« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1427—1440

УДК 75.046.3.017.4(477.83-21Судова Вишня)

DOI https://doi.org/10.15407/

ОСОБЛИВОСТІ КОЛОРИТУ ІКОН ВИШЕНСЬКИХ МАЛЯРІВ

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • відділ давнього мистецтва,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: helytovychm@yahoo.com

Анотація. У проблематиці досліджень українського іконопису по-рівняно мало місця займають питання кольору. Вперше ця тема, поставлена у працях Володимира Овсійчука, вимагає свого логічного продовження. У такому аспекті у пропонованій статті аналізується ряд ікон малярів одного малярського середовища, які, виходячи з підписів на творах, походили з м. Судова Вишня. Дотепер ікони вишенських малярів з погляду колористики не розглядалися, що й обумовлює актуальність дослідження.

Мета і завдання дослідження — простежити зміни колористичного ладу творів цих майстрів у часовому вимірі; на підставі колористичних характеристик виокремити групи творів, які можна приписати анонімному чи підписному автору.

Об’єкт дослідження — ікони ХVІІ ст., виконані у середовищі малярів, окреслених в літературі як «вишенські майстри». Дослідження в основному базується на пам’ятках збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, а також на іконах інших музеїв, приватних колекцій і творах, що перебувають у діючих церквах.

Хронологічні межі аналізованих пам’яток охоплюють приблизно 1620—1670-ті роки.

Ключові слова: дослідження, майстер, ікона, колір, традиція, стилістика, ХVІІІ ст.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Жолтовський П.М. Станковий живопис. Історія українського мистецтва. Т. ІІІ. Київ, 1968. С. 193—240.
  • 2. Жолтовський П.М Український живопис XVIІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978.
  • 3. Українське народне малярство ХІІІ—ХХ століть: світ очима народних митців: альбом. Авт.-упоряд. В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 4. Откович В. Народна течія в українському живопису XVIІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1990. 96 с.
  • 5. Овсійчук В. Українське малярство Х—ХVІІІ століть. Проблеми кольору. Львів, 1996. 480 с.
  • 6. Гелитович М. Ікони початку ХVIІ ст. з празникового ряду іконостаса церкви св. Параскеви у Малнові. Народознавчі зошити. 2022. № 4. С. 910—917.
  • 7. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—ХVІІІ століть. Київ, 2007. 528 с.
  • 8. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків. Українське малярство ХІV—ХVІІІ століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр. 1990. 72 с.
  • 9. Гелитович М. Вишенські майстри в історії українського іконопису XVІІ століття. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 2011. Т. CCLХI. С. 209—222.
  • 10. Зілінко Р. Іконостас церкви св. Івана Богослова в Суховолі. Львів, 2009. 168 с.
  • 11. Сидор О. Портрет і портретність в українській іконі. Народознавчі зошити. № 3—4 (57—58). 2004. С. 264—282.
  • 12. Федак М. Особливості іконографії образа «Богородиці Нев’янучий цвіт» в українському іконопису ХVІ—ХVІІІ століть. Студії мистецтвознавчі: Архі-тектура. Образотворче та декоративно-вжит-кове мистецтво. Чис. 4. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2017. С. 44—53.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »