« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 769—776

УДК 070.42+82-92-051](=161.2):070(=161.2)](430)‘‘1919/1920‘‘

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.769

БОГДАН ЛЕПКИЙ — РЕДАКТОР, ДНЕВНИКАР І ПУБЛІЦИСТ ЧАСОПИСУ «ШЛЯХ» (ЗАЛЬЦВЕДЕЛЬ, 1919—1920 рр.)

КУЛЕША Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9761-2713
  • кандидатка філологічних наук, старша
  • наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Науково-дослідний інститут пресознавства;
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України імені В. Стефаника,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nkleopolis@gmail.com

ДРОЗДОВСЬКА Олеся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6687-4518
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Науково-дослідний інститут пресознавства;
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України імені В. Стефаника,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olesyadroz@gmail.com

Анотація. Актуальність цього дослідження зумовлена необхідністю вивчити творчий доробок Б. Лепкого у пресознавчому контексті, зокрема його журналістсько-публіцистичну діяльність в українській періодиці у Німеччині. Новизна дослідження полягає у тому, що вперше комплексно проаналізовано журналістський і публіцистичний доробок Б. Лепкого у зальцведельському часописі «Шлях», який виходив у 1919—1920 рр., що є також метою дослідження. Об’єктом дослідження є матеріали газети «Шлях», предметом — журналістський і публіцистичний доробок Богдана Лепкого у цьому часописі. Проведене дослідження дозволяє висновкувати про багатогранну діяльність Б. Лепкого у газеті «Шлях» — редакторську, журналістську і публіцистичну, що засвідчено його численними різножанровими публікаціями.

Методологія дослідження базується на принципах системності, об’єктивності, історизму, методах текстуального аналізу, класифікації, компаративного та контент-аналізу.

Ключові слова: Богдан Лепкий, часопис «Шлях», Зальцведель, Німеччина, журналістська і редакторська діяльність, публіцистичний доробок.

Надійшла 26.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Срібняк І., Срібняк М. Українська військово-санітарна місія в Німеччині й таборові громади полонених українців у 1919 р. Емінак. 1919. № 2 (26). С. 66—75. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2019.2(26).292
  • 2. Срібняк І., Голоско С. Газета «Вільне слово» як джерело вивчення життєдіяльності полонених українців у таборі Зальцведель (Німеччина): 1916—1917 рр. Світ Кліо. 2020. № 1. С. 80—89; 2021. № 2 (1). С. 79—91.
  • 3. Срібняк М. Часопис «Шлях» як медіаплатформа для інформування полонених українців у Німеччині про діяльність Військово-Санітарної Місії УНР (1919 р.). Соціально-гуманітарні студії: інновації, виклики, перспективи: зб. матеріалів І Міжнар. наук. конф. (м. Житомир, 27—28 квіт. 2023 р.). Житомир, 2023. С. 67—71.
  • 4. Труба Р. Діяльність Омеляна Терлецького у таборах для військовополонених українців у Німеччині 1916—1919 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. Тернопіль: ТНПУ. 2013. Вип. 1: у 2 ч. Ч. 2. С. 96—102.
  • 5. З. К. Українські таборові часописи у Німеччині. Літопис політики, письменства і мистецтва. 1924. Ч. 5. С. 73.
  • 6. Сидоренко Н.М. Національно-духовне самоствердження: у 3 ч. Київ, 2000. Ч. 1. Українська таборова періодика часів першої світової війни. С. 55.
  • 7. Кулеша Н. Українська преса у Німеччині 1919—1945 рр.: формування і функціонування: монографія. Львів, 2009. 344 с.
  • 8. Кузеля З. Золота Липа. Берлін: Українське Слово, 1924. 9.         ЛННБ України імені В. Стефаника. Ф. 258. Спр. 370—390. Кузеля Зенон (редакційні матеріали газети «Шлях», відомості про передплатників та інших отримувачів видання, 1919, 1920 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »