« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 793—798

УДК 811.161.2’373.21

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.793

МІКРОТОПОНІМИ В ТУРИСТИЧНІЙ СФЕРІ КАРПАТ         

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4156-5978
  • доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
  • вул. Університетська, 1, 79001, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nsokil@ukr.net

Анотація. Проаналізовано ергоніми, утворені від мікротопонімів із різною мотивацією (орографічною, гідрографічною, фітографічною тощо). Такі назви використовують туристичні заклади регіону Карпат. Актуальність дослідження зацікавлення етнотуризмом, зростання кількости туристичних закладів, необхідність збереження культурної спадщини. Об’єкт дослідження туристичні заклади Карпат відмікротопонімної етимології. Мета — проаналізувати ергооб’єкти відмікротопонімного творення, з’ясувати причини вибору, нормативність уживання, специфіку творення таких одиниць в етнотуристичному просторі Карпат. Новизна погляд на мікротопоніми в контексті комерційної номінації, виявлення тенденцій у сучасній ергонімії. Хронологічні межі дослідження — початок ХХІ ст.; географічні — територія заходу України. Методологія дослідження — використано елементи дескриптивного та структурного методів. Виявлено, що найчастіше трапляються назви, пов’язані з рельєфом місцевости, гідрографічними та фітографічними об’єктами, землегосподарською діяльністю. Особливу увагу зосереджено на питаннях нормативности вживання відмікротопонімних ергонімів, а також впливу мовних та культурних чинників на процес назвотворення. Загалом мікротопоніми відіграють важливу роль у формуванні бренду туристичного закладу, оскільки надають йому унікальности й автентичности. Водночас, використання мікротопонімів у комерційних цілях потребує відповідального підходу з метою збереження культурно-національної цінности та дотримання норм української мови.

Ключові слова: мікротопонім, ергонім, етнотуризм, Карпати, комерційна номінація, ономастика.

Надійшла 29.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Орлова М.Л. Ресурси етнічного туризму регіону: суспільно-географічна оцінка (на матеріалах Одеської області): автореф. дис. … канд. геогр. наук: 11.00.02 «Економічна та спеціальна географія». Одеса, 2009. 19 с.
  • 2. URL: https://www.karpaty.info/ua/.
  • 3. Чаплінський Б., Кібич А. Проблематика етнокультурного ландшафту Гуцульщини: риси, поділ, збереження. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Серія «Географія». 2010. Вип. 21. С. 259—265.
  • 4. Тепла О.М. Лінгвістична концепція творення комерційної номінації. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2012. № 1 (3). С. 192—195.
  • 5. Тєлєтов О.С., Тєлєтова С.Г. Неймінг у системі управ­ління комунікаціями: маркетинговий та лінгвіс­тичний аспекти. European scientific discussions: аb­stracts of the 5th International scientific and practical conference. Potere della ragione Editore. Rome, Italy, 2021. Pp. 620—627.
  • 6. Словник української ономастичної термінології. Укладачі: Бучко Д.Г., Ткачова Н.В. Харків: Ранок-НТ, 2012. 256 с.
  • 7. Зимовець Г.В. Структурно-семантичні особливості ергонімів України. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». 2009. Вип. 15. Т. 3. С. 33—41.
  • 8. Габорак М. Назви гір і полонин Івано-Франківщини. Словник-довідник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008. 500 с.
  • 9. Габорак М. Топонімія Галицької Гуцульщини. Етимологічний словник-довідник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. 656 с.
  • 10. Белей О. Сучасна українська ергонімія: Власні назви підприємств Закарпаття. Ужгород, 1999. 111 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »