« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1007—1057

УДК 929(477)”1944/…”Я.Тарас

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1007

МОЇ АРХІТЕКТУРНО-ЕТНОЛОГІЧНІ СВІТИ…

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»;
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. У статті викладені спогади Ярослава Миколайовича Тараса з нагоди 80-річчя від дня народження, розповідається про життєвий шлях та науковий доробок: навчання в школі, інституті, аспірантурі, праця в Кишинівському політехнічному інституті, Оранському університеті науки і технологій (Алжир); висвітлюються власні враження від перебування в Молдові, Алжирі, шлях повернення в Україну, праця в Інституті народознавства НАН України. Отож мета дослідження — на тлі подій у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. подати історію життя та становлення вченого в Україні.

Предмет дослідження — історія життя вченого на тлі подій, які відбувались у другій половині XX ст. — і до сьогодення (коли автор народився під час Другої світової війни і дожив до початку Третьої світової). Відтворюється дух часу, в якому автор жив, учився та працював, висвітлити події, які вплинули на його становлення як архітектора, етнолога та які відбилися на його науковому доробку, ділиться враженнями про особистості, які закарбувалися в пам’яті та мали значення в його формуванні як вченого.

Джерельною базою спогадів є фактичний матеріал із життя Ярослава Тараса.

Ключові слова: Ярослав Тарас, архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка», Молдова, Алжир, історична і культурна пам’ять.

Надійшла 2.09.2024

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »