« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1007—1057

УДК 929(477)”1944/…”Я.Тарас

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1007

МОЇ АРХІТЕКТУРНО-ЕТНОЛОГІЧНІ СВІТИ…

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»;
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. У статті викладені спогади Ярослава Миколайовича Тараса з нагоди 80-річчя від дня народження, розповідається про життєвий шлях та науковий доробок: навчання в школі, інституті, аспірантурі, праця в Кишинівському політехнічному інституті, Оранському університеті науки і технологій (Алжир); висвітлюються власні враження від перебування в Молдові, Алжирі, шлях повернення в Україну, праця в Інституті народознавства НАН України. Отож мета дослідження — на тлі подій у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. подати історію життя та становлення вченого в Україні.

Предмет дослідження — історія життя вченого на тлі подій, які відбувались у другій половині XX ст. — і до сьогодення (коли автор народився під час Другої світової війни і дожив до початку Третьої світової). Відтворюється дух часу, в якому автор жив, учився та працював, висвітлити події, які вплинули на його становлення як архітектора, етнолога та які відбилися на його науковому доробку, ділиться враженнями про особистості, які закарбувалися в пам’яті та мали значення в його формуванні як вченого.

Джерельною базою спогадів є фактичний матеріал із життя Ярослава Тараса.

Ключові слова: Ярослав Тарас, архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка», Молдова, Алжир, історична і культурна пам’ять.

Надійшла 2.09.2024

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »