник Книжкової палати. Київ, 1998. № 11. С. 27—28.
  • 54. Швецова-Водка Г. Бібліографічні праці Якуба Гоффмана на сторінках «Рочніка Волинського» (1931—1939). Теорія, історія, організація та методика бібліографії.Рівне, 2011. С. 378—381.
  • 55. Кулик Л. Якуб Гофман і дослідження культури Волині. Слово молодим дослідникам: збірник матеріалів і тез міжвузівської науково-теоретичної конференції (м. Рівне, 28—29 листопада 1996). Рiвне, 1996. С. 76—68.
  • 56. Ярмошик І. Участь волинських дослідників у підготовці матеріалів «Polskiego sіownika biograficznego» у 1930‑х роках. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2010 Вип. 22. С. 89—94. URL: file:///C:/Users/Admin/Desktop/Iarmoshyk.pdf (дата звернення 06.03.2024).
  • 57. Зіневич Є. 100‑а річниця Якуба Гоффмана. Сім днів. Рівне, 1996. 16 березня. С. 5.
  • 58. Якуб Гофман (1896—1964): бібліографічний нарис до 120-річчя від дня народження. Дослідники Волині. Дати і долі. Вип. 12. URL: Hofman.pdf. (дата звернення 06.03.2024).
  • 59. До 125 років від дня народження Якуба Гофмана. ЦБС м. Рівне. URL: https://rivnecbs.com.ua/anni­versaries/31-do-125-rokiv-vid-dnja-narodzhennja-jakuba-gofmana. (дата звернення 06.03.2024).
  • 60. Gargas K. Hoffman Jakub (1896—1964). URL: sylwetki — Hoffman Jakub (1896—1964) (archive.org) (дата звернення 06.03.2024).
  • 61. Мушировський В. Видатні громадські та культурні діячі краю в дослідженнях Рівненського краєзнавчого музею. Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури. Рівне, 1998. С. 62—65.
  • 62. Гуріна В. Віртуальні виставки РОБ. Якуб Гофман (1896—1964) — дослідник Волинського краю. URL: http://libr.rv.ua/ua/virt/210/ (дата звернення 06.03. 2024).
  • 63. Грищук Л. Вулиці Рівного вам розкажуть: бібліографічний покажчик. Рівне: Рівненська ЦБС, 2008. С. 16.
  • 64. Кубійович В. Гофман Якуб. Енциклопедія Україно­знав­ст­ва. Київ, 1994. Т. 2. С. 420.
  • 65. Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівнен­щини. Рівне: Волинські обереги, 2005. С. 46.
  • 66. Костриця М. Гоффман Якуб. Енциклопедія сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Т. 6: Го—Гю. С. 338.
  • 67. Охріменко Г. Якуб Гофман [1896—1964]. Нариси культури давньої Волині. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. С. 19.
  • 68. Ковальський М. Гоффман Якуб. Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Острог: НаУОА, 2019. С. 147—148.
  • 69. Posіowie i senatorowie Rzeczypospolitej Polskiej 1919—1939. Sіownik biograficzny. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2000. T. II. S. 227—228.
  • 70. Њreniowka K. Hoffman Jakub. Sіownik historykуw polskich. Warszawa, 1994. S. 185.
  • 71. Кінд-Войтюк Н. Джерела з вивчення історії і охорони пам’яток на Волині у 1920‑х — 1930‑х роках. Краєзнавство. Київ, 2019 № 4. С. 134—142. URL: 15-Kind.pdf. (дата звернення 06.03.2024).
  • 72. Виткалов В. Культурно-мистецька практика Волинського краю в архівних документах та матеріалах: ретроспективний аналіз. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. Маріуполь, 2011. Вип. 1. C. 26—33. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kulturno-hudozhestvennaya-praktika-volynskogo-kraya-v-arhivnyh-dokumentah-i-materialah-retrospektivnyy-analiz-1/viewer (дата звернення 06.03.2024).
  • 73. Доброчинська В. Періодичні видання волинського воєводства у міжвоєнний період (1921—1939). Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки: Серія: Історичні науки. Луцьк,2000. № 3. С. 86—89.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »